ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"18" лютого 2014 р.Справа № 5023/2142/11 вх. № 2142/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Романченко Н.С.

за участю:

ліквідатора - Яновського С.С., св. НОМЕР_2 від 22.03.2013р.

розглянувши заяву про визнання недійсним

По справі за заявою ФОП ОСОБА_2, м. Вовчанськ

до ФОП ОСОБА_3, м. Вовчанськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 21.06.11 р. ФОП ОСОБА_3 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Богомазова П.С., якого було зобов'язано відповідно до ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії, передбачені вказаною статтею, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

В судовому засіданні 25.10.2012 р., враховуючи неналежне виконання ліквідатором Богомазовим П.С. покладених на нього обов'язків, суд усунув його від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_3, призначив арбітражного керуючого Яновського С.С. ліквідатором ФОП ОСОБА_3, про що винесено відповідну ухвалу.

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 25.03.2013р. звернувся до суду зі скаргою на дії ліквідатора (вх. № 10928 від 25.03.2013 р.), в якій просить суд визнати дії ліквідатора незаконными. Скарга мотивована тим, що ліквідатором Богомазовим П.С. було реалізоване майно банкрута з порушенням вимог закону щодо оцінки майна, оцінка проведена без застосування стандартів, без урахування вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність» та без участі представника Заставодержателя, чим нанесено майнову шкоду заставному кредитору. Крім того, на аукціоні було реалізовано автомобіль, що є порушенням вимог ст.15 Закону України «Про товарну біржу». Ухвалою суду від 01.04.2013р. скаргу було призначено до розгляду в судовому засіданні.

Крім того, того ж дня до суду надійшла заява ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (вх. № 10925 від 25.03.2013 р.), в якій банк просить суд визнати аукціон з реалізації автомобіля недійсним, визнати недійсним протокол аукціону про реалізацію майна в процедурі ліквідації, визнати недійсним договір купівлі продажу та застосувати до сторін правові наслідки правочину, згідно до ст.216 ЦК України. Свою заяву обґрунтовує тим, що у справі відсутнє оголошення про продаж майна на аукціоні, ліквідатором Богомазовим П.С. було реалізоване майно банкрута з порушенням вимог закону щодо оцінки майна, оцінка проведена без застосування стандартів, без урахування вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність» та без участі представника Заставодержателя, чим нанесено майнову шкоду заставному кредитору. Крім того, на аукціоні було реалізовано автомобіль, що є порушенням вимог ст.15 Закону України «Про товарну біржу» і цей автомобіль безпідставно включено ліквідатором до складу ліквідаційної маси, оскільки його було передано в заставу для забезпечення зобов'язань як фізичної особи ОСОБА_3 за кредитним договором, а не як підприємця.

Ухвалою суду від 29.03.2013р. заяву було призначено до розгляду в судовому засіданні.

25.06.2013р. до суду надійшов відзив ліквідатора на скаргу, в якому ліквідатор просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що ліквідатором в повному обсязі виконано вимоги закону щодо включення майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації. Ліквідатор не може нести відповідальність за достовірність оцінки, а банк не позбавлений можливості пред'явити відповідні претензії саме оцінювачу. Кредитний договір № СL506-703/243/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено 08.08.2008р., тому вимога ч.7 ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону від 22.09.2011р.не розповсюджується на цей кредитний договір у відповідності до ч.1 Прикінцевих положень зазначеного закону.

12.08.2013р. ліквідатором було подано до суду відзив на заяву про визнання аукціону та договору купівлі -продажу недійсним, в якому ліквідатор просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що під час укладення договору купівлі-продажу ліквідатор Богомазов П.С. діяв відповідно до постанови господарського суду від 21.06.2011р., яка є чинною, та на момент укладення договору не існувало ніяких підстав вважати особу, яка уклала договір такою, що не має необхідного обсягу цивільної дієздатності. Оскільки на момент вчинення правочину не існувало обставин, що зумовили його недійсність, відсутні підстави для задоволення заяви про визнання угоди від 12.10.2011р. недійсною. Ліквідатор вважає, що продаж майна в процедурі банкрутства не потребував узгодження з банком, як іпотекодержателем, тому посилання на ст.12 Закону України «Про іпотеку» є безпідставним. Щодо оцінки, зазначає, що в матеріалах справи є висновок оцінювача про вартість майна банкрута;оцінювачем була визначена ліквідаційна вартість майна, оскільки у справі про банкрутство є обмежений строк, протягом якого це майно має бути продане, то ліквідаційна вартість майна може суттєво відрізнятися від ринкової вартості через обмежений період експонування. Кредитний договір № СL506-703/243/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено 08.08.2008р., тому вимога ч.7 ст.47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону від 22.09.2011р.не розповсюджується на цей кредитний договір у відповідності до ч.1 Прикінцевих положень зазначеного закону.

14.08.2013р. до суду надійшов відзив на скаргу та заяву про визнання аукціону та договору недійсним арбітражного керуючого Богомазова П.С., в якому останній проти їх задоволення заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Ухвалами суду розгляд скарги та заяви неодноразово відкладався, судом витребувалися відповідні докази для долучення до матеріалів справи. Ухвалою суду від 16.01.2014р. розгляд скарги та заяви відкладено на 18.02.2014р.

Представник ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який був присутнім в судовому засіданні 16.01.2014р., підтримує скаргу на дії ліквідатора та заяву про визнання недійсними аукціону, протоколу аукціону та договору купівлі-продажу, просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні ліквідатор проти скарги та заяви заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Далі - Закон про банкрутство).

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону про банкрутство (в редакції Закону № 784 -14 від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42 - 43, ст. 378 із наступними змінами), що діяв до 18.01.2013р, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури. Абзацем 22 статті 1 Закону передбачено, що учасниками провадження у справі про банкрутство є, зокрема, сторони (кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) та арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Постановою господарського суду Харківської області від 21.06.2011р. визнано ФОП ОСОБА_3 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Богомазова П.С.; зобов'язано відповідно до ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконати дії, передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Статтею 26 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси; майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Ліквідатором виявлено та включено до складу ліквідаційної маси майно банкрута, а саме автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, тип легковий універсал-В, 2008 р.в.; номер шасі ( кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить банкруту на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_4, виданого ВРЕВ № 1 ГУМВС України у м. Харкові 08.08.2008р. Матеріали справи свідчать, що відповідно до договору застави від 08.08.2008р. № РСL - 703/243/2008 ОСОБА_3 надав вищевказаний автомобіль у заставу ЗАТ «ОТП Банк» ( правопопереднику ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ) для забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору № СL506-703/243/2008 на суму 75923,16 доларів США. Отже, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" є заставним кредитором ФОП ОСОБА_3

У відповідності до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно з законом не може бути звернено стягнення.

Відпо відно до статей 47, 48 Закону про банкрутство одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про бан крутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з ци вільним процесуальним законодавством Украї ни не може бути звернено стягнення.

Згідно з додатком до Закону України «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями в редакції від 21.04.1999р. за № 606 визначено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення. Відповідно до цього додатку нерухоме майно фізичної особи не входить до переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення.

Тобто, з часу прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом продажу у ліквідаційній процедурі підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси і продаж цього майна громадянина-підприємця здійснюється саме ліквідатором.

Посилання Банку на ч.7 ст. 47 Закону про банкрутство в частині не включення до ліквідаційної маси майна, яке перебуває в заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням підприємницької діяльності, суд вважає безпідставними, оскільки відповідні зміни були внесені на підставі Закону № 3795-VI від 22.09.2011р., у ч.1 прикінцевих положень якого зазначено, що дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. Так як кредитний договір № СL506-703/243/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено 08.08.2008р., суд вважає необґрунтованим твердження Банку про безпідставність включення спірного майна до ліквідаційної маси банкрута. За таких обставин дії ліквідатора по включенню заставного майна банкрута до ліквідаційної маси є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001р. за № 2658-111 (далі - Закон про оцінку) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону про оцінку звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

25.07.2011р. між ліквідатором ФОП ОСОБА_3 Богомазовим П.С. та ПП «Центр оцінки та юридичної допомоги» було укладено угоду про проведення робіт з незалежної оцінки майна. Згідно висновку про оцінку ПП «Центр оцінки та юридичної допомоги» ліквідаційна вартість майна на дату оцінки - 25.07.2011р. склала 170560 грн. Суд вважає необхідним зазначити, що звіт про оцінку майна, виконаний вищевказаним оцінювачем, кредитором не було оскаржено у порядку, встановленому Законом про оцінку, будь-яких належних доказів на підтвердження його недостовірності та порушення вимог Закону про оцінку скаржник не надав, тому твердження Банку про порушення вимог про оцінку та покладення на ліквідатора відповідальності за достовірність оцінки, здійсненої оцінювачем, є безпідставним та необґрунтованим.

29.08.2011р. між ліквідатором та Товарною біржею «Правопорядок» було укладено угоду на проведення 04.10.2011р. о 14.00 год. аукціону з продажу майна. Оголошення про проведення 04.10.2011р. о 14.00 год. аукціону з продажу майна банкрута було розміщене у біржовому віснику - Правопорядок від 02.09.2011р. № 26-4 (63). 04.10.2011р. було проведено аукціон по продажу автомобіля марки TOYOTA, модель LAND CRUISER, тип легковий універсал-В, 2008 р.в.; номер шасі ( кузов, рама, коляска) № НОМЕР_3, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно протоколу № 1 проведення аукціону від 04.10.2011р. лот було придбано за 170560 грн. ОСОБА_6. 12.10.2011р. між ліквідатором Богомазовим П.С. та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Цей договір були укладено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за № 1417. Матеріали справи свідчать про те, що грошові кошти, які були отримані від реалізації майна банкрута, ліквідатором були розміщені на депозитному рахунку приватного нотаріусу ОСОБА_7, про що свідчить лист приватного нотаріуса № 01-16/ від 21.06.2012р. ( т.3, а.с.105).

З урахуванням вищевикладеного суд не вбачає в діях ліквідатора Богомазова П. С. будь-яких порушень, пов'язаних з проведенням оцінки майна банкрута, оповіщенням про продаж майна банкрута та його реалізацією, що могло б бути підставою для визнання дій ліквідатора незаконними та задоволенням скарги на дії ліквідатора, вчинені в межах ліквідаційної процедури. До того ж у скарзі не зазначається дії якого ліквідатора (Богомазова П.С. або Яновського С.С.) Банк просить визнати незаконними.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд вважає, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не доведено належними доказами, що викладені в заяві про визнання недійсним аукціону з реалізації автомобіля, протоколу аукціону про реалізацію майна в процедурі ліквідації та визнання недійсним договору купівлі -продажу обставини є підставою для визнання договору купівлі-продажу, укладеного ліквідатором в межах ліквідаційної процедури, недійсним.

З огляду на те, що заставний кредитор не надав суду доказів, які б підтверджували, що аукціон з продажу майна банкрута було проведено з порушеннями законодавства та той факт, що договір купівлі-продажу майна банкрута суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин та не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для задоволення заяви про визнання недійсним аукціону та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до положень ст. ст. 25, 17 Закону про банкрутство, звернення до суду з заявами про визнання правочинів недійсними є повноваженнями ліквідатора, який з підстав, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Таким чином законом не передбачено права кредитора на звернення до суду з відповідними заявами в межах справи про банкрутство.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним в задоволенні скарги на дії ліквідатора, заяви про визнання недійсним аукціону з реалізації автомобіля, протоколу аукціону про реалізацію майна в процедурі ліквідації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ліквідатором ФОП ОСОБА_3 Богомазовим П.С. та ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги на дії ліквідатора відмовити.

В задоволенні заяви про визнання недійсним аукціону з реалізації автомобіля, протоколу аукціону про реалізацію майна в процедурі ліквідації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ліквідатором ФОП ОСОБА_3 Богомазовим П.С. та ОСОБА_6 відмовити.

Суддя Савченко А.А.