Справа № 101/6318/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Алуштинський міський суд

в складі

головуючого судді Скісова Є.М.

при секретарі Кузнецовой К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом, зобов'язання виконати певні дії та виселення,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом, зобов'язання виконати певні дії та виселення. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що йому на праві власності належить 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1, міста Алушти. Він та відповідач ОСОБА_2 на протязі тривалого часу мешкають у спірному домоволодінні . Належна частка домоволодіння складається з літ «А» - житловий ганок, літ. «а2» - навіс, літ. «а» - тамбур, сходи, літ. «п/А» - підвал, літ.»Л» - сарай, літ. «М» - баня, літ.»К» - літній душ, літ.»Д» -курятник, літ.»З» - уборна, літ.»Е» - сарай, літ.»Ж» -навіс, літ.»Б» - сарай.

В свою чергу літ.»А» складається з кімнат « 1-1- приходжа площею 9,6 кв.м., № 1-2 - житлова, площею 11,3 кв.м., № 1-3 - житлова, площею 16,5 кв.м., № 1-4 - кухня, площею 15,6 кв.м., № 1-5 - житлова, площею 11,4 кв.м.

На даний час відповідач ОСОБА_2 без його згоди зайняв усе домоволодіння, змінив замки на дверях, відкрив кімнати та надвірні споруди та будови, впускає у будинок людей, які не зареєстровані в домоволодінні і іншими засобами перешкоджають йому користуватися своїм майном.

Він намагався мирним шляхом домовитися з відповідачем з приводу користування житлом, проте він не бажає врегулювати спір мирним шляхом.

Окрім того, відповідач ОСОБА_3 без його дозволу вселилась в належне йому домоволодіння і разом з ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у користуванні домоволодінням, провокує конфлікти між ним та ОСОБА_2, своїми протиправними діями робить неможливим сумісне проживання. З привіду її неправомірних дій відносно нього та членів його родини було порушено кримінальне провадження.

На підставі вищенаведеного, позивач просить визначити порядок користування житлом, а саме виділити в користування відповідачу ОСОБА_2 житлову кімнату №1-2, площею 11,3 кв.м.; уборну літ. «З» залишити в спільному користуванні. Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в користуванні належної йому частки, 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, міста Алушти, а також зобов'язати ОСОБА_2 звільнити від особистих речей наступні приміщення: літ «Д» - курятник, літ «Б» - сарай, літ.»З» - уборна; в літ. «А» - основне - прихожа №1-1, площею 9,6 кв.м., житлова кімната № 1-3, площею 16,5 кв.м.

Окрім того, виселети ОСОБА_3 з незаконно займаного приміщення - домоволодіння АДРЕСА_1

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на задоволенні позову наполягали.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_8 та їх представник ОСОБА_9 проти задоволення позову заперечували.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечували.

Вислухавши сторони та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені наступні факти та обставини справи.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21 лютого 2008 року власниками домоволодіння АДРЕСА_1 м. Алушти АР Крим є ОСОБА_10 на 2/3 частки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 1/3 частки.

Згідно з рішенням Алуштинського міського суду від 11 липня 2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ( а.с.5-6).

Своє право власності на це майно ОСОБА_1 зареєстрував в установленому законом порядку 18 грудня 2012 року про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є власниками цього будинку.

Відповідно до ст.317 ЦК України право власності включає право володіння, користування та розпорядження майном. Користування житлом реалізується шляхом проживання в ньому, тобто є різновидом повноважень власника, яке притаманне всім формам власності, в тому числі сумісній або спільній частковій власності. Закон не пов'язує можливість реалізації права власника спільної часткової власності з виділом в натурі або визначенням порядку користування цією часткою.

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Згідно з частиною 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Порядок користування домоволодінням, у тому числі надвірними спорудами та будовами був визначений між співвласниками будинку ще за життя колишнього власника ОСОБА_10 Даний факт в судовому засіданні підтвердили треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Позивач по справі є сином відповідача ОСОБА_2 .Між ними виникають постійні сварки з привіду житлової площі з надвірними спорудами та будовами. На даний час відповідач ОСОБА_2 зайняв усе домоволодіння і перешкоджає власнику користуватися майном.

Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В цей же час суд вважає, що вимога позивача про виселення ОСОБА_3 з будинку без надання іншого житлового приміщення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідач ОСОБА_3 з 24 квітня 1997 року перебуває з відповідачем ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб ( а.с.32).

До цього вони також проживали разом. Даний факт підтвердили в суді співвласники будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_12

Вони також підтвердили, що відповідач вселилась в цей будинок ще за життя батьків відповідача ОСОБА_2 Даних про те, що з нею було укладено договір найму житлової площі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 317, 319, 321, 383, 391. 405 ЦК України., ст.ст. 10, 11, 88, 174, 209, 212, 214, 215, 279, 281, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

- Визначити порядок користування належної ОСОБА_1 частиною 2/3 частки домоволодіння АДРЕСА_1 міста Алушти, виділивши в користування ОСОБА_2 житлову кімнату № 1-2 , площею 11,3 кв.м.;

- Уборну літ. «З» залишити в сумісному користуванні;

- Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належної йому частки, 2/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, міста Алушти;

- Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити від особистих речей наступні приміщення: літ «Д» - курятник, літ «Б» - сарай, літ.»З» - уборна; в літ. «А» - основне - прихожа №1-1, площею 9,6 кв.м., житлова кімната № 1-3, площею 16,5 кв.м.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_8 з незаконно займаного приміщення - домоволодіння АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України, а саме: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Алуштинського Є.М. Скісов

міського суду