ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"18" грудня 2006 р. | справа № 20-7/246 |
За позовом: Севастопольського регіонального управління Державної
спеціалізованої фінансової установи „Державний Фонд сприяння
молодіжному житловому будівництву”
(99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 19)
до відповідача: Малого приватного підприємства „Монолит”
(99011, м. Севастополь, пер. Панорамний, 1-А)
(м. Севастополь, Камишове шосе, 12)
про стягнення пені в сумі 88001,00грн. за неналежне виконання умов Інвестиційного договору № 8 від 10.06.2005,
в порядку ст.22 ГПК України, позовні вимоги зменшено до 11314,50грн.
Суддя Ілюхіна Г.П.
Представники сторін:
від позивача: - Сокуренко Є.І., адвокат, довіреність б/н від 15.10.2006;
від відповідача: - Веремчук М.А., представник, довіреність № 75 від 01.03.2006.
Суть спору:
24.10.2006 Севастопольське регіональне управління Державної Спеціалізованої фінансової установи „Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовними вимогами до Малого приватного підприємства „Монолит” про стягнення пені в сумі 88001,00грн. за неналежне виконання умов Інвестиційного договору № 8 від 10.06.2005, з посиланням на Інвестиційний договір № 8 від 10.06.2005, статті 610, 611 Цивільного кодексу України, статті 19, 20 Закону України „Про інвестиційну діяльність”.
Ухвалою суду від 25.10.2006 порушено провадження у справі.
Позивач (вх. № 37772) уточнив позовні вимоги, зменшивши їх до 11314,50 грн. (арк. с.83-84).
В пояснені (вх. № 36167) позивач вказує, що виконав всі свої зобов’язання за інвестиційним договором № 8 від 10.06.2005, а відповідач взяті на себе зобов’язання в частині здачі житла в експлуатацію до 31.05.2006 не виконав, квартиру Фонду протягом місяця після підписання Акту державною комісією не передав, так як будинок не прийнято держкомісією в експлуатацію, посилання відповідача на Акт робочої комісії від 31.05.2006 та Акт між ним та позичальником немає доказового значення, оскільки не тягне ніяких правових наслідків для позивача та й Позичальника, так як він не є підставою для оформлення права власності на квартиру (арк. с. 81-82).
Відповідач у відзиві на позов та запереченнях (вх. № № 33529,37733) позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у них, основні з яких полягають у тому, що відповідач достроково виконав зобов’язання з передачі квартири фізичній особі Балаєву С.В.:„Позичальнику” на користь якого будується житло, що підтверджується відповідним актом, складеним між ним та Позичальником з посиланням на умови договору, викладені в п.п. 2.2, 5.2, 5.6, 6.2 договору, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають повністю (арк. с. 48-49, 85-86).
Клопотання позивача у позові і окремо (вх. № 2476) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок в розмірі суми за позовом задоволенню не підлягає, так як позивач не обґрунтував, чому неприйняття таких мір затрудить чи зробить неможливим виконання рішення суду, тому заперечення відповідача заслуговує на увагу (арк. с. 4, 31, 44, 45).
Розгляд справи відкладався, в засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
З’ясовані наступні обставини:
10.06.2005 між сторонами (Фонд та Організація) укладено інвестиційний договір № 8 з будівництва житла, а саме однієї квартири пускового комплексу № 3121-кваритирного блочного житлового будинку за адресою: вул. Вакуленчука, 26 (арк. с. 16-19).
Пунктами 2.2, 4.5, 5.1, 5.2, 5.5, 5.6, 6.2 договору передбачено, що організація зобов'язується побудувати та здати вищезазначене житло в експлуатацію терміном до "31" травня 2006 р., після чого передати Фонду та Позичальнику квартиру на суму внесених інвестицій, згідно з актом прийому-передачі, протягом місяця після підписання акту державної комісії. Право оформлення свідоцтва про право власності на збудовану квартиру, що передана на підставі цієї угоди та договору Позичальнику, виникає у Фонду з моменту підписання акту прийому-передачі квартири, після чого оформлюється акт звірки взаєморозрахунків між Фондом і Організацією.
