УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 р.Справа № 820/10695/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бегунца А.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
представника позивача Гараєвої О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська колійна машинна станція №133" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 820/10695/13-а
за позовом Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська колійна машинна станція №133"
до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківській області
про скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янської колійної машинної станції № 133", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області, в якому просив суд скасувати рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року за №351-365 у повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 р., вищезазначений адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2013 р. касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2012 р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янської колійної машинної станції № 133" до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області відмовлено.
Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та невірне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12 2013 р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу, просила задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу позивача - без задоволення, а справу розглянути без участі представника відповідача.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду справи і вирішення на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янської колійної машинної станції № 133", зареєстроване як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції закону, яка діяла до 01.01.11 р., зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
11 травня 2012 р. начальником управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області В.М. Семенченко прийняті рішення №351-365 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у томі числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду відносно Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янської колійної машинної станції № 133".
Зазначеними рішеннями на підставі пункту 2 частини 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до позивача застосовано штрафні санкції та пеню за періоди з 2004 року по 2007 рік.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення за змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів Пенсійного фонду, яка встановлена Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а за способом реалізації наданих органам Пенсійного фонду владних повноважень узгоджуються з порядком, який визначений Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на страхувальників покладено обов'язок сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
За змістом ч. 2 ст. 106 вказаного Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Як свідчать письмові докази, а саме картка особового рахунку та розрахунки фінансових санкцій і пені, позивач мав прострочену заборгованість за періоди з 20.09.2004 року по 27.09.2004 року, з 20.10.2004 року по 21.10.2004 року, з 21.11.2005 року по 22.11.2005 року, з 20.02.2006 року по 27.02.2006 року, з 20.03.2006 року по 29.03.2006 року, з 21.08.2006 року по 29.08.2006 року, з 20.09.2006 року по 29.09.2006 року, з 20.10.2006 року по 25.10.2006 року, з 20.11.2006 року по 22.11.2006 року, з 20.12.2006року по 22.12.2006 року, з 20.02.2007 року по 23.02.2007 року, з 20.03.2007 року по 26.03.2007 року, з 21.05.2007 року по 23.05.2007 року, з 21.11.2007 року по 28.11.2007 року, на яку йому спірними рішеннями й було нараховано штраф та пеню (а.с.69-81).
Відповідно до п. 7 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-УІ від 08.07.2010р., стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, у т.ч. нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, у т.ч. нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач і після 01.01.2011 року наділений законодавцем повноваженнями щодо застосування до платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фінансових санкцій за виявлені порушення, що були вчинені до 01.01.2011 року. При цьому, такі повноваження підлягають реалізації за правилами, що діяли до набрання чинності Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-УІ від 08.07.2010р.
Також судом першої інстанції правомірно не враховані посилання представника позивача на акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009 року, станом на 01.01.2011 року, станом на 01.01.2012 року, а також акт від 30.03.2012 року про результати планової перевірки як такі, що не мають відношення до суті позовних вимог, оскільки спірні рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 351-365 від 11.05.2012 року стосуються періоду з 20.08.2004 року по 28.11.2007 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні спірних рішень діяв на підставі, у межах та спосіб, передбачений законодавством України, отже позовні вимоги щодо скасування рішень начальника Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області від 11.05.2012 року за №351-365 є необґрунтованими з огляду на відсутність неправомірних дій з боку відповідача.
Отже, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Куп'янська колійна машинна станція №133" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2013р. по справі № 820/10695/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.