ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

"20" грудня 2006 р.                                                                          Справа  № 14/289

За позовом:         суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи   ОСОБА_1

До відповідача:     Відкрите акціонерне товариство Рівненський «Райагрохім»

про                           встановлення земельного сервітуту

                                                                                                                  СУДДЯ   МАРАЧ В.В.

Секретар судового засідання Катеринчик А.І.

Представники:

від позивача:         ОСОБА_2 (довіреність НОМЕР_1)

від відповідача:    Солтис Л.Д. (довіреність № 47 від 27.11.2006 р.)

треті особи:           директор ПП  «Профіт Рівне Плюс»Фурдись І.Р.

                              юрист Клеванської селищної Ради Бадзюн А.В. (довіреність у справі)

Суть спору:  Позивач звернувся в господарський суд з позовною заявою, в якій просить встановити підприємцю ОСОБА_1 постійний  безоплатний земельний сервітут через земельну ділянку площею 1,8 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 і знаходиться в постійному користуванні ВАТ “Райагрохім” на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2.

Свої вимоги позивач обгрунтовує наступним.

На підставі договору купівлі-продажу від 04.03.2005 р. підприємець ОСОБА_1 (надалі -Позивач) придбав у ВАТ Рівненський “Райагрохім” (надалі -Відповідач) будівлю профілакторію, будівлю заправки, 33/100 частки гаража, 9 боксів, що знаходяться в АДРЕСА_1. Ці будівлі знаходяться на земельній ділянці орієнтовною площею 0,7 га, яка надана відповідачу в постійне користування на підставі Державного акту про право постійного користування землею серії НОМЕР_2.

По договору від 15.05.2005 року відповідач продав приватному  підприємству “Профіт Рівне Плюс” будівлю СТО, будівлю СТО МТП, будівлю котельні, що також знаходиться в АДРЕСА_1. Ці будівлі знаходяться на земельній ділянці орієнтовною площею 1,8 га, яка надана відповідачу в постійне користування на підставі Державного акту про право постійного користування землею серії НОМЕР_2.

Загальна площа земельної ділянки, на якій знаходяться перераховані вище будівлі, становить 3,3777 га, обгороджена забором і має один центральний  заїзд АДРЕСА_1.

Земельні ділянки, якими користується позивач та ПП “Профіт Рівне Плюс” є суміжними. При цьому, ділянка ПП “Профіт Рівне Плюс” є обслуговуючою, а ділянка позивача -панівною, оскільки проїзд транспортних засобів та прохід до будівель позивача здійснюється через ділянку ПП “Профіт Рівне Плюс”.

Як стало відомо позивачу, ПП “Профіт Рівне Плюс” звернулось до Клеванської селищної ради з заявою про надання йому в оренду земельної ділянки площею 1,8 га по АДРЕСА_1. При цьому, в поданій технічній документації не передбачено будь-яких обтяжень щодо проходу та проїзду через таку ділянку інших осіб, яка знаходяться на території, що належала відповідачу.

За таких обставин існує реальна загроза правам та охоронюваним інтересам позивача, оскільки останній втратить можливість безперешкодного доступу до належних йому будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1.

У першій та другій частинах ст.404 ЦК України передбачено право користування чужою земельною ділянкою, що полягає у можливості, зокрема, проходу та проїзду через чужу земельну ділянку, а також надано право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав, представник його в судовому засіданні проти позову заперечив, пославшись на те, що він фактично не користується вказаною земельною ділянкою, так як продав ПП “Профіт Рівне Плюс” будівлі, які розміщені на ній.

Представники третіх осіб проти позову заперечили, пославшись на те, що позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки суміжної з земельною ділянкою стосовно якої  просить встановити сервітут.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту -це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Відповідно до ч.1 ст.100 цього ж  Кодексу власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Позивач не надав суду документів, які б свідчили про виникнення у нього права власності чи права постійного користування на земельну ділянку, суміжну з земельною ділянкою, стосовно якої він просить встановити земельний сервітут. Сам факт придбання нерухомого майна, не є підставою виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене.

На основі наведеного  суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на встановлення земельного сервітуту на обмежене платне або безоплатне користування земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Крім того, в позовній заяві позивач не зазначив, який вид земельного сервітуту він вимагає встановити.

На підставі наведеного,  керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд -

                                                                      В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову.

   Суддя                                                                Марач В.В.

підписано "26" грудня 2006 р.