Організація відповідає перед Фондом за дотримання терміну будівництва і передачі квартири. Не пізніше 7 (семи) робочих днів з дати отримання Фондом від Організації письмового повідомлення про готовність квартири до передачі сторони проводять огляд квартири, що передається. Якщо квартира відповідає вимогам, встановленим законодавством та договорами, сторони складають акт прийому-передачі квартири достроково (пункт 5.2 договору). Передача квартири Фонду та Позичальнику здійснюється Організацією протягом 3-х робочих днів з дати огляду квартири шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (пункт 5.5 договору).
У випадку порушення термінів передачі житла Організація виплачує Фонду пеню в розмірі 1 % від вартості квартири, що підлягає передачі, за кожний місяць прострочення.
10.06.2005 укладено договір № 92 про відкриття та обслуговування рахунку фізичної особи –позичальника Севастопольського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (арк.с.33).
Позивач надав докази перерахування коштів відповідачу в сумі 188575,00 грн. (арк. с. 34-37).
14.06.2005 укладена кредитна угода № 76 між позивачем та позичальником Балаєвим С.В., згідно якої Фонд від імені держави надав Позичальнику прямий адресний цільовий кредит в сумі 132563,00 грн. строком на 30 років. (арк. с. 38-40).
14.06.2005 між сторонами та позичальником Балаєвим С.В. укладено договір № 83 про дольову участь в будівництві житла (арк. с. 22-23).
29.05.2006 Підрядник здав Дольщику Балаєву С.В. 3-х кімнатну квартиру № 91. (арк. с. 50).
31.05.2006 складено Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкту для пред’явлення державній приймальній комісії (арк.с.26).
01.07.2005 Актом звірення взаємних розрахунків станом на 01.07.2005 встановлено, що заборгованість підрядника перед Севастопольським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи „Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” за непереданим житлом складає 184427,00 грн., в тому числі 129964,00грн. –заборгованість перед Місцевим бюджетом (арк.с.21).
Правовідносини сторін регулюються статтями 19, 20 Закону України „Про інвестиційну діяльність”, статтями 525-526, 527, 549, 610-611 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Доводи відповідача є неспроможними, оскільки між позивачем та відповідачем мають місце договірні відносини, що є предметом та підставою цього спору, цих позовних вимог. Зобов’язання та відносини між Балаєвим С.В. та відповідачем по інвестиційному договору відсутні.
Умови договору № 8 від 10.06.2005 передбачають складання актів прийому-передачі квартир між позивачем та відповідачем за участю квартироодержувача.
Між позивачем та відповідачем Акт прийому-передачі квартири не підписувався, своїх зобов’язань за інвестиційним договором № 8 від 10.06.2005 відповідач перед позивачем не виконав, що є підставою для задоволення позову частково в сумі 5657,25 грн. згідно з наступним розрахунком суду: за VII-IX 2006 року –пеня за місяць складає 1% від 188575,00 грн. = 1885,75 грн., за 3 повні місяці до пред’явлення позову 24.10.2006 складає 5657,25 грн., які підлягають стягненню.
Позовні вимоги складаються з предмету та підстав.
Предметом позову є стягнення грошової суми неустойки у вигляді пені, підстави –умови інвестиційного договору № 8 від 10.06.2005.
Підстав для стягнення пені за червень, жовтень, листопад 2006 суд не вбачає, так як в червні 2006 року відсутні підстави взагалі: сплив строку передачі починається з 01.07.2006, а в жовтні та листопаді 2006 року ще не настало право для стягнення, оскільки позивач звернувся до суду із позовом 24.10.2006.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Діюче законодавство України не передбачає повернення державного мита при зменшенні позовних вимог.
Витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 20 Закону України „Про інвестиційну діяльність”, статтями 525-526, 527, 549, 610-611 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства „Монолит” (99011, м. Севастополь, пер. Панорамний, 1-А / м. Севастополь, Камишове шосе, 12, ідентифікаційний код 20687772, п/р 26007945009511 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Севастопольське регіональне управління Державної Спеціалізованої фінансової установи „Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (99040, м. Севастополь, вул. М. Геловані, 19, ідентифікаційний код 23895637, п/р 35237001000112 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) 5657,25 грн. пені, 56,57 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В стягненні 5657,25 грн. пені відмовити.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Рішення оформлено і підписано
в порядку ст. 84 ГПК України
25.12.2006