№ справа:106/7891/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Захарова Ірина Олександрівна
№ провадження:11-кп/190/254/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Крючков І. І.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" березня 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.
Суддів -Крючкова І.І., Кунцова В.О.,
при секретарі -Шемлей І.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 106/7891/13-к відносно:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Євпаторія, АР Крим, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю прокурора - Сулейманової Д.Н.,
обвинуваченого - ОСОБА_6,
захисника - ОСОБА_7
В С Т А Н О В И Л А:
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при ухваленні вироку, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду та суттєво порушив вимоги кримінально-процесуального кодексу України, зокрема судом не прийнято до уваги показання обвинуваченого в частині невизнання ним своєї вини у інкримінованому йому злочині, також в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які підтверджують вину ОСОБА_6, окрім цього апелянт вказує, що перевірки які проводилися за заявами обвинуваченого з приводу незаконних дій зі сторони співробітників міліції, носили формальних характер, без належного проведення досудового слідства та збору доказів зі сторони обвинувачення.
Вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 грудня 2013 року було визнано винним ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років та 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання призначеного за вироком Євпаторійського міського суду АР Крим від 15.04.2013 року, остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Під час апеляційного розгляду обвинувачений та захисник підтримали апеляційну скаргу, прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, 06.09.2013 року біля 03 годин, ОСОБА_6, знаходячись на перетині вулиць Островського та Конституції, повторно, шляхом набирання коду на огорожі проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, де проник до приміщення квартири, звідки таємно викрав мобільний телефон марки «Айфон 4», вартістю 3000 грн., та гроші в сумі 400 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 3400 грн.
Колегія суддів, виконавши вимоги ст. 405 КПК України, вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення по ч.3 ст.185 КК України за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що обвинувачений себе оговорював під час досудового розслідування, оскільки до нього застосовувалися недозволені методи, оскільки це було предметом перевірки і ці дані не були підтверджені (а.п. 75).
Вина ОСОБА_6 підтверджується сукупністю досліджених у суді першої інстанції доказів, зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка в суді першої інстанції вказала, що в ніч з 05 на 06 вересня 2013 року вона почула якийсь шум в кімнаті, яку знімала. На запитання чи то не сусідка, почула, що хтось вибігає. Вона хотіла подивитися котра година, однак телефону на місці не було, тоді пішла на першій поверх та побачила розкидані із її сумки речі, гаманець був пустий. Викликала міліцію. Коли вона прокинулася, то бачила силует чоловіка ,який за зростом та сутулості схожий на обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_9 в суді першої інстанції підтвердила факт крадіжки в ніч з 05 на 06.09.2013 року речей, належних потерпілій за обставин, повідомлених потерпілою, оскільки була сусідкою останньої , прокинулася на шум, бачила всю картину, описану потерпілою.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали показання, за якими 06.09.2013 року біля магазину Милий близько 10:00 придбали телефон, який їм продав саме обвинувачений, при цьому він пояснив, що телефон не крадений і він його придбав в м. Сімферополі і документи знаходяться там, він передасть їх ввечері.
За змістом протоколу огляду місця події від 06.09.2013 року оглянуті приміщення будинку АДРЕСА_2, де зафіксоване розкидані із жіночої сумки речі та відсутність порушення загальної обстановки .
Відповідно до заяви (а.п. 32) ОСОБА_10 добровільно видав та просив приєднати до кримінального провадження придбаний у обвинуваченого 06.09.2013 року мобільний телефон.
Телефон, виданий ОСОБА_10 впізнала потерпіла, що зафіксоване в протоколі впізнання речі від 11.09.2013 року (а.п. 36).
В судовому засіданні у суді першої інстанції був оглянутий телефон, наданий потерпілою. Обвинувачений підтвердив факт того, що саме цей телефон він продав ОСОБА_10 06.09.2013 року.
Отже, враховуючи всі наведені у сукупності докази, які узгоджуються між собою, доповнюють одне-одне, тому на думку колегії, суд першої інстанції ретельно дослідивши всі докази дійшов до правильного висновку про те що кримінальне порушення мало місце та вчинене саме обвинуваченим.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги показання обвинуваченого в частині невизнання ним своєї вини у інкримінованому йому злочині є безпідставними, оскільки об'єктивно нічним не підтверджено.
Доводи апелянта про те, що судом не перевірялася непричетність обвинуваченого до інкримінованого йому кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки судом першої інстанції давалося судове доручення у порядку ст.333 КПК України органам досудового розслідування з метою встановлення особи на ім'я ОСОБА_5 на якого вказував обвинувачений як на особу, в якої він придбав мобільний телефон, однак за результатами проведеної перевірки вказана особа не встановлена.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Покарання, призначене ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України, судом першої інстанції обране у межах санкції цієї статті та є близьким до мінімального.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, згідно до ст. 12 КК України вчинений злочин віднесено до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого який за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку психіатра і нарколога не перебуває, офіційно не працює, має доходи від випадкових заробітків, утримує малолітню доньку 2011 року народження. Обставиною, що пом'якшує покарання, судом визнано наявність на утриманні малолітньої дитини, обтяжуючих обставин, судом першої інстанції не встановлено.
Оскільки обвинувачений вчинив новий злочин в період іспитового строку, що був йому встановлений вироком Євпаторійського міського суду від 15.04.2013 року, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.78 КК України призначив ОСОБА_6 покарання за правилами ст.71 КК України.
Враховуючи викладене, а також те, що істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржувального рішення, при перевірці матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
С У Д Д І:
Ю.Р. Трясун І.І. Крючков В.О. Кунцов