Дата документу Справа № 333/2569/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп /778/176/14 Головуючий в 1-й інстанції:

Категорія: ст. 122 ч. 1 Піх Ю.Р.

КК України Доповідач: Кузьмичов В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого-судді Кузьмичова В.Ю.,

суддів: Жовніренко В.П., Шаповал О.С.,

за участю секретаря судового засідання Полиги Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12013080040000463 щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця республіки Вірменії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця республіки Вірменії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за участю прокурора Сєвальнєва О.А.,

обвинувачених за ч. 1 ст. 122 КК України ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та їх захисника - адвоката ОСОБА_4, представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6,

встановила:

Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.12.2013 року визнані винними та засуджені:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 кожний за ст. 122 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України кожний звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. Відповідно до вимог п. 2, п. 3 ст. 76 КК України на кожного покладені обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну проживання, роботи та навчання.

Постановлено стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь: КП «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої допомоги міста Запоріжжя» матеріальну шкоду у розмірі 8 938, 74 грн.; потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 342 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

Згідно з вироком суду, 15.02.2013 року, в нічний час, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння біля кафе «Барикада», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Барикадна, буд. 21, за мотивами неприязних стосунків, які раптово виникли, на підґрунті вживання спиртних напоїв, підійшли до потерпілого ОСОБА_5 та нанесли йому декілька ударів кулаками в область обличчя, після отримання яких потерпілий ОСОБА_5 упав на землю.

У цей час ОСОБА_3, діючи разом з ОСОБА_2, нанесли ОСОБА_5 декілька ударів ногами в область обличчя.

Усього ними було нанесено не менш ніж 6 ударів кулаками і ногами, в результаті яких ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження, які кваліфіковані як ушкодження середньої тяжкості, не небезпечні для життя, однак які спричинили тривалий розлад здоров'я, більше ніж 21 день.

Після вчинення злочинних дій вказані особи з місця вчинення злочину зникли.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 змінити в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди та збільшення сум, які підлягають стягненню на його користь : стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 11 071,90 грн., де 9 924,90 грн. - витрати на лікування та протезування зубів, 1 147 грн. - відшкодування втраченого доходу, 50 000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування скарги послався на наступне:

- на підтвердження зазнаних збитків, які він мусить зробити для відновлення свого здоров'я, ним надано довідку з ТОВ «АвтоЗАЗ-Стоматологія», проте, суд всупереч положенням ст. 22 ЦК України дійшов висновку, що потерпілий не надав доказів того, що він поніс додаткові витрати на протезування зубів, а лише надав довідку, що він має намір пройти курс лікування; однак, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та ст. 22 ЦК України;

- він на момент побиття не працював та внаслідок побиття перебував у лікарні протягом місяця, тому відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» йому підлягають відшкодуванню 1 147 грн., проте суд дійшов протилежного висновку та зазначив, що він на надав жодних доказів того, що він втратив чи зменшив професійну або загальну працездатність внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень;

- мотиви, з яких виходив суд, визначивши розмір моральної шкоди у 3 000 грн., є незрозумілими, оскільки спричинені йому тілесні ушкодження, хоча і середньої тяжкості, є досить серйозними та чисельними, потерпілий зазнав великих фізичних страждань, вже перебуваючи в лікарні деякий час був без свідомості, значний час перебував без руху у ліжку, не міг нормально їсти, пити, дихати, переніс операцію щелепи під загальним обезболюванням, та лише через 12 днів почав самостійно рухатися, справляти первинні потреби без сторонньої допомоги.

Крім того, на думку апелянта, судом допущені суттєві порушення вимог ЦПК та ЦК України та не мотивовані висновки про відмову у задоволенні позовних заяв.

З наведених підстав потерпілий просив задовольнити апеляцію.

Заслухавши суддю-доповідача про сутність вироку та апеляційної скарги, представника потерпілого, який просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі, прокурора, який вважав, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду щодо стягнення шкоди зміні, обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, їх захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, на підставі дебатів та останнього слова обвинувачених, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Інші підстави відносно вироку суду, якщо немає потреби поліпшити становище обвинувачених в апеляційному порядку не розглядаються.

Згідно з вимогам ст. 127 та ст. 128 КПК України, матеріальна та моральна шкода, завдана потерпілому кримінальним правопорушенням, стягується з винної у вчиненні правопорушення особи за правилами, встановленими КПК України. Тобто, з особи, яка визнана судом винною у вчиненні кримінального правопорушення може бути за позовом потерпілої сторони стягнуті прямі витрати, які нею понесені внаслідок вчинення злочину.

Судом такі прямі витрати у сумі 342 грн. - затрати, понесені потерпілим на лікування від отриманих тілесних ушкоджень внаслідок вчинення злочину, які підтверджені доказами та не оскаржені потерпілим в апеляційній скарзі, обгрунтовано стягнуті з обвинуваченого.

Думка потерпілого про те, що суд повинен був стягнути з обвинуваченого також 1 147 грн. за непрацездатність за час лікування з урахуванням мінімальної заробітної плати на час лікування, суперечить вимогам КПК України по питанням відшкодування завданої шкоди злочинними діями. Вимоги потерпілого стосуються припущенню про те, що він міг би в випадку його працевлаштування на день побиття обвинуваченими отримати не менш такої суми заробітної плати. Тому з урахуванням обставин провадження вони не підлягають задоволенню.

Вимоги про відшкодування 9 924,90 грн. затрат на лікування зубів внаслідок побиття також носять характер вимог про відшкодування витрат, які будуть витрачені потерпілим в майбутньому. Однак, згідно з наданою ОСОБА_5 довідкою по цьому питанню вбачається, що вказані витрати можуть бути понесені при лікуванні майже 30 зубів. Які фактичні витрати необхідні для лікування пошкоджених двох або одного зубу внаслідок незаконних дій обвинувачених суду першої та апеляційної інстанції не надані.

Викладене свідчить, що не вбачається підстав у кримінальному провадженні для задоволення апеляційної скарги в частині вимог про стягнення при перегляді кримінального провадження в апеляційному порядку неотриманого заробітку у зв'язку із знаходженням на лікуванні та майбутніх витрат на лікування пошкоджених зубів внаслідок вчинення побиття.

Між тим, доводи апеляційної скарги про необґрунтоване заниження судом заявленої суми відшкодування моральної шкоди заслуговують уваги.

Згідно зі вимогами ст. 23 ЦК України при вирішенні питання про стягнення з винної особи моральної шкоди суд повинен враховувати фізичну біль та страждання, яких зазнав потерпілий внаслідок вчинення злочину, а також душевні страждання, яких потерпілий зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього.

На думку колегії суддів, при вирішенні питання про розмір стягнення моральної шкоди судом не в повному обсязі виконані вимоги закону по цьому питанню.

Згідно з вироком суду обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 умисно спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження: забій головного мозку легкого ступеню, двосторонній перелом нижньої щелепи справа в області суглобного відростку, зліва в області кута, множинні осколкові переломи всіх стінок правої гайморової пазухи, кісток носу і носової перегородки, передньої стінки лівої гайморової пазухи, осколковий перелом внутрішньої стінки правої орбіти, внутрішньої стінки лівої орбіти, масивні забої м'яких тканин голови, гематоми вік обох очей, рани нижньої губи і верхньої віка лівого ока, садна обличчя, крововиливи під конюктиву обох очей, контузія середньої ступеню правого ока, відлам коронкової частини 11 зуба, закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням відломків. Такі ушкодження лікувалися більше ніж 21 день.

Наявність таких ушкоджень, фізичні та моральні страждання потерпілого при лікуванні вказаних ушкоджень свідчать про те, що розмір стягнення моральної шкоди в сумі 3 000 грн. явно недостатній. Тому на підставі ст. 408 п. 3 КПК України вирок суду в частині вирішення стягнення моральної шкоди підлягає зміні, слід збільшити суму стягнення моральної шкоди солідарно з обвинувачених до 10 000 грн.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Змінити вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2013 року щодо обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в частині стягнення моральної шкоди та збільшити суму стягнення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 по 5 000 грн. моральної шкоди з кожного.

В решті вирок суду залишити без змін.

На ухвалу Апеляційного суду Запорізької області учасниками судового провадження може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

В.Ю. Кузьмичов В.П. Жовніренко О.С. Шаповал