Судове рішення #35576049


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 р.Справа № 816/4367/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 816/4367/13-а

за позовом Державної фінансової інспекції у Полтавській області

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Державна фінансова інспекція в Полтавській області (далі за текстом - ДФІ в Полтавській області, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі за текстом - ДП "Полтавський облавтодор", відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача виконати вимогу про усунення виявлених ревізією порушень від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800, в частині:

- п.1 відобразити по даних бухгалтерського обліку філії "Лубенська ДЕД" дебіторську заборгованість за виконані філією роботи по поточному ремонту і експлуатаційному утриманню доріг місцевого значення та, відповідно, виставити рахунки ТОВ "Лубенське ШБУ - 9" на суму 121 010,40грн. за виконані роботи. Забезпечити надходження коштів за виконані роботи в загальній сумі 121 010,40 грн. У разі необхідності вказане питання вирішити шляхом подання позову до контрагентів;

- п.2 відобразити по обліку ДП "Полтавський облавтодор", його структурних підрозділів дебіторську заборгованість та забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг):

1) за рахунок субпідрядних організацій, якими не сплачено кошти за послуги генпідряду в сумі 287 027, 21 грн., а саме: ТОВ "Променергобуд Україна" - в сумі 215 013,3 грн., ТОВ "Лубенське ШБУ - 9" - в сумі 49504, 58 грн., ТОВ "Юнікобуд" - в сумі 10 000 грн., ТОВ "Транс Лайн Груп" - в сумі 7987, 23 грн., ВАТ "Харківшляхбуд ДБУ - 39" - в сумі 3002, 29 грн., ВАТ УМБ № 23 - в сумі 1 519, 81 грн.;

2) за рахунок підрядних організацій, якими завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 55 062, 32 грн., а саме: ТОВ "Лубенське ШБУ-9" - на загальну суму 53 494, 2 (з них 2669,35 грн. встановлені ревізією у філії "Лубенський райавтодор"), ТДВ "Миргородсервісшляхбуд" - в сумі 1568,12 грн. У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

- п. 3 стягнути:

1) з ПП "Корсар ОІЛ" 114 900,01 грн. та ПП "Крем-Сталь" 12 688,2 грн. за послуги по транспортуванню бітуму, фактичне надання яких не підтверджено пунктом навантаження - ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" та чим завдано збитків на вищевказану суму;

2) з ПП "Прогрес - 2012" - 10 000 грн. за транспортні послуги по перевезенню бітуму, фактичне надання яких не підтверджено, а саме на момент надання зазначених послуг транспортні засоби не були зареєстровані в органах ДАІ або зняті з обліку. У разі необхідності вказане питання вирішити в судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

- п. 5 забезпечити відшкодування Службі автомобільних доріг в Полтавській області зайвих виплат, шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 265,52 грн. філії "Кременчуцька ДЕД". Порушення допущені філією внаслідок включення до актів виконаних робіт форми Кб-2в матеріалів за вартістю, які вище вартості матеріалів, що обліковуються за даними бухгалтерського обліку, завищення обсягів робіт машин та механізмів; включення до актів форми Кб-2в вартості матеріалів по цінах, що перевищують регіональні граничні оптові ціни;

- п. 6 стягнути:

1) з ПАТ СК "Партнер" 21056,10 грн. за ремонт автомобіля після дорожньо - транспортної пригоди, які підлягають стягненню за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011;

2) з ПП ОСОБА_2 20000 грн. за фактично не отриманий у 2012 році товар (гірський пісок).

В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України. У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

- п. 8: філією "Лубенський райавтодор" вжити заходів по стягненню дебіторської заборгованості з ПП "Інтертрейд" в розмірі 95 125 грн. за надані матеріальні цінності та виконані роботи згідно договорів, термін виконання яких минув;

- п. 11: стягнути в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, з винних осіб нестачу матеріальних цінностей, виявлену в ході проведених під час ревізії інвентаризацій по філії "Кременчуцький райавтодор" на суму 8 750 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконати пункт 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області про усунення виявлених ревізією порушень від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800 в частині вжиття заходів по стягненню дебіторської заборгованості з Приватного підприємства "Інтертрейд" в розмірі 56 000 грн. за надані матеріальні цінності та виконані роботи згідно договорів, термін виконання яких минув.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до п. 2.10 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Полтавській області на ІІІ квартал 2012 року на підставі направлення від 14.08.2012 № 600 головним державним фінансовим інспектором Гарькавенко Л.О. проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 32017261) та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 (а.с. 16-110 т.1).

За результатами ревізії складено акт від 14.11.2012 № 06-21/373 (а.с. 16-110 т.1), яким зафіксовано ряд порушень, що не були усунуті в ході ревізії, та підписано директором ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» Кобченком Д.О. та головним бухгалтером Сліпцем Н.П. із запереченнями, які в подальшому за наслідками їх розгляду позивачем були відхилені.

З метою забезпечення усунення виявлених ревізією порушень, відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» позивачем направлено директору ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» Кобченку Д.О. вимоги про усунення виявлених порушень від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800 (а.с. 51-56 т.1), що складалася із 12 пунктів, із встановленим терміном для зворотного інформування про виконання цих обов'язкових вимог до 20.01.2013.

ДП «Полтавський облавтодор» частково виконано вказані вимоги.

Однак, у визначений строк відповідачем не надано інформації позивачу про повне усунення вищевказаних вимог, а тому в частині, в якій вимоги позивача не виконано, Державна фінансова інспекція в Полтавській області звернулась до адміністративного суду із даним позовом про зобов'язання останнього виконати вищезазначені пункти цих вимог.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що пункти 1, 2, 3, 5, 6, 11 вимоги Державної фінансової інспекції у Полтавській області або виконані відповідачем, або не підлягають виконанню як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, або виконуються ДП «Полтавський облавтодор» в межах визначених позивачем у вимогах альтернативних способів усунення виявлених ревізією порушень та вживаються належні заходи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як свідчать письмові докази, за результатом спірної перевірки ревізор дійшов висновку, що не відображення по даних бухгалтерського обліку підприємства відповідача дебіторської заборгованості та, відповідно, не виставлення окремим субпідрядним організаціям рахунків на оплату за послуги генпідряду на загальну суму 536 567,69 грн. є порушенням вимог п. 1, п. 7 ст. 8, п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.п. 5,6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», внаслідок чого підприємству завдано збитків на вищевказану суму.

Під час ревізії шляхом погашення зустрічних однорідних вимог, усунуто порушення на суму 246278,53 грн. Також, відповідно до актів здачі-приймання генпідрядних послуг, складених та підписаних керівниками ДП «Полтавський облавтодор», ТОВ «Променергобуд Україна» та ТОВ «Юнікобуд», підприємством нараховано та виставлено до оплати рахунки на загальну суму 225 013,3 грн.

Про усунення вищевказаних порушень позивачем було висунуто вимогу у пункті 2, а саме зобов'язано відповідача відобразити по обліку ДП "Полтавський облавтодор", його структурних підрозділів дебіторську заборгованість та забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг): 1) за рахунок субпідрядних організацій, якими не сплачено кошти за послуги генпідряду в сумі 287 027, 21 грн., а саме: ТОВ "Променергобуд Україна" - в сумі 215 013,3 грн., ТОВ "Лубенське ШБУ - 9" - в сумі 49504, 58 грн., ТОВ "Юнікобуд" - в сумі 10 000 грн., ТОВ "Транс Лайн Груп" - в сумі 7987, 23 грн., ВАТ "Харківшляхбуд ДБУ - 39" - в сумі 3002, 29 грн., ВАТ УМБ № 23 - в сумі 1 519, 81 грн.; 2) за рахунок підрядних організацій, якими завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 55 062, 32 грн., а саме: ТОВ "Лубенське ШБУ-9" - на загальну суму 53 494, 2 (з них 2669,35 грн. встановлені ревізією у філії "Лубенський райавтодор"), ТДВ "Миргородсервісшляхбуд" - в сумі 1568,12 грн.

У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання даної вимоги на підприємстві винесено наказ від 03.01.2013 № 5 «Про виконання вимог Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800» (а.с. 30-32 т.8), яким, зокрема, наказано відобразити в обліку підприємства та його структурних підрозділів дебіторську заборгованість по всім вищевказаним підприємствам у зазначених розмірах та забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг).

На виконання вимог позивача та вищевказаного наказу директора ДП "Полтавський облавтодор", зокрема, ТОВ "Променергобуд Україна", ТОВ "Юнікобуд", ТОВ "Транс Лайн Груп", ВАТ УМБ № 23 виставлено рахунки за послуги генпідряду вищевказаним підприємствам у відповідних розмірах, а також відображено у бухгалтерському обліку по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» як дебіторську заборгованість даних підприємств, що підтверджується бухгалтерськими довідками від 30.09.2013 № 01-09/182-1, № 01-09/182-2, № 01-09/182-3 (а.с. 106, 160,173 т.8). Контрагентам направлено претензії (копії приєднано до матеріалів справи), які були визнані останніми (відповіді на претензії приєднано до матеріалів справи), підписані акти приймання - передачі виконаних генпідрядних послуг. З урахуванням скрутного матеріального становища зазначених осіб між сторонами досягнуто домовленості стосовно сплати боргу, ведуться перемовини щодо можливого виконання робіт або надання послуг відповідачу на суму дебіторської заборгованості.

Також 19.03.2013 ДП «Полтавський облавтодор» направлено ТДВ «Миргородсервісшляхбуд» претензію на суму 1568,12 грн. (а.с. 59-60 т.8), яка визнана даним субпідрядником із проханням надати відстрочення для погашення даної кредиторської заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства (відповідь на претензію від 23.05.2013 № 55 на а.с. 61 т.8).

В свою чергу, з апеляційної скарги вбачається, що позивач вважає вищезазначені дії та заходи відповідача на усунення вищевказаних вимог контролюючого органу недостатніми для їх виконання, оскільки належним виконанням даного пункту вимоги, на думку Державної фінансової інспекції в Полтавській області, буде забезпечення надходження коштів від підрядників на рахунок ДП «Полтавський облавтодор» в рахунок погашення дебіторської заборгованості.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що пунктом 2 вимоги Державної фінансової інспекції в Полтавській області було зобов'язано відповідача 1) відобразити по обліку дебіторську заборгованість та 2) забезпечити її погашення шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт (послуг), 3) а у разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

Таким чином, вимоги в цьому пункті не конкретизовані та надають можливість підконтрольній установі обирати спосіб усунення виявлених порушень на власний розсуд, погасити дебіторську заборгованість або стягненням коштів або замовленням робіт чи послуг.

Відповідачем відображено дебіторську заборгованість в бухгалтерському обліку по всім вище переліченим контрагентам у встановлених позивачем розмірах та узгоджено розмір цієї заборгованості із контрагентами шляхом направлення їм претензій, які останніми визнані, що підтверджується матеріалами справи, тобто фактично спору між сторонами з приводу наявності та розміру дебіторської заборгованості не існує.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що факт відображення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку, зобов'язує підприємство вживати всіх можливих заходів для її погашення, а враховуючи, що підприємство має достатньо часу до закінчення строку позовної давності для звернення із відповідними позовами до суду, то суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача вчиняти дії, які і так ним виконувалися та продовжують виконуватися.

Щодо стягнення дебіторської заборгованості із ВАТ "Харківшляхбуд" по послугам генпідряду, відповідач зазначає, що між ДП "Полтавський облавтодор" та Полтавською філією ВАТ «Харківшляхбуд» ДБУ-36 укладено ряд договорів субпідряду на виконання робіт з поточного ремонту автомобільних доріг державного значення (від 05.05.2010 № 17-с 36, від 21.05.2010 № 27-с, від 05.05.2010 № 16-с36, від 07.05.2010 № 20-с 36), ревізією виконання яких встановлено не відрахування підряднику 1% послуг генпідряду.

Колегією суддів встановлено, що 28.03.2013 позивач звернувся до Полтавської філії ВАТ «Харківшляхбуд» ДБУ-36 із претензією (а.с. 39-40 т.8), на яку отримано відповідь ВАТ «Харківшляхбуд» (а.с. 41-51 т.8), що 01.11.2010 Господарським судом Харківської області була порушена справа № Б-39/147-10 про визнання банкрутом ВАТ «Харківшляхбуд» (код ЄДРПОУ 03450502) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Полтавська філія ВАТ «Харківшляхбуд» ДБУ-36 є структурним підрозділом ВАТ «Харківшляхбуд» без права юридичної особи. У газеті «Урядовий кур'єр» № 15 (4413) від 27.01.2011 було опубліковано оголошення про порушення справи № Б-39/147-10 про визнання банкрутом ВАТ «Харківшляхбуд».

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори можуть подавати свої вимоги до суду в 30-денний термін з моменту опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство. ДП «Полтавський облавтодор» заява про визнання кредитором по даній справі до суду не направлялася. Ухвалою попереднього засідання від 18.04.2011 судом затверджено реєстр кредиторів ВАТ «Харківшляхбуд». При цьому судом було зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що не були заявлені в 30-денний строк з моменту публікації оголошення про порушення у справі про банкрутство боржника, вважаються погашеними та стягненню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення вищевказаної дебіторської заборгованості із даного контрагента.

