Головуючий суду 1 інстанції - Селезньова Т.В.

Доповідач - Малієнко Н.В.

Справа № 434/5466/13-ц

Провадження № 22ц/782/5631/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Малієнко Н.В.,

суддів: Єрмакова Ю.В., Матвєйшиної О.Б.

при секретарі: Борзило О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області

апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк»

на рішення Артемівського районного суду м. Луганська

від 26 листопада 2013 року

у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача борг за кредитним договором б/н від 21.07.2008 року в сумі 24000,97 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач, отримавши кредит у розмірі 9400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, в порушення умов та правил надання банківських послуг, свої зобов*язання за кредитним договором не виконав, у зв*язку з чим станом на 30.06.2013 року створилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 9394,45 грн, по процентам за користування кредитом -12987,43 грн; штрафу за невиконання умов договору-1619,09 грн., а разом 24000,97 грн, яку він просив стягнути з відповідача, а також вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 26 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу і просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із ст.ст. 213 ,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, котрі були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися позивачем вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин , яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості позовних вимог, а саме того, що позивачем не доведений факт отримання відповідачем платіжної картки, повідомлення йому пін-коду, за яким він би отримав можливість користуватись даною платіжною карткою та здійснювати транзакції по вказаному картковому рахунку «кредитка», а також, що вказаними картрахунком і платіжною карткою користувався саме відповідач.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.27 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, а згідно з п.п. 15.2 та п.п. 15.3 ст. 15 цього ж Закону , платіжна картка є власністю емітента і надається ним клієнту відповідно до умов договору.

Перевіряючи обгрунтованість заявленого позову про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом, отриманим за кредитною карткою, судом встановлено, що 21.07.2008 року відповідач звернувся із заявою до відповідача про надання йому кредиту в сумі 9400,00 грн у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.(а.с.7).

Але в цій заяві в розділі « відмітки банку» в якій Банк обов*язково повинен був вказати номер виданої картки, наявність пін-конверту, дату видачі картки та пін-конверту, підпис відповідача в отриманні картки, яка дає можливість користування банківськими грошовими коштами , відсутній.

Тобто, позивачем не надано доказів того, що така картка була отримана відповідачем.

Книга видачі кредитних карток з його підписом на підтвердження отримання кредитної картки, також, позивачем представлена не була.

Сам відповідач заперечує проти її отримання, користування нею та існування заборгованості в сумі 24000,00 грн внаслідок невиконання Умов кредитного договору.

За таких обставин, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи позивача про те, що між ним та відповідачем виникли кредитні правовідносини, оскільки він тільки підписав заяву про надання кредитної картки та надав відповідні документи.

Відповідно до п.3.1 Умов та Правил надання банківських послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, вид і строк дії якої визначений в заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір.

У п.3.2 цих умов передбачено, що після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви , банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення о можливості видачі кредиту на кредитну картку.

Звернення з заявою та надання документів не підтверджує прийняття пропозиції банком у розумінні ст.642 ЦК України та п.п. .3.1, 3.2 Умов та Правил надання банківських послуг.

Банк не надав жодного доказу видачі цієї платіжної картки разом із запечатаним конвертом з ПІН-кодом відповідачу ОСОБА_2 для користування.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що за допомогою кредитної картки були здійснені грошові операції, не спростовують правильність вирішення спору, оскільки не доведено належними та допустимими доказами ні факт укладання договору та взяття зобов'язань по ньому відповідачем, ні отримання та розпорядження кредитними коштами з застосуванням кредитної картки та відсутні правові підстави покладати на відповідача відповідальність за здійснені операції з застосуванням картки, власником якої є банк.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції треба залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Колегія суддів, керуючись ст.ст. 303-304, 307, 308, 315, 324, 325 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 26 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення.

Головуючий:

Судді: