Справа №:121/6637/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Леонов А.А.
№ провадження:22-ц/190/789/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" березня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Ісаєва Г.А.
суддів:Белинчук Т.Г. Підлісної І.А.
при секретарі:Урденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 12 грудня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, під час спільного життя ними була придбана квартира АДРЕСА_1, однак зареєстрована вона була на відповідачку. У зв'язку з тим, що сторони не змогли домовитися щодо розподілу зазначеної квартири, просив суд визнати за ними право спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1; припинити за ОСОБА_7 право власності на квартиру; визнати за ними право власності по ? частки зазначеної квартири.
Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 12 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки, повідомленої про час та місце розгляду згідно з вимогами ст.ст. 74 - 76 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк позовної давності і не подав заяви для його поновлення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі з 15.12.1975 року по 25.05.1992 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
07 грудня 1991 року під час шлюбу ОСОБА_7 придбала квартиру АДРЕСА_1.
Згідно положень ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
Аналогічно вирішувались підстави набуття права власності подружжя на майно, яке було набуто під час шлюбу, Кодексом про шлюб та сім'ї УССР, а саме ст. 22 КоБС УССР, якій діяв на час придбання спірної квартири.
Таким чином, оскільки спірна квартира була придбана на ім'я ОСОБА_7 під час шлюбу з ОСОБА_6, вона є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та її частки визнаються рівними.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» початок позовної давності для вимоги про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу РАЦС (статті 106, 107 СК) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (ч. 2 ст. 72 СК).
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка не визнавала право позивача на спільне майно, набуте під час шлюбу, твердження позивача про те, що ОСОБА_7 тільки у 2012 році заявила про невизнання його права на спірну квартиру не спростовані.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що позивач, в межах позовної давності звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Заочне рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 12 грудня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 АР Крим.
Зменшити частку ОСОБА_7 у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 АР Крим до 1/2 частки.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати по справі в розмірі 4828, 50 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.