Щодо стягнення дебіторської заборгованості із ТОВ «Лубенське ШБУ-9» представники апелянта в своїх поясненнях зазначають, що ДП «Полтавський облавтодор» звертався до Господарського суду Полтавської області з позовом до даного субпідрядника про стягнення заборгованості за договором субпідряду (1% - послуги генпідряду) у розмірі 49 504, 58 грн. (без ПДВ). Рішенням суду від 30.05.2013 у справі 917/834/13 у задоволенні позову відмовлено (а.с. 33-35 т. 8) у зв'язку із додатковою угодою до договору субпідряду № 01-02-11/с2 від 04.11.2011 до договору підряду № 01-02-11 від 25.10.2011, яка укладена між відповідачем та ТОВ «Лубенське ШБУ-9» 14.12.2011 за № 01 (а.с. 36 т. 8). Пунктом 1 вказаної угоди передбачено, що сторони цією угодою за взаємною згодою вносять зміни до розділу 8 договору субпідряду шляхом виключення пункту 8.8. Пункт 8.8 договору передбачав, що Субпідрядник відраховує Генпідряднику 1% від вартості субпідрядних робіт на покриття витрат останнього, пов'язаних із виконанням зобов'язань щодо забезпечення технічною, дозвільною та іншою документацією, координації дій субпідрядників при виконанні робіт, приймання виконаних Субпідрядником робіт та інші.

Вказане рішення набрало законної сили, а тому, відсутні правові підстави для стягнення вищевказаної дебіторської заборгованості із даного контрагента.

Колегія суддів також зауважує, що позивачем розрахунок дебіторської заборгованості по даному контрагенту здійснено з донарахуванням податку на додану вартість (ПДВ), однак, контролюючим органом за нарахуванням та стягненням податків є органи податкової служби в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Нарахування та контроль стягнення податків не входить до повноважень органів Державної фінансової інспекції, а тому в цій частині позивач вийшов за межі своїх повноважень та діяв не на підставі закону.

Також ДП «Полтавський облавтодор» звертався до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Лубенське ШБУ-9» про стягнення заборгованості, яка виникла у результаті завищення вартості виконаних робіт по договорам субпідряду на виконання окремих робіт при поточному ремонті автомобільних доріг. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.08.2013 у справі № 917/1138/13 позов задоволено у повному обсязі (а.с. 63-68 т.9).

Вказане рішення набрало законної сили, на його примусове виконання Господарським судом Полтавської області видано наказ від 22.08.2013 № 917/1138/13 (а.с. 69 т.9), який підлягає виконанню органами державної виконавчої служби в порядку Закону України «Про виконавче провадження».

Наступним порушенням вимог законодавства з питань фінансового контролю позивач вважає неправомірне відображення в бухгалтерському обліку позивача та відсутність реальності перевезення товарно-матеріальних цінностей придбаних у контрагентів ПП «Корсар ОІЛ», ПП «Прогрес-2012», ТОВ «Крем-сталь».

Так, в ході ревізії розрахункової дисципліни та виконання господарських угод, укладених з ПП «Корсар ОІЛ», ПП «Прогрес-2012», ТОВ «Крем-сталь» за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 встановлено, що в жовтні, листопаді 2011 року філією ДП «Полтавський райавтодор» укладено 4 договори із вказаними постачальниками-резидентами на закупівлю бітуму, паливно-мастильних матеріалів, щебеню, гранітного відсіву.

Вибірковою ревізією виконання умов цих договорів встановлено, що відповідно до видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт філією ДП «Полтавський райавтодор» придбано у вказаних постачальників товарно-матеріальні цінності, зокрема:

1) від ПП «Корсар ОІЛ» отримано бітум у кількості 178,72 т на суму 132 814 грн. Навантаження товарно - матеріальних цінностей (бітуму) здійснювалося ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», автопідприємство ТОВ «Техагроінвест»;

2) від ПП «Прогрес-2012» отримано бітуму в кількості 313,38 т на суму 2350350 грн. Навантаження товарно - матеріальних цінностей (бітуму) здійснювалося Кременчуцьким НПЗ м. Кременчук, автопідприємства: ПП «ТИХОХОД», ТОВ «Нафтобіт», ПП «Прогрес-2012»;

3) від ПП «Крем-Сталь» отримано піщано-щебеневу суміш в кількості 75,36 т на суму 1903, 56 грн., щебінь гранітний в кількості 577,14 т на суму 53 466, 32 грн. мінерального порошку в кількості 28 т на суму 11760 грн., відсіву гранітного в кількості 126,4 т на суму 3 160,01 грн. та бітуму в кількості 130,91 т на суму 981825 грн. Навантаження товарно-матеріальних цінностей (бітуму) здійснювалось Кременчуцьким НПЗ м. Кременчук, автопідприємства : ПП «Крем - Сталь» та ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», автопідприємство ПП «Крем-Сталь».

Вибірковою ревізією товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату послуг та платіжних доручень встановлено, що філією «Полтавський райавтодор» за транспортні послуги по відвантаженню з ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бітуму в кількості 210,52 т на рахунки ПП «Корсар ОІЛ» та ПП «Крем - Сталь» перераховано кошти на загальну суму 127 588, 21 грн.

В ході ревізії на запит відповідача було отримано інформацію від ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від 23.10.2012 № 85/0017, згідно якої фінансово - господарські операції з ПП «Прогрес - 2012» та ПП «Корсар ОІЛ» не проводилися та відвантаження продукції на їх адресу, як і на адресу ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» і його структурних підрозділів не відбувалося.

На підставі вказаної відповіді ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» ревізор дійшов висновку, що оскільки відпуск бітуму на адресу вище перелічених осіб документально не підтверджується, то рахунки на оплату транспортних послуг по перевезенню бітуму в сумі 127 588, 21 грн., пунктом навантаження якого є компанія, ПП «Корсар ОІЛ» та ПП «Крем - Сталь» за період з 01.11.2011 по 01.04.2012 виставлено безпідставно.

Також згідно отриманої інформації від УДАІ УМВС України в Полтавській області автомобіль ДАФ АЕ 5766СХ, яким згідно товарно-транспортних накладних здійснювалося перевезення бітуму ПП «Крем - Сталь», за таким номерним знаком не реєструвався.

Проведеним порівнянням даних інформації від УДАІ з даними вказаними у товарно-транспортних накладних, пред'явлених філією ДП «Полтавський райавтодор» до ревізії, встановлено деякі розбіжності щодо відповідності вказаного в ТТН автомобіля номеру його державної реєстрації

Таким чином, за наслідками проведеної ревізії позивач дійшов висновку, що транспортні послуги автомобілями ДАФ ВІ0117 ВМ , МАЗ ВІ 7391 ВА, Івеко 95-98 на загальну суму 10 000 грн. не надавалися.

Між тим, колегія суддів не може вважати обґрунтованими вказані доводи Державної фінансової інспекції у Полтавській області, з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що між філією «Полтавський райавтодор» (Покупець) укладено договори із ПП «Крем - Сталь» - від 01.11.2011 б/н на поставку щебеневої продукції, бітуму та мінерального порошку, ПП «Корсар ОІЛ» - від 19.10.2011 б/н на поставку бітуму і світлих нафтопродуктів, ПП «Прогрес - 2012» від 20.10.2011 № 21 на поставку бітуму, дизельного пального та бензину. Як було визначено умовами договорів, організація поставок замовлених товарів здійснюється постачальниками до обумовленого сторонами місця.

На виконання умов договорів контрагентами поставлено замовлену продукцію, що підтверджується первинними документами (том 7).

При цьому, Державною фінансовою інспекцією у Полтавській області не заперечується наявність поставленої цими контрагентами продукції (бітуму і інших нафтопродуктів) та використання їх у господарській діяльності відповідача.

Однак позивачем поставлено під сумнів реальність здійснення перевезення цієї продукції від постачальників до відповідача на підставі відповідей УДАІ УМВС України в Полтавській області та ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія». За висновками ревізії (аркуш акту 71, а.с. 86 т.1) дане порушення допущено керівниками ПП «Корсар ОІЛ», ПП «Крем - Сталь» та ПП «Прогрес - 2012», якими надано до оплати документацію, яка відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України має ознаки нікчемності.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не містить такого поняття як «документація, яка має ознаки нікчемності». Норми Цивільного кодексу України, на які посилається в акті ревізії позивач (ст. 215 ЦК України), регулюють питання недійсності правочину.

Ряд статей цього ж Кодексу (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 2 ст. 221, ч.1 ст. 224, ч. 1 ст. 226, ч. 2 ст. 228 ЦК України) встановлюють випадки, коли в силу вимог закону правочин визнається нікчемним.

Між тим, вищезазначені доводи позивача Цивільним кодексом України не визначаються як підстави для визнання угод нікчемними.

Доводів про невідповідність законодавству первинної документації, якою оформлено операції з поставки товарів, акт ревізії не містить.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом в ході розгляду даної справи, правочини між відповідачем та вище переліченими контрагентами уповноваженими судами недійсними не визнавалися.

Колегія суддів зазначає, що з правового аналізу положень ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», які регламентують права органу державного фінансового контролю, вбачається, що даним органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано прав щодо встановлення висновків в актах ревізії про нікчемність або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Тим більше, враховуючи той факт, що дотримання суб'єктами господарювання в момент укладення правочинів норм Цивільного та Господарського кодексів не є законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на органи державного фінансового контролю.

Разом з тим, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 по справі № 2а-1670/7369/12 (а.с. 8-26 т. 8) за позовом ДП «Полтавський облавтодор» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, за наслідками планової виїзної документальної перевірки ДП «Полтавський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 (у період, коли ДП «Полтавський облавтодор» мав господарські взаємовідносини із ПП «Корсар ОІЛ» і ПП «Крем - Сталь», та який охоплювався ревізією КРУ), позов ДП «Полтавський облавтодор» було задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасовані.

В ході розгляду вищевказаної справи апеляційним судом було надано правову оцінку реальності проведених господарських операцій між ДП «Полтавський облавтодор» та ПП «Корсар ОІЛ» і ПП «Крем - Сталь» та повністю їх підтверджено.

Зазначений факт для суду є преюдиційним, в розумінні ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, вказаним рішенням встановлено, що ПП «Крем - Сталь» та ПП «Корсар ОІЛ» не здійснювали закупівлю бітуму дорожнього БДН 60/90 безпосередньо у виробника (ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»), а ПП «Крем - Сталь» придбавало вказаний бітум у ПП «Тихоход», а ПП «Корсар ОІЛ» - у ТОВ «Техагроінвест», та повністю підтверджено реальність проведених господарських операцій між цими контрагентами у перевірений період.

З урахуванням викладених обставин та досліджених письмових доказів, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на лист ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від 23.10.2012 № 85/0017 (а.с. 169 т.6) як на підставу висновків про нереальність та нікчемність проведених операцій між відповідачем та ПП «Крем - Сталь» і ПП «Корсар ОІЛ», оскільки даний лист лише доводить, що постачальники не мали безпосередніх документально оформлених стосунків із ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», однак не спростовує фінансово-господарські відносини по ланцюгу постачання, який не встановлювався та не перевірявся позивачем в ході ревізії.

Колегія суддів також відхиляє доводи позивача щодо наявності підстав для можливості вважати нереальним перевезення товару, придбаного від зазначених контрагентів, враховуючи лист УДАІ УМВС України в Полтавській області, оскільки товарно-транспортні накладні оформлювалися автоперевізниками, які замовлялися ПП «Крем - Сталь» та ПП «Корсар ОІЛ», і автомобілі, які приймали участь у перевезеннях, могли бути як власністю автоперевірзників (тобто зареєстрованими) так і орендованими. В будь-якому випадку зустрічна звірка автоперевізників на предмет підтвердження реальності здійснених перевезень позивачем не проводилася. Недоліки, допущені однією особою при заповненні первинних документів за загальним правилом не впливає на права та обов'язки інших осіб (контрагентів) при обліку та оподаткуванні господарських операцій за умови, звичайно, що вони не були обізнані про допущенні контрагентами порушення.

За змістом ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Отже, у випадку коли у структурі активів і зобов'язань підпрємства відбулися зміни, а саме відбулася поставка бітуму та іншого замовленого товару, що не заперечується позивачем, то і супутні послуги з перевезення цього товару також викликають зміни у структурі активів і зобов'язань підприємства, якщо вони мають ціну, навіть коли первинні документи містять певні недоліки (наприклад, щодо автомобіля), а тому повинні бути обліковані в бухгалтерському обліку підприємства.

За аналогічних підстав колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо реальності операцій з поставки між відповідачем та ПП «Прогрес - 2012».

Іншим порушення законодавства з питань фінансового контролю позивач обгрунтовує, що проведеною ревізією правильності включення вартості матеріалів до актів приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт, замовником яких була Служба автомобільних доріг в Полтавській області, та які оплачено за період з 01.07.2010 по 01.08.2012 встановлено завищення їх вартості на загальну суму 87, 92 грн. (з ПДВ) внаслідок завищення в актах приймання виконаних підрядних робіт (ф. Кб-2в) ціни на бітум БНД 60/90, яка перевищує регіональні граничні ціни, що є порушенням п. 3.3.4 ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» та п. 2.5, 2.7 ВБН Д.1.1-218-1-2001 «Порядок визначення вартості будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення)».

Вказані порушення призвели до недоотримання Службою автомобільних доріг коштів на загальну суму 265, 52 грн.

Таким чином, пунктом 5 вимог позивач просив суд зобов'язати відповідача забезпечити відшкодування Службі автомобільних доріг в Полтавській області зайвих виплат, шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 265,52 грн., з них 265,52 грн. філії «Кременчуцька ДЕД».

Як вбачається з акту від 14.11.2012 № 06-21/373 за результатами планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 (а.с. 16-110 т.1), за його змістом не міститься опису вищевказаного порушення та за результатами ревізії не встановлено такого порушення.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ «Про затвердження порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20.04.2006 р. № 550 (із змінами та доповненнями) визначено термін «акт ревізії» у такому значенні - це документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

За приписами п. 35 вищевказаної постанови КМУ № 550 результати ревізії оформлюються актом, який повинен містити, зокрема, констатуючу частину, де зазначається висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Між тим всупереч положенням вказаних норм, описане в позові порушення не встановлене ревізією та не зафіксоване актом ревізії.

При цьому, в ході судового розгляду справи, Державною фінансовою інспекцією у Полтавській області не доведено, що завищення відповідачем вартості робіт по вищевказаному договору на суму 265,52 грн. мало місце, оскільки не надано доказів, що ці роботи були оплачені Службою автомобільних доріг у Полтавській області. Як вбачається із позову, до вказаних висновків відповідач дійшов з аналізу актів приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт (ф. КБ-2в). Однак, підписання актів виконаних робіт не доводить, що ці акти були оплачені замовником робіт, а підтверджують лише виконання цих робіт.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що вимога позивача в цій частині є незаконною та не підлягає виконанню відповідачем.

Також проведеною ревізією використання коштів на проведення ремонтів автомобілів встановлено, що в листопаді 2010 року за рахунок коштів філії проведено ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля ВАЗ 21112 (державний номер ВІ 6965 АР) після ДТП на суму 27 495 грн. на підставі договору від 02.08.2010 б/н, укладеного між філією «Кременчуцька ДЕД» (Замовник) та ФОП ОСОБА_6 (Підрядник), роботи оплачені в липні - жовтні 2010 року в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 по справі № 22/86 позовні вимоги ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Партнер», як з винної особи у ДТП, коштів у сумі 21 056,10 грн. збитків (понесених на вищевказані ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля ВАЗ), 210,56 грн. витрат з державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.163-166 т.2).

Відповідно до бухгалтерському обліку філії «Кременчуцька ДЕД» розрахунки з ПАТ СК «Партнер» на момент ревізії не значилися, кошти на рахунок філії від останнього не надходили.

Також, відповідно до даних бухгалтерського обліку філії «Кременчуцька ДЕД» за період з 01.07.2010 по 01.08.2012 на банківський рахунок ПП ОСОБА_2 перераховано коштів за гірський пісок на загальну суму 20 000 грн. та станом на 01.01.2011, 01.01.2012 та 01.11.2012 по даних бухгалтерського обліку філії рахується кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_2 за пісок в сумі 34 340 грн.

Ревізією встановлено, що між філією «Кременчуцька ДЕД» (Покупець) та ПП ОСОБА_2 (Продавець) було укладено договори від 30.08.2010 та від 13.01.2012, предметом яких визначено - поставка гірського піску (п.1.1 та 1.2 договорів). В ході зустрічної звірки встановлено, що згідно видаткових накладних за період з 01.07.2010 по 01.09.2012 ПП ОСОБА_2 було відпущено для філії гірського піску у кількості 2 717 м3 на загальну суму 54 340 грн. Первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують наявність на балансі ПП ОСОБА_2 гірського піску, та документи, які підтверджували понесені витрати ПП ОСОБА_2 на його придбання відсутні.

На усунення вищевказаних порушень позивачем пред'явлені вимоги керівнику відповідача у пункті 6, а саме відобразити по обліку філії «Кременчуцька ДЕД» дебіторську заборгованість та стягнути: 1) з ПАТ СК "Партнер" 21056,10 грн. за ремонт автомобіля після дорожньо-транспортної пригоди, які підлягають стягненню за постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011; 2) з ПП ОСОБА_2 20000 грн. за фактично не отриманий у 2012 році товар (гірський пісок). В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Крім того, зменшити кредиторську заборгованість по розрахунках з ПП ОСОБА_2 на суму 34 340 грн. за фактично непоставлений пісок.

У разі необхідності вказане питання вирішити у судовому порядку шляхом подання позову до контрагентів.

Колегією суддів встановлено, що на виконання даної вимоги за змістом наказу керівника ДП «Полтавський облавтодор» від 03.01.2013 № 5 «Про виконання вимог Державної фінансової інспекції в Полтавській області від 20.12.2012 № 16-06-3-14/10800» (а.с. 30-32 т.8), яким, зокрема, наказано відобразити в обліку філії «Полтавський райавтодор» дебіторську заборгованість по вищевказаним контрагентам у зазначених розмірах, а також зменшено кредиторську заборгованість по розрахунках з ПП ОСОБА_2 на суму 34 340 грн. за фактично непоставлений пісок, то позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати цей пункт в частині стягнення вищевказаних сум із зазначених контрагентів.

Як вже зазначалось, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 по справі № 22/86 позовні вимоги ДП «Полтавський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства страхової компанії «Партнер», як з винної особи у ДТП, коштів у сумі 21 056,10 грн. збитків (понесених на вищевказані ремонтно-відновлювальні роботи автомобіля ВАЗ), 210,56 грн. витрат з державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.163-166 т.2, 203-209 т.6).

На примусове виконання вказаної постанови господарським судом у Полтавській області видано наказ від 24.02.2011 № 22/86 (а.с. 210 т. 6). Даний наказ перебуває на виконанні у Крюківському відділі Державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції (а.с. 211-212 т. 6, 127-128 т.9).

Також на виконання вимоги позивача ДП «Полтавський облавтодор» (Позивач) звернувся до господарського суду у Полтавській області із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (Відповідач), третя особа - Державна фінансова інспекція у Полтавській області, про стягнення заборгованості за непоставлений пісок у розмірі 20 000 грн. (а.с. 215-218 т.6)., та ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.05.2013 відкрито провадження у справі № 917/1031/13 (а.с. 219-224 т.6).

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи позивача, що ДП «Полтавський облавтодор» виконано пункт 6 вимоги щодо вжиття всіх можливих заходів по стягненню із вказаних осіб дебіторської заборгованості.

Наступним порушенням, виявленим в ході ревізії філії «Кременчуцька ДЕД», встановлено нестачу обладнання, що входить до складу реакторної установки з пароутворювачем (три ємності для нагріву гудрону та дві ємності для води), на загальну суму 8,75 тис. грн., яка виявлена проведеним в ході ревізії контрольним оглядом та інвентаризацією нерухомого майна, майна переданого в оренду ТОВ «Славтрансгруп» (станом на момент проведення ревізії з оренди не повернуто).

Вартість відсутнього обладнання визначена інвентаризаційною комісією підприємства згідно звіту з оцінки майна, що проводилися незалежними експертами для цілей визначення збитків від нестачі та розкрадання в ході ревізії (вересень 2012).

Внаслідок недотримання орендарем ТОВ «Славтрансгруп» вимог договору оренди щодо зберігання орендованого майна в належному стані, порушено п. 4.3, 4.11, 4.12 договору оренди нерухомого майна від 01.09.2008 б/н, ст.ст. 13,18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 285 Господарського кодексу України, чим завдано збитків філії «Кременчуцька ДЕД» на 8,75 тис. грн.

Колегія суддів зазначає, що як встановлено актом ревізії (а.с. 102 т.1) дане порушення допущено з вини ТОВ «Славтрансгруп» та станом на момент проведення ревізії орендоване майно не повернуто з оренди відповідачу.

Між тим, на усунення вищевказаних порушень позивачем було пред'явлені вимоги керівнику відповідача у пункті 11, а саме стягнути в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116, з винних осіб нестачу матеріальних цінностей, виявлену в ході проведених під час ревізії інвентаризацій по філії "Кременчуцький райавтодор" на суму 8 750 грн.

Однак, колегія суддів не погоджується з правомірністю вказаної вимоги позивача з огляду на те, що ревізією не встановлено вини працівників ДП «Полтавський облавтодор» та його структурних підрозділів, а визначено винним у даному порушенні ТОВ «Славтрансгруп», а тому застосувати порядок та розмір, встановлені ст.ст. 130-136 КЗпП України, керівником ДП «Полтавський облавтодор» є протиправним.

Разом з тим, ДП «Полтавський облавтодор» звернувся до Кременчуцького транспортного прокурора із заявою про виявлене правопорушення з ознаками складу злочину від 15.01.2013 (а.с. 228-229 т.6). За наслідками розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013180380000001 від 15 січня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України, постановою слідчого СВ ЛВ на ст. Кременчук УМВС України на Південній залізниці старшим лейтенантом міліції Бессараб Б.Г. від 25.02.2013 визнано ДП «Полтавський облавтодор» потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні (а.с. 230 т.6). Також, ДП «Полтавський облавтодор» в даному кримінальному провадженні заявлено позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок злочину (а.с. 231-232 т.6).

Враховуючи викладені обставини та досліджені наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволенні позову в зазначеній частині, а саме виконанні відповідачем пункту 11 вимоги Державна фінансова інспекція в Полтавській області.

Підсумовуючи викладене, з огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині, з огляду на те, що пункти 1, 2, 3, 5, 6, 11 вимоги Державної фінансової інспекції у Полтавській області або виконані відповідачем, або не підлягають виконанню як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, або виконуються ДП «Полтавський облавтодор» в межах визначених позивачем у вимогах альтернативних способів усунення виявлених ревізією порушень та вживаються належні заходи.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2013р. по справі № 816/4367/13-а в частині відмови в задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Полтавській області до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.


Головуючий суддя Бегунц А.О.

Судді Бенедик А.П. Калиновський В.А.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація