Судове рішення #355917
1/75-1/87

  

   

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                           тел. (0462) 674-013

просп. Миру , 20                                                                      

Іменем України

РІШЕННЯ                                                

 22 вересня 2006 року                                                          справа № 1/75-1/87


Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним):Товариство з         

                    обмеженою  відповідальністю „Інтрансавтострой”,

                            поштова адреса: вул. Старобілоуська, 25а, м. Чернігів, 15503           

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом):          Селянське (фермерське) господарство „ГудМенКо”,

поштова адреса: вул. Кирпоноса,29, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості 13564,25 грн. та про визнання   

                    неукладеним договору № 03Г та недійсним Акту виконаних робіт  від

                    04.11.2005р., стягнення 4000 грн. як помилково перерахованих.


Суддя    В.І.Шестак


Представники сторін  в судовому засіданні 19.09.2006р.:

позивача: Галенко О. Г.  - керівник

відповідача: Тищенко А. М. -  гол. бухгалтер


Рішення прийнято після оголошеної в судовому засіданні перерви згідно

ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.


СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про  стягнення заборгованості в сумі 12800 грн. за виконані роботи згідно договору № 03Г від 03.10.2005р. та 616 грн. 96 коп. інфляційних. Свої вимоги позивач обґрунтовує виконанням робіт по дисковці саду, внесенні органічних  добрив та обробці засобом захисту рослин, що підтверджується актом виконаних робіт від 04.11.2005р.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на  невиконання позивачем робіт, зазначених у договорі, а також  помилкове перерахування позивачу  4000 грн.

Відповідачем, селянським (фермерським) господарством „Гудименко” подано зустрічний позов про стягнення 4 000 грн., як перерахованих помилково та визнання договору № 03 Г від  03.10.2005р. та акту виконаних робіт неукладеними. При цьому позивач за зустрічним позовом посилається на те, що  договір підписано особою, яка не мала права його підписувати, а саме, головним бухгалтером. Подальшого схвалення цього договору з його боку не було.

Це ж стосується і акту виконаних робіт від 03.11.2005р.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для  спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду від 04.05.2006р. позовна заява була прийнята до провадження, як зустрічний позов.

Відповідач за зустрічним позовом, ТОВ „Інтрансавтострой”, проти позову заперечує.

У відзиві на позов та в судовому  засіданні він стверджує про виконання робіт, визначених договором, сторони підписали акт виконаних робіт, фермерським господарством здійснено попередню оплату в сумі 4 000 грн. Як зазначено у відзиві на позов між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. На наступне схвалення вказує факт перерахування коштів платіжним дорученням № 17 від 20.10.2005р., підписаним керівником господарства.

Ухвалою господарського суду від 23.05.2005р. провадження у справі було зупинено у зв`язку з направленням повідомлення до  прокуратури Чернігівського району для проведення перевірки у зв`язку з можливим використанням бюджетних коштів не за призначенням та наявністю суперечливих показань позивача та відповідача.

Після проведеної перевірки ухвалою суду від 16.08.06р. провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні 19.09.06р. заслухано комерційного  директора ТОВ „Інтрансавтострой”, яка безпосередньо займалася укладанням договору № 03Г. З її пояснень вбачається, що  договір і акт підписано в листопаді місяці, тобто договір укладено „заднім” числом.

Вивчивши матеріали справи, що мають значення для прийняття рішення, заслухавши повноважних представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Між приватним виробничо-комерційним підприємством „Інтрансавтострой”,  правонаступником якого  є ТОВ „Інтрансавтострой” та селянським (фермерським) господарством „ГудМенКо” 03.10.2005р. було підписано договір № 03Г, згідно якого позивач виконує, а відповідач приймає послуги, а саме:

- дискування саду на площі 24 га по ціні 120 грн./га –4 рази;

- внесення органічних добрив на площі 24 га по ціні 45 грн./га –2 рази;

- обробка засобами захисту рослин на площі 24 га по ціні 130 грн./ га –1 раз.

Загальна сума договору становить 16800 грн.

Пунктами 1 та 2 договору передбачено, що надані послуги оформлюються актом виконаних робіт, підписаного обома сторонами, а оплата вартості наданих послуг здійснюється протягом трьох днів після виконання робіт.

4-го листопада 2005 року сторони підписали акт виконаних робіт, в якому зазначено виконання робіт, зазначених у п.1 договору, на загальну суму 16800 грн.

Платіжним дорученням № 17 від 20.10.2005р. на підставі рахунку № 63/10 від 05.10.2005р. відповідачем перераховано позивачу 4000 грн. –оплата  за послуги дискування. (а.с. 9,29,59). Разом з тим відповідачем  надано рахунок № 63/10 від 05.10.2005р. (а.с.30),  в якому зазначено договір № 52 від 05.10.2005р. і „надані послуги за збирання врожаю”. Сума, зазначена в рахунку становить 40000 грн.

Жодна із сторін не змогла надати суду договір № 52 та пояснити його походження. Третій рахунок № 63/10 від 05.10.2005р., наданий позивачем (а.с.59) містить запис –„здійснення послуг” і його сума –16800 грн.

Разом з тим, як вбачається з  пояснення комбайнера Пенчук М.С. (а.с.83) ним виконувалися роботи у відповідача по збиранню озимих культур –гречихи, овсу та жита, а роботи по дискуванню та культивації він не здійснював.

Таким чином з наданих  матеріалів не встановлено, що перераховані 20.10.2005р. 4000 грн. та договір № 03Г від 03.10.2005р. з актом виконаних робіт від 04.11.2005р. з актом  виконаних робіт від 04.11.2005р.  пов`язані між собою. Більш того, п.2 договору передбачає оплату за надані послуги протягом трьох днів після їх надання, а суму 4000 грн. було  перераховано задовго  до підписання акту виконаних робіт –відповідно, 20.10.2005р. і 04.11.2005р.

Крім того, позивач не довів, які саме роботи ним виконувалися і за яким договором, у зв`язку з чим позов про стягнення заборгованості задоволенню не підлягає.

Відповідачем по первісному позову СФГ „Гудименко” заявлено зустрічний позов про визнання договору № 03Г від 03.10.2005р. неукладеним. До прийняття рішення уточнено позовні вимоги і він просить визнати цей договір недійсним, а також визнати недійсним акт виконаних робіт.

Судом клопотання прийнято до розгляду відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України.

Обґрунтовуючи позов СФГ посилається на те, що договір  та акт підписано особою, не уповноваженою на її підписання, а саме, головним бухгалтером. Оскільки в подальшому згода не була схвалена керівником  СФГ, то вона повинна бути визнана недійсною.

Представник відповідача проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на фактичне виконання робіт, наступне схвалення угоди і досягнення між сторонами при її укладенні усіх істотних умов.

Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема,  на законі, довіреності, установчих документах.

Підписання особою угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України бути підставою для визнання укладеної угоди нечинною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Стаття 241 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень створює, змінює та припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Як вбачається  із Статуту СФГ „ГудМенКо”, зареєстрованого Чернігівською райдержадміністрацією розпорядженням № 348 від 10.06.2004р. (а.с.49-50) керівництво діяльністю господарства здійснюється головою господарства, до компетенції якого відноситься заключення договора.

Із письмового пояснення головного бухгалтера Тищенко А.М. (а.с.58) та її пояснень в судовому засіданні  видно, що  договір № 03Г від 03.10.2005р. та акт  виконаних робіт підписано нею в один день без належних повноважень, причому  договір датовано 03.10.05р., а акт  - 04.11.05р.

Як вбачається з цього ж пояснення названі документи були підшиті у справу і голова СФГ їх не бачив до отримання копії позовної заяви.

З матеріалів справи не вбачається  подальшого схвалення правочину з боку керівника СФГ, оскільки  платіжне доручення № 17 від 20.10.05р. не містить чіткого посилання на договір № 03Г та акт виконаних робіт від 04.11.05р. Якщо схвалення дій представника  не відбулося, то такий правочин правових  наслідків для того, кого  представляють, не тягне і не має бути визнаним нечинним відповідно до  ч.1 ст. 241, ст.ст. 239 та 215 Цивільного кодексу України.

Що стосується акту виконаних робіт, то він не є актом ненормативного характеру, а є документом, який має засвідчувати прийняття до виконання робіт, послуг, а тому визнати його недійсним неможливо.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із  сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене та з урахуванням фактичних обставин та матеріалів  справи суд доходить до висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом факту проведення робіт, наявності заборгованості та наявності попередньої  оплати за надані послуги.

Що стосується зустрічного позову, то він підлягає задоволенню частково в частині визнання угоди нечинною та стягнення помилково перерахованих коштів.

Керуючись ст.ст. 215, 239, 241 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 33, 60,  82 –85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2.          Зустрічний позов задовольнити частково.

3.          Визнати недійсним договір № 03Г від 03.10.05р., укладений між Приватним виробничо-комерційним підприємством „Інтрансавтострой”, правонаступником якого є  ТОВ „Інстансавтострой” та Селянським (фермерським) господарством „ГудМенКо” з моменту його укладення.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтрансавтострой”, юридична адреса: вул. Кільцева,5, с. Павлівка, Чернігівська район, поштова адреса: вул. Старобілоуська,25а, м. Чернігів (р/р 26003103479 в АК „Полікомбанк”, МФО 353100, код 24835301)  на користь Селянського (фермерського) господарства „ГудМенКо”, юридична адреса: пров. Шевченка,3, с. Брусилов, поштова адреса: вул. Кирпоноса,29, м. Чернігів (р/р 26003221060980 в філії „КРУ „Банк „Фінанси та кредит”, МФО 300937, код 14223554) 4000 грн. помилково перерахованих коштів, 197 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          В  позовних вимогах в частині визнання недійсним акту виконаних робіт   відмовити.


Суддя                                                                В.І.Шестак


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація