Справа № 430/2413/13-а
ПОСТАНОВА
"25" лютого 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретарі Сухаревській Н.О.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до сільського голови Валуйської сільської ради Попова Володимира Олександровича, третя особа ОСОБА_3, про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання його вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з цим позовом до відповідача, в якому посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог закону не передає на розгляд виконавчого комітету Валуйської сільської ради її звернення стосовно визначення межі її земельної ділянки відповідно до наявних на цей час рішень Валуйської сільської ради, просить суд визнати незаконною бездіяльність сільського голови Валуйської сільської ради Попова В.О. щодо непередачі її звернень з приводу користування і розміру її земельної ділянки на розгляд виконкому Валуйської сільської ради, зобов'язати відповідача внести на розгляд виконкому Валуйської сільської ради питання з приводу встановлення межі земельної ділянки, що надана їй у користування відповідно до наявних на цей час рішень Валуйської сільської ради.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні, підтвердивши обставини, наведені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому суд вважав можливим розглянути справу за наявними у неї матеріалами.
Третя особа в суді підтвердила наявність спору стосовно розмірів і меж земельних ділянок між нею та її сестрою - позивачкою, вважала незаконним виділення останній додаткової ділянки площею 0,11 га, погодилась із тим, що сільський голова усунувся від вирішення їхніх проблем, тому була не проти задоволення позову.
Заслухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки та третьої особи ОСОБА_5 дійсно мав у користуванні земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
За заявою останнього позивачці за рахунок вказаної земельної ділянки згідно рішення виконкому Валуйської сільської ради № 115 від 24 липня 1990 року у користування було виділено земельну ділянку площею 0,08 га. У користування ОСОБА_5 залишилась земельна ділянка площею 0,07 га..
23 серпня 1990 року було проведено встановлення меж виділеної позивачці земельної ділянки в натурі, про що свідчить відповідний акт, однак огорожу між ділянками позивачка та її батько не встановлювали, оскільки були ріднею та обидва знали де проходить межа ділянок відповідно до межових знаків.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на його майно - житловий будинок розташований за вказаною вище адресою. Спадщину прийняли позивачка та третя особа.
Згідно рішення виконкому Валуйської сільської ради № 519 від 22 липня 2003 року позивачці додатково до земельної ділянки площею 0,08 га, але з іншого боку від земельної ділянки батька, у користування було виділено земельну ділянку площею 0,11 га, тому загальна площа землі, виділеної їй у користування складає 0,19 га.
В силу хвороби, у зв'язку з чим у 1992 році їй було встановлено ІІ групу інвалідності, позивачка відповідно до розробленого і затвердженого технічного паспорту не змогла своєчасно збудувати житловий будинок на виділеній їй землі.
У 2010 році позивачка стала оформлювати спадщину. При виготовленні витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно належне спадкодавцю ОСОБА_5 з'ясувалось, що розмір земельної ділянки, який знаходився у користуванні останнього вказаний - 2608 кв.м.
Однак вказаною площею землю померлому ні у користування, а ні у власність не виділяв. Вказана земельна ділянка, за твердженнями позивачки, включає 0,07 га, які знаходилися у користуванні ОСОБА_5, та 0,19 га, що були виділені у користуванні їй.
На її звернення 04 січня 2011 року до БТІ про неправомірне включення до реєстру прав власності на нерухоме частки її земельної ділянки до складу земельної ділянки, що знаходилась у користуванні її батька, позивачкою отримана відповідь, у якій повідомлялось про те, що обмір земельної ділянки ОСОБА_5 буде проведено після розділу і виділу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 згідно наявних рішень про виділення земельних ділянок у користування саме їй.
З цього часу позивачка стала звертатись з заявами до відповідача з приводу встановлення меж за вказаною адресою.
На її звернення відповідач надав відповіді: в останнє 24 квітня 2013 року він позивачці надав відповідь, що межі земельної ділянки встановити неможливо, оскільки їх заважає встановлювати ОСОБА_3.
Отже остання відповідь сільського голови свідчить про наявність спору стосовно меж земельних ділянок між позивачкою та ОСОБА_3, яка оформила спадщину після смерті ОСОБА_5.
Також ця відповідь свідчить про бездіяльність сільського голови, тобто небажання виконувати свої функціональні обов'язки, з огляду на таке.
Частиною третьою статті 158 Земельного кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Ці спори вирішуються в порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу
Згідно підпунктів 5,8,9 пункту б) частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.
Відповідно до частин першої та третьої статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста і очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
Наведені норми закону свідчать, що розгляд питань у сфері регулювання земельних відносин відноситься саме до компетенції виконавчого комітету сільської ради.
Таким чином, не передавши заяви позивачки на розгляд виконкому Валуйської сільської ради, а тим більше, встановивши, що існує спір, вирішення якого належить до компетенції виконкому ради, відповідач, будучи головною посадовою особою Валуйської сільської ради в порушення вимог статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» самоусунувся від виконання своїх повноважень, а саме не передав і не забезпечив розгляд заяв позивачки на очолюваному ним виконавчому комітеті сільської ради, у зв'язку з чим вимога останньої щодо визнання цієї бездіяльності відповідача незаконною, є обґрунтованою.
Враховуючи, що друга вимога позивачки є похідною від її першої позовної вимоги, тому і другу вимогу про зобов'язання відповідача внести на розгляд виконкому Валуйської сільської ради питання з приводу встановлення межі земельної ділянки, що надана їй у користування відповідно до наявних на цей час рішень Валуйської сільської ради, слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 159- 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність сільського голови Валуйської сільської ради Попова Володимира Олександровича щодо непередачі звернень ОСОБА_1 з приводу користування і розміру її земельної ділянки на розгляд виконкому Валуйської сільської ради.
Зобов'язати сільського голову Валуйської сільської ради Попова Володимира Олександровича внести на розгляд виконкому Валуйської сільської ради питання з приводу встановлення межі земельної ділянки, що надана у користування ОСОБА_1 відповідно до наявних на цей час рішень Валуйської сільської ради.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії усіма заінтересованими особами після складання повного рішення.
Головуючий: