Справа № 122/854/14-к

Провадження по справі 1-кп/122/121/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

Головуючого судді - Афендікова С.М.,

при секретарі -Антоновій І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013130030000121 від 09.10.2013 року у відношенні:

ОСОБА_5 (ОСОБА_5), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Акчаабат, Республіки Туреччина, громадянина Туреччини, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України,

за участю прокурора - Шофаренка Ю.Ю.,

захисника - ОСОБА_3,

перекладача - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2013 року, громадянин Туреччини ОСОБА_5 прибув до України через пункт пропуску «Донецьк», де порушив термін перебування.

Немаючі можливості офіційно та на законних підставах отримати у відповідних органах дозвіл на продовження терміну перебування в Україні, реалізуючи намір, спрямований на використання свідомо підробленого документа, у червні 2013 року, на пропозицію невстановленої слідством особи, надав свій паспорт громадянина Туреччини, в якому невстановлена особа проставила підроблені відмітки про продовження строку перебування ОСОБА_5 на території України УДМС у Київській області. Наявність вказаних відміток у паспорті ОСОБА_5 надало йому право на незаконне перебування на території України.

08 жовтня 2013 року, ОСОБА_5, знаючи що до його паспорту внесені свідомо неправдиві відомості, прибув до аеропорту Сімферополь, де при проходженні паспортного контролю на виліт з України, при оформленні пасажирів на рейс №231 сполученням «Сімферополь - Стамбул», у пункті пропуску «Сімферополь», відділення прикордонного контролю «Сімферополь - аеропорт» Сімферопольського прикордонного загону, надав для прикордонного контролю свій паспорт, в якому інспектором прикордонної служби, на сторінці 58 була виявлена підроблена відмітка про продовження терміну перебування на території України ОСОБА_5.

Згідно відповіді Державної міграційної служби України в Київській області, громадянин Туреччини ОСОБА_5 до УДМС України в Київській області із заявою про продовження терміну перебування на території України - не звертався, термін перебування вказаному громадянину на території України - не продовжувався.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчинені кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив згідно викладеного вище.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, те що він не оспорює фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду відсутні сумніви в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд находить провину обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення повністю доведеною.

Умисні дії обвинуваченого, які полягали у використанні завідомо підробленого документу, суд кваліфікує за ст. 358 ч. 4 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних правопорушень невеликого ступеню тяжкості, особу обвинуваченого, який з посереднього боку характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, свою провину визнав повністю та розкаявся у скоєному (к.п.т. 2 а.с. 51 - 53).

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами що пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття у скоєнні кримінального правопорушення та відсутність судимостей у минулому.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, що сплачується у дохід держави, у межах санкції статті за якою ОСОБА_5 притягається до кримінальної відповідальності, оскільки зазначене покарання буде достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого, з метою запобігання скоєння ним кримінальних правопорушень в майбутньому.

Речовий доказ: паспорт громадянина Туреччини серії НОМЕР_1, виданий 12.11.2012 року на ім'я ОСОБА_5 (ОСОБА_5), який знаходиться у матеріалах кримінального провадження слід повернути йому за належністю (к.п. т.2 а.с. 18).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

Міра запобіжного заходу, щодо обвинуваченого під час досудового розслідування чи судового провадження не обиралася.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5 (ОСОБА_5) визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді штрафу, що сплачується у дохід держави у розмірі 850 грн (вісімсот п'ятдесят гривень).

Речовий доказ: паспорт громадянина Туреччини серії НОМЕР_1, виданий 12.11.2012 року на ім'я ОСОБА_5 (ОСОБА_5), який знаходиться у матеріалах кримінального провадження - повернути громадянину Туреччини ОСОБА_5 за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 30-ти днів: для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для решти учасників процесу, з моменту його оголошення, через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим.

Копію вироку негайно після його проголошення слід вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: