Справа № 119/10221/13-ц
2/119/571/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2014 року
Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Мурзенка М. В.
при секретарі Маричевій С. В.
за участю представника позивача Євсеєва О. В.
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Теодосія" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання,-
В С Т А Н О В И В :
Приватне акціонерне товариство «Теодосія» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з теплопостачання. Позов обґрунтовано тим, що 04.01.2005 року між сторонами по справі було укладено договір про надання послуг з централізованого теплопостачання квартири за адресою АДРЕСА_1, послуги надавались в період з січня 2005 року по листопад 2010 року, проте за надані послуги відповідач оплату в повній мірі не здійснював, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1054 грн. 21 коп. Позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача, такий наказ 03.08.2012 року було видано, але згодом за заявою відповідача скасовано, у зв'язку із чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на неналежну якість надаваних послуг, початок надання послуг лише в 2006 році, пропуск позивачем строку позовної давності.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 що підтверджується адресною довідкою (а.с. 13), поясненнями відповідача та її представника в судовому засіданні та є споживачем послуг з централізованого теплопостачання вказаної квартири.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд відхиляє доводи представника позивача про укладення з відповідачем договору в січні 2005 року, оскільки з копії вказаного договору вбачається, що він сторонами не підписаний, тобто не є укладеним. Водночас споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З копії рішення Приморської селищної ради № 189 від 19.10.2006 року (а.с. 28) вбачається, що акт приймання-передачі теплотраси та внутрішньобудинкових тепломереж позивачу було затверджено рішенням Виконавчого комітету Приморської селищної ради № 310 від 14.09.2006 р.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем плати за надані послуги в період з вересня 2006 року по листопад 2010 року, за винятком періоду лютого 2007 року, оскільки у вказаний період послуги надавались не в повному обсязі, що підтверджується відповідним актом (а.с. 35), опалювальна площа складала 14,6 кв. м. (одна кімната).
Належних та допустимих доказів неякісного надання послуг в інший період згідно вимог п. 33-39 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 р. № 630, п. 41-42 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 30 грудня 1997 р. N 1497, що були чинними до 28.12.2005 р., відповідачем не надано.
Також в судовому засіданні було оглянуто оригінали розрахункових книжок відповідача за період з 2009 року, з яких вбачається, що відповідач проводила сплати за надані послуги за той період, в якому така оплата була здійснена, про що зазначається в розрахункових квитанціях.
З урахуванням викладеного, а також відомостей, що містяться в картці особового рахунку відповідача (а.с. 5-6), наданій позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про наявність у відповідача заборгованості за надані послуги за період з вересня 2006 року по лютий 2009 року включно в сумі 928 грн. 44 коп. (нараховано за вказаний період- 1513 грн. 96 коп., сплачено- 541 грн. 22 коп., сума неправомірно нарахованої плати за лютий 2007 року- 44 грн. 30 коп. ).
Водночас, суд погоджується з доводами представника відповідача про застосування позовної давності з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в липні 2012 року звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідача наявної заборгованості, 03 серпня 2012 року Феодосійським міським судом АР Крим було видано судовий наказ про стягнення заборгованості, який за заявою відповідача ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 15.08.2012 року скасовано.
Подання позивачем у липні 2012 року заяви про видачу судового наказу є підставою для переривання строку позовної давності.
Враховуючи, що у квитанціях про сплату послуг відповідачем зазначено період, за який здійснюється оплата наданих послуг, суд доходить висновку про відсутність переривання строку позовної давності щодо заборгованості, що виникла до зазначеного періоду.
Враховуючи, що заборгованість за надані послуги у відповідача існує за період з вересня 2006 року по лютий 2009 року, суд доходить висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
Керуючись ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. 256, 261, 264, 526, 903 ЦК України, ст. 10, 11, 14, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Секретар: