ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
|
|
справа № 20-4/235 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"11" грудня 2006 р. 11:20 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Остапової К.А.,
при секретарі судового засідання -Соловей Ю.В.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя (99000, м. Севастополь, вул.6-а Бастіонна,32)
про визнання дій незаконними та скасування постанов НОМЕР_2 та НОМЕР_3,
Суддя Остапова К.А.
Представники:
позивач -ОСОБА_2, довіреність НОМЕР_1;
позивач - ОСОБА_1., власник, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1;
відповідач -Родіна О.М., довіреність № 1650 від 01.08.2006,
с у т ь с п о р у:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Управління у справах захисту прав споживачів м.Севастополя про скасування постанов Управління у справах захисту прав споживачів м.Севастополя НОМЕР_2 і НОМЕР_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність проведення перевірки, оскільки споживач ОСОБА_3., заява якого з'явилась підставою перевірки, звернувся зі скаргою після спливу гарантійного строку, тобто через один рік після придбання товару.
Також позивач вважає, що в порушення норм діючого законодавства перевірка та повторна перевірка відповідачем проведені у відсутність особи, яка здійснює продаж товару.
Крім того позивач стверджує, що вся необхідна інформація про товар на момент перевірки була присутня, на товарах є бирки виробника із вказівкою розмірів та інформації про склад тканини і символами догляду за білизною. Припис Управління НОМЕР_4 про усунення встановлених в ході перевірки порушень отриманий нею після проведення повторної перевірки.
В обґрунтування незаконності постанови НОМЕР_2 позивач посилається на те, що в порушення п.4 Положення про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002, питання про накладення штрафу на позивача розглядалось у її відсутність.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 17.10.2006 закінчене підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 26.10.2006.
Ухвалою від 17.10.2006 судом вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов.
Розгляд справи відкладався з 26.10.2006 на 14.11.2006, з 14.11.2006 на 27.11.2006, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.12.2006.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ними російською мовою.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані позивачем докази, суд, -
в с т а н о в и в :
07.11.2005 Управлінням у справах захисту прав споживачів міста Севастополя (далі -Управління) згідно із заявою споживача ОСОБА_3 та направлення начальника Управління, проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів в магазині ІНФОРМАЦІЯ_2, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, що належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1., про що складений акт НОМЕР_5.
Постановою від 16.12.2005 НОМЕР_2 на позивача за відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації про товар накладений штраф в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85,00 грн.
15.12.2005 Управлінням проведено перевірку виконання позивачем припису НОМЕР_4, в ході якої встановлено, що виявлені в ході перевірки 07.11.2005 порушення не усунуті, на реалізації знаходиться товар, що був проінспектований 07.11.2005, без маркування на доступній мові, про що складений акт НОМЕР_6, який отриманий продавцем.
Постановою від 29.12.2005 НОМЕР_7 на позивача за реалізацію заборонених до реалізації товарів накладений штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн.
У зв'язку із встановленою в ході контрольної перевірки матеріалів помилкою, вищезазначену постанову скасовано. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. листом від 13.02.2006 вих. НОМЕР_2 запрошено на продовження розгляду питання про винесення штрафних санкцій за актом перевірки НОМЕР_6 від 15.12.2005.
Постановою від 16.02.2006 НОМЕР_8 на позивача за реалізацію заборонених до реалізації товарів накладений штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн.
Позивач просить визнати дії відповідача незаконними та скасувати постанови НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
Суд вважає позовні вимоги про скасування вищевказаних постанов такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина 2 статті 2 КАСУ).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про захист прав споживачів” (в редакції Закону, що діяла до 01.12.2005) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:
1) давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
2) перевіряти у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг. Входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Органи місцевого самоврядування згідно зі статтею 101 вказаного Закону з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі: розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів; у випадках виявлення продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), які не супроводжуються доступною, достовірною, необхідною інформацією та відповідними супровідними документами або з простроченими термінами придатності, призупиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг) до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг);
Відповідно до Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав споживачів у місті Києві, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.10.2003 № 169, зареєстровано в Міністерстві юстиції країни 24.10.2003 за № 972/8293 (далі -Положення) Севастопольське міське управляння у справах захисту прав споживачів підпорядковується Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та є його територіальним органом.
Управління забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів на території міста Севастополя та входить до системи органів Держспоживстандарту України і в межах своїх повноважень здійснює державний захист прав споживачів.
Основним завданням Управління є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів місцевими органами виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності - підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території міста.
Управління відповідно до покладених на нього завдань перевіряє у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг: якість товарів (робіт, послуг), додержання вимог щодо їх безпеки згідно з технічними регламентами з підтвердження відповідності, технічними регламентами та іншими нормативними документами, а в разі потреби - якість сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва продукції (товарів), виконання робіт і надання послуг, додержання вимог щодо їх безпеки, а також правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг.
Управління має право давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; безперешкодно входити до будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг для перевірки якості товарів (робіт, послуг), дотримання обов'язкових вимог щодо їх безпеки, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг; вимагати та одержувати від суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються, безплатно копії необхідних нормативних документів, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва, виконання робіт, надання послуг, інші документи та відомості, а також пояснення щодо виявлених порушень; накладати стягнення на суб'єктів господарської діяльності - за порушення законодавства про захист прав споживачів відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
В ході перевірки 07.11.2005 дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів перевіряючими встановлені порушення, які виразились у наступному:
- На момент перевірки вимоги споживча ОСОБА_3. не задоволені відповідно до статті 14 Закону;
- Куточок споживача із необхідною документацією у відділі “Жіноча білизна” відсутній в порушення статті 18 Закону;
- У торговому залі вивішена таблиця із вказівкою розмірів одягу, інформації на іноземній мові в порушення статті 18 Закону та п. 2.1.18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, інформація з міжнародними символами по догляду за одягом та білизною у відділі відсутня;
- Куточок для споживача є у вході в магазин, на ньому відсутній Закону України “Про захист прав споживачів, Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, Постанова Кабінету Міністрів України НОМЕР_8 від 08.02.1995;
- Книга відзивів та пропозицій ведеться з порушенням постанови Кабінету Міністрів НОМЕР_8 від 08.02.1995.
Вказані порушення викладені в акті перевірки НОМЕР_5 від 07.11.2005, який також містить припис позивачеві усунути порушення, припинити реалізацію товару, зазначеного у таблиці, надати маркування та товар, зазначений у пунктах 1-6 таблиці до Акту, направити в строк до 14.11.2005 до Управління осіб, відповідальних за встановлені в ході перевірки порушення, прибути в строк до 14.11.2005 до Управління для розгляду питання винесення санкцій за встановлені порушення та в строк до 14.11.2005 письмово доповісти із документальним підтвердженням про виконання викладеного у акті припису.
У таблиці до вказаного Акту викладений перелік товарів з шести позицій, які реалізуються із порушенням законодавства про захист прав споживачів, а саме: маркування здійснено на іноземній мові, відсутня географічна адреса виробника.
Акт був переданий особі, яка знаходилась у торговому залі в момент перевірки під підпис. Як слід з пояснень позивача, в торговому залі в момент перевірки 07.11.2005 знаходився представник ТОВ “Ніколь мода”, який поставив свій підпис в підтвердження отримання акту та передав його позивачеві.
Позивачем не надано суду доказів виконання припису, викладеного у акті, у встановлені в ньому строки, а також доказів того, що ці порушення на момент перевірки не мали місце.
Доводи позивача про те, що він на виконання цього припису надав до Управління необхідні документи, підтверджуючі усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, не підтверджуються матеріалами справи.
Управлінням у справах захисту прав споживачів на адресу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. направлено припис НОМЕР_8, відповідно до якого зупинено реалізацію товарів з неповним маркуванням та маркуванням на іноземній мові, приписано надати до Управління прибуткові документи, усунути встановлені в ході перевірки 07.11.2005 порушення, надати до Управління інформацію про прийняті заходи та відправити до Управління відповідальних за встановлені порушення для рішення питання про накладення санкцій. Відправлення вказаного припису рекомендованою кореспонденцією 25.11.2005 підтверджується реєстром поштових відправлень (арк. справи 123).
15.12.2005 Управлінням здійснено перевірку виконання позивачем припису НОМЕР_4, в ході якої встановлено, що виявлені в результаті перевірки 07.11.2005 порушення не усунуті, на реалізації знаходиться товар без маркування на доступній мові, що був проінспектований 07.11.2005 та реалізацію якого було заборонено.
До акту складена таблиця, в якій перелічений товар, що реалізовувався без маркування на доступній мові та без вказівки географічної адреси виробника товару із дев'яти позицій, шість з яких містять найменування товару, проінспектованого 07.11.2005.
В акті від 15.12.2005 міститься припис позивачеві прибути в Управління для рішення питання про накладення штрафних санкцій до 22.12.2005, надати Управлінню маркування на державній мові до товарів, вказаних у позиціях 1-9 таблиці до акту.
19.12.2005 відносно позивача винесений припис НОМЕР_9 про заборону реалізації товарів без маркування, з неповним маркуванням, або з маркуванням не на державній мові, виконати припис Управління НОМЕР_4, усунути встановлені в ході перевірки порушення діючого законодавства в строк до 26.12.2005, надати прибуткові накладні на проінспектований товар, інформацію про прийняти заходи надати до Управління в строк до 26.12.2005, прибути до Управління в строк до 26.12.2005 для розгляду питання про винесення санкцій за встановлені порушення.
Відповідно до статті 3 Закону споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на державний захист своїх прав; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця); звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав, та інше.
Суд не може прийняти до уваги доводи позивача щодо безпідставності здійснення перевірки, оскільки діюче законодавство не обмежує право споживача на звернення до органу у справах захисту прав споживачів гарантійним строком, а пункт 4 статті 13 Закону України “Про захист прав споживачів”, на який посилається позивач, передбачає строк, протягом якого споживач має право пред'явити відповідні вимоги до продавця (виробника, виконавця).
Стаття 18 Закону передбачає, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Інформація про товари (роботи, послуги) повинна містити: назву товару; зазначення нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари (роботи, послуги); дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування; позначку про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг); дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг); термін придатності (служби) товарів (робіт, послуг), відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адресу виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Вищевказана інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до товарів (наслідків робіт, послуг), на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів (робіт, послуг) або в окремих сферах обслуговування.
Відповідно до пункту 52 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N 108, яка діяла на момент проведення перевірок, контроль за дотриманням цього Порядку і правил здійснюється службовими особами органів державної виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.
Контрольна перевірка дотримання цього Порядку і правил проводиться службовою особою відповідного органу з пред'явленням службового посвідчення та в присутності особи, що здійснює продаж товарів, і у разі можливості представника суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється (пункт 54 Порядку і правил).
Результати контрольної перевірки оформляються актом, один примірник якого залишається у суб'єкта господарської діяльності.
Особи, що допустили порушення цього Порядку і правил, зобов'язані дати письмове пояснення, яке додається до акта. У разі відмови підписати акт чи дати пояснення в акті робиться запис про те, що зазначені особи ознайомлені із змістом акта і від його підписання відмовилися.
Працівники суб'єкта господарської діяльності повинні створити умови для виконання робіт, пов'язаних з контрольною перевіркою, та забезпечити здійснення заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень.
Як випливає з пояснень позивача в момент перевірки 07.11.2005 вона в торговому приміщенні не знаходилась, приміщення було відкритим, в приміщенні знаходилась особа, яка не має відношення до реалізації товару. В момент перевірки 15.12.2005 ОСОБА_1. також не знаходилась у приміщенні магазину, що належить їй, в приміщенні знаходилась продавець ОСОБА_4, яка підписала акт перевірки та отримала примирник екземпляру для вручення керівникові господарюючого суб'єкта.
В ході вивчення письмових доказів судом встановлено, що особа, яка знаходилась на момент перевірки 07.11.2005 у приміщенні магазина ІНФОРМАЦІЯ_2 підписала акт перевірки та отримала його екземпляр, а також зробила примітку на акті щодо завищення споживачем ОСОБА_3. ціни товару, що був ним придбаний. Крім того цією ж особою було складено та підписано пояснення до скарги від 04.11.2005, також відповідь споживачуОСОБА_3. від імені ОСОБА_1.
Враховуючі те, що законодавством передбачений обов'язок перевіряючого пред'являти своє службове посвідчення, та не передбачений обов'язок перевіряти наявність трудових стосунків між особою, що знаходиться у приміщенні магазину у відсутність власника цього магазину та власником, суд вважає, що відповідачем не порушений порядок проведення перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до пункту 53 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення книга відгуків і пропозицій громадян установленого зразка повинна знаходитися у торговельному залі на видному та доступному для покупців місці. Суб'єкти господарської діяльності зобов'язані обладнати в торговельному залі на видному місці "Куточок покупця", де вміщується інформація для покупців, адреса і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, а також цей Порядок і правила.
Відповідно до пункту 2.1.18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.2004 N 98, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 379/8978 у торговельному (демонстраційному) залі мають бути вивішені таблиці із зазначенням розмірів одягу та головних уборів, що застосовуються в різних країнах, а також міжнародних символів догляду за одягом та білизною.
Згідно із пунктом 1.16 вищевказаних правил, здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів) необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари відповідно до законодавства про мови.
Маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів відповідно до пункту 2.1.2 Правил передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак, назву виробу, артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок, позначення стандарту або технічних умов (далі - нормативного документа), дати випуску.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177 на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за:
- реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, - у розмірі 500 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доході і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що дії відповідача при проведенні перевірок дотримання законодавства про захист прав споживачів та винесенні оскаржуваних постанов відповідають вимогам діючого законодавства, постанови Управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя НОМЕР_2 та НОМЕР_3 про накладення на суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. штрафних санкцій, передбачених статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів” прийняти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України; з використанням наданих Управлінню повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування у суду немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
22.12.2006
Розсилка:
1. позивач -СПД ОСОБА_1. (АДРЕСА_1)
2. відповідач -Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики Управління у справах захисту прав споживачів м. Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, б. 32 каб. 106);
3. справа.
4 наряд