ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
м. Сімферополь
27 лютого 2014 року Справа № 2а-9434/10/18/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., суддів Сидоренка Д.В., Кудряшової А.М., за участю секретаря судового засідання Сидельової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення
за позовом ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України , Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Апеляційного суду АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим
про визнання незаконною бездіяльності та стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2010 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано Державне казначейство України провести фінансування видатків з Державного бюджету України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" у сумі 179094,00 грн. для виплати коштів ОСОБА_1. Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недоплачену суму посадового окладу за період з 03.12.2007 по 30.06.2010 в розмірі 179094,00 грн.
17.02.2014 від відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України надійшла заява про встановлення способу та порядку виконання рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист від 04.07.2011 №2а-9434/10/18/0170, в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (із змінами) та статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі.
В судове засідання 27.02.2014 сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином. Позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутністю. Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України просив розглянути заяву за його відсутністю. У зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Заявник просить встановити порядок та спосіб виконання рішення суду.
На думку суду, способом виконання судового рішення по справі №2а-9434/10/18/0170 є стягнення на користь позивача коштів з боржника.
Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 40, ECHR 2002-III, «Ясійньєне проти Литви» (Jasinien v. Lithuania), заява № 41510/98, п. 45, від 6 березня 2003 року, та «Войтенко проти України» (Voytenko v. Ukraine), заява № 18966/02, пункти 53-55, від 29 червня 2004 року) неспроможність державних органів надати заявнику майно, присуджене йому згідно з остаточним рішенням суду, зазвичай становить втручання, несумісне з гарантіями, закріпленими в пункті 1 статті 1 Першого протоколу.
На підставі наведеного суд робить висновок про відсутність підстав для зміни способу виконання судового рішення, а тому відмовляє у задоволені заяви відділу Державної виконавчої служби України в зазначеній частині.
1 січня 2013 року набув чинність Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-УІ. Цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Частиною 1 статті 3 вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Судом встановлено, що судове рішення по справі набуло законної сили 8 лютого 2011 року, виконавчий лист був виданий 4 липня 2011 року.
Згідно згідно із Законом України від 19.09.2013 N583-VII розділ ІІ Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» доповнено новим пунктом 3 за яким: «Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом».
Тобто органом примусового виконання судового рішення по справі №2а-9434/10/18/0170 залишається Державна виконавча служба, яка повинна вчинити усі необхідні дії для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІУ.
Пунктом 18 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження є надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
За пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. N 45) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
На підставі наведеного суд робить висновок, що орган Державної виконавчої служби залишається суб'єктом примусового виконання рішення суду по справі №2а-9434/10/18/0170. Разом з тим, з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", повинен надіслати виконавчий документ до відповідного органу Державного казначейства для подальшого виконання та зупинити з моменту надіслання виконавче провадження.
Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.
Суд вважає, що порядок виконання рішення суду по справі №2а-9434/10/18/0170 вичерпно врегульований Законом України «Про виконавче провадження», а тому не потребує додаткового судового роз'яснення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання судового рішення відмовити у повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її отримання.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.С.Ольшанська
Суддя Д.В.Сидоренко
Суддя А.М.Кудряшова