АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 643/15216/13-ц
Пр.№2/643/473/2014 Головуючий
Провадження №22-ц/790/1774/2014 1-ї інстанції: Харченко А.М. Категорія: відшкодування шкоди Доповідач: Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2014 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Трішкової І.Ю.,
суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, на рішення Московського районного суду м.Харкова від 20 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просила стягнути з відповідача на відшкодування завданих збитків грошові кошти в сумі 104533 грн. 33 коп. та завдану моральну шкоду в розмірі 15466 грн. 67 коп., а всього 120000 грн., також просила стягнути понесені судові витрати, посилаючись на те, що 08.11.2006 р. між сторонами був укладений Договір позики, згідно з яким ОСОБА_6 позичив у ОСОБА_5 3784 долари США строком до 08.10.2008 р. З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за Договором позики ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1, про що між ними було укладено Договір іпотеки. 19.02.2007 р. ОСОБА_6 додатково позичив у ОСОБА_5 кошти в сумі 1630 доларів США, у зв'язку з чим сума позичених коштів за договором збільшилась до 5414 доларів США, про що було складено Додаткову угоду до Договору позики. 10 травня 2007 р. ОСОБА_6 додатково позичив у ОСОБА_5 кошти в сумі 10880 доларів США, у зв'язку з чим сума позичених коштів за договором збільшилась до 16294 доларів США, про що було складено Додаткову угоду до Договору позики. 15 червня 2007 р. ОСОБА_6 втретє додатково позичив у ОСОБА_5 кошти в сумі 1510 доларів США, у зв'язку з чим сума позичених коштів за договором збільшилась до 17804 доларів США, про що було складено Додаткову угоду до Договору позики. Отже, всього за Договором позики від 08.11.2006 р. в редакції Додаткової угоди № 3 від 15 червня 2007 р. ОСОБА_6 позичив у ОСОБА_5 кошти на суму 17804 долари США, які зобов'язався повернути в порядку та строки, передбачені договором та додатковими угодами до нього, але не пізніше 08.10.2008 р. В обумовлені цими договорами строки ОСОБА_6 свої зобов"язання не виконав, повернув ОСОБА_5 суму в розмірі лише 6832 долари США. Неповернутими залишилися кошті в сумі 10972 доларів США. 17 червня 2009 р. на підставі Договору іпотеки позивачкою було зареєстровано за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1. Набувши в рахунок задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням право власності на іпотечне майно, ОСОБА_5 мала намір безперешкодно користуватися зазначеною та отримувати доходи (прибуток) від здачі цього нерухомого майна в оренду. Незважаючи на факт звернення стягнення на предмет іпотеки та набуття ОСОБА_5 права власності на нього, ОСОБА_6 з квартири не виселився, безпідставно проживав і продовжує в ньому проживати. У грудні 2009 р. ОСОБА_5 знайшла особу, яка бажала отримати в оплатне строкове користування квартиру АДРЕСА_1. Так, 29 грудня 2009 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в письмовій формі був укладений Попередній договір оренди житлового приміщення, а умовами якого сторони зобов'язалися в строк (термін) до 01 березня 2010 р. укласти договір оренди зазначеної квартири на умовах, встановлених попереднім договором. Згідно із умовами п.п.2.4 і 2.5 Попереднього договору оренди житлового приміщення, основний договір укладається на строк до 31 грудня 2010 р., але в разі відсутності заперечень жодної із сторін, по закінченню цього строку вважатиметься пролонгованим на наступні 365 днів. Орендар зобов'язується оплачувати оренду щомісячно у грошовій формі в готівковому вигляді в сумі 2000 грн. В обумовлені Попереднім договором оренди житлового приміщення строки передати в оренду належну їй квартиру ОСОБА_5 не змогла, оскільки ОСОБА_6 продовжував безпідставно проживати у вже належному ОСОБА_5 житловому приміщенні. до ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі. Вказані обставини, що перешкоджали передати квартиру в оренду, змусили ОСОБА_5 звернутися до ОСОБА_7 з проханням переглянути досягнуті із ним домовленості і внести відповідні зміни до умов п.1.5, 1.6, 2.1 та 2.5 попереднього договору. Сторони домовились, що вони зобов'язуються укласти Основний договір в семиденний строк з моменту набрання законної сили судовим рішенням про виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, а орендодавець зобов'язується передати орендареві об'єкт оренди (вказану квартиру) протягом 3 днів з моменту фактичного виконання судового рішення про виселення ОСОБА_6 з квартири. Також сторони домовилися, що основний договір буде укладено на 2 роки. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 січня 2013 р. виселено ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, знято його з реєстраційного обліку за вказаною адресою, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, спонукання прийняти виконання зобов'язання за договором позики відмовлено. Оскільки ОСОБА_6 протиправно ухилявся і продовжує ухилятися від виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 січня 2013 р., 25 березня 2013 р. ОСОБА_7 і ОСОБА_5 змушені були знову переглянути умови попереднього договору, в зв'язку з чим уклали Додатковий договір № 2 про внесення змін до Попереднього договору оренди житлового приміщення від 29.12.2009 р., за яким сторони дійшли згоди, що вони зобов'язуються укласти основний договір протягом 3 днів з моменту фактичного виконання рішення суду про виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, а орендодавець в день укладення основного договору зобов'язується передати орендареві об'єкт оренди. ОСОБА_6, який починаючи з 17 червня 2009 р. і до моменту подання цього позову проживав і продовжує безпідставно проживати в належній ОСОБА_5 квартирі. Своїми діями відповідач завдав ОСОБА_5 збитків у вигляді упущеної нею за вказаний період вигоди, пов'язаної з отриманням нею доходу від передання цієї квартири в оренду з оплатою, щонайменше, в розмірі 2000 грн. щомісячно. ОСОБА_6 безпідставно проживає в спірній квартирі з 17 червня 2009 р. по день подання цього позову 02 жовтня 2013 р., що складає 1568 днів. Отже, в результаті порушення ОСОБА_6 права ОСОБА_5 на безперешкодне користування та розпорядження її власністю, він завдав їй збитки у вигляді недоотриманих доходів (упущеної вигоди) в розмірі 104533 грн. 33 коп. Крім того, безпідставним і протиправним проживанням відповідача в квартирі позивачки більше чотирьох років, їй була спричинена моральна шкода, яка виразилася в незадоволенні життям, втрати душевного спокою. На відшкодування моральної шкоди просила стягнути з відповідача 15466 грн. 67 коп.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 20 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позову у повному обсязі, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції; порушення судом норм матеріального і процесуального права; на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно розглянуті надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами був укладений договір позики. З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за Договором позики ОСОБА_6 передав ОСОБА_5 в іпотеку належну йому квартиру АДРЕСА_1.
ОСОБА_6 скористався передбаченим законом правом на оспорювання правовідносин, що виникли у нього з ОСОБА_5
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 28.09.2011 року ОСОБА_6 відмовлено у задоволені позову про визнання договорів позики, іпотеки та додаткових угод недійсними.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 24.01.2013 року задоволений позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення та виселення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_6 пояснив, що він у спірній квартирі не проживає. Це підтверджується судовими повідомленнями, які за спірною адресою ОСОБА_6 не отримував, у зв'язку з чим судові повістки повертались до суду не врученими.
Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Позивачка посилалась на те, що нею укладені попередні договори оренди, якими передбачалось подальше укладання договорів оренди, але безпосередньо договори оренди укладені не були.
Таким чином, сума збитків, які просив стягнути позивач, обгрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку в результаті випадкового збігу обставин.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків.
Згідно ч.І ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачка не довела спричинення їй моральної шкоди, тому в цій частині позову також було відмовлено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307 ч.1 п.1, 308, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 20 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: