КОПІЯ
Справа № 136/2642/13-ц Провадження № 22-ц/772/852/2014Головуючий в суді першої інстанції:Мочульська Л. Т.
Категорія: 45Доповідач: Матківська М. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2014 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів: Шемети Т.М., Марчук В.С.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Бойка А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держземагенства у Вінницькій області
на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про визнання незаконною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, -
В с т а н о в и л а :
У грудні 2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання надати земельну ділянку в оренду для ведення фермерського господарства.
24 січня 2014 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, де просив визнати незаконним рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із складу земель запасу площею 140 га в оренду терміном на 49 років, з метою ведення фермерського господарства, розташованого на території Зозівської сільської ради за межами населеного пункту та зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2014 року позов задоволено.
Визнано незаконним рішення Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, викладене у формі листа від 04.06.2013 року про відмову позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Зозівської сільської ради за межами населеного пункту Липовецького району Вінницької області зі складу земель запасу з метою ведення фермерського господарства.
Зобов'язано відповідача у межах своєї компетенції розглянути та вирішити відповідно до закону клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Зозівської сільської ради за межами населеного пункту Липовецького району Вінницької області зі складу земель запасу з метою ведення фермерського господарства.
В апеляційній скарзі Головне управління Держземагенства у Вінницькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5
Зазначив що рішення суду вважає упередженим, безпідставним та незаконним внаслідок неповного з'ясування, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи і порушення норм процесуального і матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу і просить її задовольнити. При цьому пояснив, що зазначене у відповіді № 03-55/3424 від 4.06.2013 року рішення суду від 19.11.2012 року та ухвала апеляційного адміністративного суду від 6.12.2012 року скасовані касаційним судом і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Про результат нового розгляду йому не відомо. В заперечення позовних вимог ОСОБА_5 та в обгрунтування доводів апеляційної скарги, зазначених цих судових рішень ним не надавалось і відповідних клопотань до суду першої і апеляційної інстанції про їх витребування ним не заявлялося.
Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 на ім'я начальника Головного управління Держземагенства у Вінницькій області Коника О.М. подав заяву від 5.03.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Заява прийнята 15 березня 2013 року і зареєстрована за № 10-П-189-5 (а. с. 7).
У заяві позивач просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із складу земель запасу (ріллі) площею 140 га в оренду терміном на 49 років з метою ведення фермерського господарства, розташованої на території Зозівської сільської ради за межами населеного пункту Липовецького району. При цьому він надав копію свого паспорта, із якого вбачається, що він являється громадянином України і зареєстрований в АДРЕСА_1 (а. с. 8) , викопіювання земельної ділянки (а. с. 10), додатково зазначивши, що він володіє набором сільськогосподарської техніки для обробітку землі, має вищу освіту, закінчив у 2006 році Вінницький державний аграрний університет за спеціальністю «Механізація сільського господарства» і має кваліфікацію інженера-механіка (диплом виданий 5 липня 2006 року - а. с. 9) та має досвід роботи у фермерському господарстві 15 років. У фермерському господарстві працюватимуть: ОСОБА_5, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 Фермерським господарством планується ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: галузей рослинництва та тваринництва (а. с. 7).
Листом Головного управління Держземагенства у Вінницькій області № 03-55/3425 від 4.06.2013 року ОСОБА_5 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих підстав, що інші громадяни зверталися в 2012 році до Липовецької районної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки. В задоволенні клопотання їм відмовлено. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 19.11.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду Вінницької області від 6.12.2012 року, таку відмову визнано незаконною. Ці судові рішення оскаржені у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України (а. с. 11).
Липовецька районна державна адміністрація звернулася 2.08.2013 року з листом № 01-18/3266 на адресу Голови Держземагенства України з проханням розглянути можливість надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території Липовецького району Вінницької області за межами населених пунктів, для ведення фермерських господарств чотирьом громадянам, у тому числі ОСОБА_5 (а. с. 13).
Вінницька обласна державна адміністрація також звернулася 06.08.2013 року із листом № 01-1-23/4944 також з змісту (а. с. 14).
Ці звернення розглянуті і листом № 13-28-0.132-16119/2-13 від 09.09.2013 року надано відповідь, якою запропоновано зазначеним громадянам, у тому числі ОСОБА_5, звернутися із відповідним клопотанням безпосередньо до територіального органу Держземагенства України за місцем знаходження земельної ділянки (а. с. 15).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданим їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожен дієздатний громадянин України, який досяг 18-ти річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.
Для цього громадянин має подати заяву про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, у якій згідно вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» має зазначити: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельної ділянки, обгрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, а також додати до заяви документи, що засвідчують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
За правилами частин 2 і 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержані у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі ненадання у місячний строк дозволу або при мотивованій відмові у його наданні, зацікавлена особа має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу.
У двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, відповідний орган приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 ст. 123 ЗК України).
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частини 10, 13, 14 ст. 123 ЗК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства тощо.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правомірно виходив із того, що законом передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, а відповідачем згідно вимог статей 10, 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у наданні такого дозволу, передбачених частиною 3 ст. 123 ЗК України і не надано доказів про існування речових прав саме на дану земельну ділянку з боку третіх осіб, тому відмова відповідача у наданні дозволу для позивача на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суперечить актам цивільного і земельного законодавства та порушує цивільні права і інтереси позивача.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача в тому, що земельна ділянка, яку бажав отримати позивач являлася не вільною згідно судових рішень і не враховано правовий статус земельної ділянки на час подачі апеляційної скарги, а саме, що вона передана в оренду ОСОБА_9 не спростовують висновків суду, оскільки на ці доводи відповідач не посилався у своїй письмовій відмові 4 червня 2013 року і таких обставин не існувало станом на 4 червня 2013 року, окрім того таких обставин не зазначав відповідач як підставу своїх заперечень проти позову.
За правилами статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а також досліджує докази, які судом першої інстанції буди досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
По даній справі такі факти і такі передбачені законом порушення не встановлені.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, 307, 308, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області відхилити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська
Судді: /підпис/ Т.М. Шемета
/підпис/ В.С. Марчук
Згідно з оригіналом:
Суддя: М.В. Матківська