КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 676/2123/13-ц

Провадження № 22-ц/792/14/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Харчука В.М.,

суддів - Спірідонової Т.В., Переверзєвої Н.І.,

при секретарі - Чебан О.М., Терлич А.В.

за участю: представника апелянта - Чередніченко Г.О.

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про відшкодування доходів, втрачених внаслідок втрати працездатності

встановила:

В березні 2013 року позивач звернулась до суду з позовом та після уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача ПАТ «ПРОСТО-страхування» 19024грн.80коп. на відшкодування доходів, не отриманих у результаті стійкої втрати працездатності (інвалідності), за період з 15.05.2012 року по 01.06.2013 року. В обгрунтування позовних вимог вказала, що 31.10.2011 року в м.Кам'янець-Подільському Хмельницької області по просп. Грушевського водій автомобіля ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом фургоном SCHMITZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження. 15.05.2012 року медико-соціальною (експертною) комісією позивачу була встановлена стійка втрата працездатності та призначена друга група інвалідності. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована ПАТ «Просто-страхування», що підтверджується страховим полісом №4780906ВЕ від 01.12.2010 року. 27.09.2012 року відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки, перебуваючи на групі інвалідності, позивач звільнилася з роботи «за згодою сторін». Враховуючи вимоги чинного законодавства щодо обрахування не отриманих доходів, які підлягають страховому відшкодуванню у зв'язку з отриманням інвалідності, а саме ст.26 Закону України «Про

________________________________________________________________________________

Головуюча в першій інстанції - Барабаш К.А.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія 30, 32

обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 1197 ЦК України розмір страхового відшкодування за період з 15.05.2012 року по 01.06.2013 року становить 19024грн.80коп.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ПАТ «ПРОСТО-страхування» на користь ОСОБА_3 19024грн.80коп. на відшкодування доходів, втрачених внаслідок стійкої страти працездатності (інвалідності) за період з 15.05.2012 року по 01.06.2013 року.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «ПРОСТО-страхування» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянт зазначає, що на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» потерпілому повинна виплачуватись пенсія по інвалідності за весь строк встановлення інвалідності, а тому ПАТ «ПРОСТО-страхування» повинно відшкодувати різницю між отриманою пенсією по інвалідності та не отриманими доходами, що не враховано судом про ухваленні рішення.

Представник апелянта ПАТ "ПРОСТО-страхування" апеляційну скаргу в судовому засіданні підтримала.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування, зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Разом із тим, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої позивач отримала тілесні ушкодження та їй встановлено ІІ групу інвалідності, відбулася з вини водія ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПАТ «Просто-Страхування». Тому позивач має право на відшкодування втраченого доходу у повному обсязі відповідно ст. ст. 1195, 1197 ЦК України, яке стягнуто з відповідача ПАТ «Просто-Страхування» без урахування виплаченої пенсії.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлено, що 31.10.2011 року водій автомобіля ВАЗ 2104, реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4, рухаючись на мосту через річку Смотрич у м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області зі сторони с.Смотрич у напрямку вул.Івана Франка, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом фургоном SCHMITZ, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Причиною дорожньо-транспортної пригоди та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 є порушення водієм автомобіля ВАЗ 2104 ОСОБА_4 вимог п.1.2, 1.5, 2.3 (б, д), 10.1, 11.2, 11.4, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Вказані обставини підтверджуються постановою старшого слідчого в ОВС відділу з розслідування ДТП СУ УМВС України у Хмельницькій обл. від 22.12.2011р. про закриття кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, у зв'язку зі смертю водія ОСОБА_4

ОСОБА_3 перебувала тривалий час на лікуванні та з 15 травня 2012 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №90 від 02.12.2013 року зміни в неврологічному статусі у ОСОБА_3 у вигляді помірного тетрапарезу, помірних координаторних порушень і астено-органічного синдрому станом на 15.05.2012р., у вигляді помірно вираженої пірамідної недостатності, виражених координаторних порушень з атаксією та вираженого астено-органічного синдрому станом на 22.05.2013р. у вигляді двобічного пірамідно-рефлекторного синдрому, помірного астено-невротичного синдрому, цефалгічного синдрому станом на 29.01.2014р. є наслідком отриманої черепно-мозкової травми 31.10.2011 року. У зв'язку з цими наслідками ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності. Процент втрати професійної працездатності у ОСОБА_3 після перенесеної черепно-мозкової травми 31.10.2011 року станом на 16.05.2012 року становить 80%, а станом на 22.05.2013 року - 70%.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована ПАТ «Просто-страхування», що підтверджується страховим полісом загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №4780906ВЕ від 01.12.2010 року.

Пунктом 2 вказаного полісу передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) становить 100000грн. Розмір франшизи становить 0грн.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Встановивши, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 застрахована у ПАТ «Просто-страхування», суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відшкодування доходів, не отриманих потерпілою у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), повинен нести страховик у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.1 ст.26 Закону від 1 липня 2004 р. № 1961-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку із стійкою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов'язкового виду страхування.

Однак, при визначенні розміру відшкодування суд допустив помилку.

Частиною 1 статті 2, статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до змісту ст.7 вищезазначеного Закону загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців.

На підставі вищевикладеного необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що пенсійне страхування є необов'язковим видом страхування, а тому ПАТ «Просто-страхування» повинно відшкодувати різницю між отриманою пенсією по інвалідності та не отриманим доходом.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди та отримання ушкодження здоров'я позивач працювала у ТОВ «Преттль-Кабель Україна» на посаді електромонтажниця-схемниця.

Порядок визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором, встановлений ст. 1197 ЦК України.

Частиною 1 статті 1197 ЦК України передбачено, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_3 ставить питання про нарахування втраченого заробітку, виходячи із середнього заробітку за три місяці, що передували ушкодженню здоров'я, якими є серпень-жовтень 2012р., а тому середньомісячний заробіток ОСОБА_3 становить 1585грн.40коп. ((1649,59+1629,92+1476,70):3), що є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Тому за спірний період з 15.05.2012 року по 01.06.2013 року розмір втраченого доходу, що підлягає відшкодуванню, визначається з урахуванням ступеня втрати позивачем професійної працездатності та з урахуванням п'ятикратного розміру мінімальної зарплати та отриманої пенсії буде складати 45198грн.04коп., а саме: з 15.05.2012р. по 01.07.2012р.- 5337грн.04коп. ((1094х5х80%х1міс.16дн.)-1297,54); з 01.07.2012р. по 01.10.2012р.- 10692грн. (1102х5х80%х3міс.)-2532); з 01.10.2012р. по 01.12.2012р.- 7232грн. (1118х5х80%х2міс.)-1712); з 01.12.2012р. по 01.01.2013р.- 3652грн. (1134х5х80%х1міс.)-884); з 01.01.2013р. по 01.05.2013р.- 14776грн. (1147х5х80%х4міс.)-3576); з 01.05.2013р. по 21.05.2013р. та з 22.05.2013р. по 01.06.2013р.- 3509грн. ((1147х5х80%:31х21день)- (1147х5х70%:31х10днів)-894).

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин з ПАТ "ПРОСТО-страхування" на користь ОСОБА_3 в межах заявлених нею вимог слід стягнути на відшкодування доходів, не отриманих внаслідок втрати працездатності за період з 15.05.2012 року по 01.06.2013 року кошти у сумі 19024грн.80коп.

На підставі ст.88 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе стягнути з приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" в дохід держави судовий збір у сумі 243грн.60коп. та на користь ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи у сумі 44грн. 34коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ПАТ "ПРОСТО-страхування" задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на користь ОСОБА_3 на відшкодування доходів, не отриманих внаслідок втрати працездатності за період з 15.05.2012 року по 01.06.2013 року кошти у сумі 19024грн.80коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" в дохід держави судовий збір у сумі 243грн.60коп.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на користь ОСОБА_3 витрати за проведення експертизи у сумі 44грн. 34коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова