ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"21" грудня 2006 р. | справа № 20-4/419 |
За позовом Підприємства “Вымпел” (95000, м. Сімферополь, вул. Крилова, 174) до Міністерства оборони України (04053, м. Київ, вул. Артема, 59), Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” (04053, м. Київ, вул. Артема, 59) про визнання договору № 14/03-06/01/1 від 24.03.2006 дійсним і визнання право власності на причал №248 площею 146,4 м, розташований на території військового містечка № Б-1 м. Севастополь, Балаклавська бухта) та про спонукання Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської державної адміністрації зареєструвати право власності на вищевказаний об’єкт,
Суддя Остапова К.А.
представники сторін:
позивач – Глебов С.В, довіреність № б/н від 17.04.2006;
відповідач (Міністерство оборони України) – не з’явився,
відповідач (Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд”) –Дюкарь Р.С., довіреність № б/н від 15.12.2006.
с у т ь с п о р у:
Підприємство “Вымпел” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Міністерства оборони України, Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” про визнання договору №14/03-06/01/1 від 24.03.2006 дійсним і визнання право власності на причал №248 площею 146,4 м, розташований на території військового містечка № Б-1 м. Севастополь, Балаклавська бухта, та про спонукання Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” Севастопольської міської державної адміністрації зареєструвати право власності на вищевказаний об’єкт.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що унаслідок не надання відповідачем відповідних документів, позивач був позбавлений можливості виконати умови договору, щодо його нотаріального посвідчення.
21.12.2006 позивач письмово уточнив позовні вимоги і просить суд визнати договір №14/03-06/01/1 від 24.03.2006 дійсним і визнати право власності на причал №248 площею 146,4 м, розташований на території військового містечка № Б-1 м. Севастополь, Балаклавська бухта.
Відповідач (Міністерство оборони України) надіслав на адресу суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги визнав в повному обсязі і просить суд розглядати справу без участі його представника (факс вх. №39052 від 21.12.2006).
Відповідач (Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд”) письмово визнав позовні вимоги в повному обсязі (вх. № 38894 від 21.12.2006).
За клопотанням представників сторін, відповідно до ст. 10 Конституції України, ст. 10 Закону України „Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися російською мовою.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з наданими доказами, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
в с т а н о в и в:
24.03.2006 між Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України (сторона-1), від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” Мельник В.Л., що діє на підставі довіреності від 09.03.2006 та підприємством “Вымпел” (сторона-2) був укладений договір про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів господарсько-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № Б-1 (АРК, м. Севастополь, Балаклавська бухта, причал № 248), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін № 14/03-06/01 (далі –Договір).
Згідно з пунктом 2.6 Договору вартість пайового внеску (паю) сторони-1 в цьому договорі, згідно з запропонованою стороною-2 (що є найкращою пропозицією відповідно до протоколу конкурентного відбору пропозиції по спільній забудові військового містечка № Б-1) вартістю будівель та споруд (іншого нерухомого майна) військового містечка № Б-1 (АРК, м.Севастополь, Балаклавська бухта, причал № 248), становить 1070000,00 грн.
Пунктом 2.8 Договору встановлено, що пайовим внеском сторони-2 за даним договором будуть його витрати на проектування та будівництво (реконструкцію) 100 % площі об’єкту та кожної його складової частини та всі інші витрати безпосередньо пов’язані з виконанням предмету цього договору та всіх інших заходів, що його забезпечують. За попереднім розрахунком та згодою сторін витрати сторони-2 на цілі цього договору будуть складати близько 17 млн. грн.
Згідно з п. 10.1 Договору за взаємною згодою сторін сторона-2 має право здійснити викуп –дострокову компенсацію вартості пайової участі (паю) (надалі –викуп паю) сторони-1, що полягає в укладенні цивільно-правових угод за якими буде здійснено перехід права власності на майно, що складає розмір пайової участі (паю) сторони-1 за даним договором. Викуп стороною-2 пайової участі (паю) сторони-1 за даним договором може бути здійснений шляхом укладення цивільно-правових угод (правочинів) купівлі-продажу, міни матеріальних та нематеріальних активів, тощо (п. 10.2 Договору). Зазначені у цьому пункті цивільно-правові угоди (правочини) після їх укладення стануть невід’ємною частиною даного договору.
Пунктом 10.6 Договору строк дії договору визначений сторонами до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором або до складання двостороннього акту про припинення дії цього договору.
24.03.2006 відповідно з п. 10 Договору №14/03-06/01 між тими ж сторонами був укладений договір № 14/03-06/01/1 про викуп (компенсацію пайової участі) (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.03.2006 № 14/03-06/01 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів господарсько-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № Б-1 (АРК, м. Севастополь, Балаклавська бухта, причал № 248), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.
Згідно з п. 2 цього Договору оціночна вартість права пайової участі (паю), відповідно до умов договору, сторони-1, згідно з експертним звітом, становить 592194,00 грн. Викуп стороною-2 пайової участі (паю) сторони-1 в договорі від 24.03.2006 №14/03-06/01 здійснюється за 1070000,00 грн.
Відповідно до п. 6 Договору № 14/03-06/01/1 від 24.03.2006 сторона-2 приймає у власність майно, що становить розмір пайової участі (паю) сторони-1 за договором від 24.03.2006 №14/03-06/01, шляхом підписання акту приймання-передачі майна протягом трьох днів з моменту перерахування коштів у сумі, зазначеній у п. 2.
В матеріалах справи находиться копія листа філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” № б/н від 14.12.2006 адресований директору підприємства “Вымпел”, в якому вони відмовляються від нотаріального посвідчення договору від 24.03.2006 №14/03-06/01/1 у зв’язку з відсутністю правоустановчих документів.
Вказаний у договорах об’єкт нерухомого майна є власністю держави України відповідно до ст. 1 Закону України „Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” (Із змінами і доповненнями) № 1540-ХІІ від 10.09.1991, якої встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України, а також ст.ст. 4, 7 Закону України „Про правонаступництво України” №1543-ХІІ від 12.09.1991 органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України. Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: недодержання того, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, недотримання встановленої законом форми правочину не є підставою його недійсності.
Згідно зі ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” (Із змінами і доповненнями) № 1952-ІV від 01.07.2004, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) речові права на чуже нерухоме майно:
а) право володіння;
б) право користування (сервітут);
в) право постійного користування земельною ділянкою;
г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);
д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.
В ході розгляду справи відповідачі письмово визнали позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, визнати Договір № 14/03-06/01/1 від 24.03.2006 дійсним і визнати право власності позивача на причал №248 площею 146,4 м, розташований на території військового містечка № Б-1 м. Севастополь, Балаклавська бухта.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р и ш и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати договір №14/03-06/01/1 від 24.03.2006 про викуп (компенсацію пайової участі) (паю) Міністерства оборони України в договорі від 24.03.2006 № 14/03-06/01 про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об’єктів господарсько-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка № Б-1 (АРК, м. Севастополь, Балаклавська бухта, причал № 248), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін укладений між Державою Україною в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діє директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” Мельник В.Л., що діє на підставі довіреності від 09.03.2006 та підприємством “Вымпел” дійсним.
3. Визнати право власності підприємства “Вымпел” на причал №248 площею 146,4 м, розташованого на території військового містечка № Б-1 м. Севастополь, Балаклавська бухта.
4. Примирники рішення направити сторонам.
Суддя К.А. Остапова
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
25.12.2006
розсилка:
1. позивач - Підприємства “Вымпел” (95000, м. Сімферополь, вул. Крилова, 174);
2. відповідач –Міністерства оборони України (04053, м. Київ, вул. Артема, 59);
3. відповідач - Центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України „Укроборонбуд” (04053, м. Київ, вул. Артема, 59)
4. справа
5. наряд