Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/122/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І. Л.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д.< Суддя-доповідач По батькові >.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2014 року м. Кіровоград
Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2014 року в справі про притягнення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньою освітою, працюючого монтажником приватного підприємства, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, проживає в АДРЕСА_1,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія АБ2 № 108340, складеного 01 січня 2014 року інспектором ДПС ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області Ничипорчук М.В. - ОСОБА_3 поставлено за провинупорушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, яке виразилось у тому, що він 01 січня 2014 року близько 11.10 год. керував автомобілем « Ford», реєстраційний номерНОМЕР_1 по вул. Жовтневої Революції, що в м. Мала Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області з ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю ) і на вимогу працівників ДАІ,в присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а також в медичному закладі.
Постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 лютого 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на користь держави стягнуто судовий збір.
Рішення суду мотивовано, що під час розгляду справи ОСОБА_3 свою вину визнав повністю,а наявність у його діях складу даного адміністративного правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами адміністративної справи.
При призначенні ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення, суд з посиланням на ст. 33 КУпАП, зазначив, про те, що останній свідомо вчинив небезпечне для пішоходів правопорушення, доказів, які б пом'якшували його вину не представив, а тому дійшов до висновку про те, що для виправлення ОСОБА_3, а також попередження вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень, ОСОБА_3 необхідно призначити адміністративне стягненнялише у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда і призначити йому адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням його права керування транспортними засобами.
Апеляційна скарга мотивована тим, що він після зупинення його працівниками ДАІ відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу « Драгер « і просив провести огляд в наркологічному диспансері, однак йому було відмовлено.
Крім того зазначає, що при призначенні адміністративного стягнення суд не врахував, що він до адміністративної відповідальності притягується вперше, на утриманні має двох неповнолітніх дітей і дружину, яка в даний час не працює.
В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав повністю, просив суд її задовольнити, і крім обставин, викладених в скарзі пояснив, що проживає в гуртожитку, працює шиномонтажником у приватного підприємця « ОСОБА_7 «, отримує в середньому 1300, 00 грн. заробітної плати, його дружина в даний час не працює і знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною, що він являється єдиним годувальником в сім'ї, автомобіль використовує для роботи та поїздки до батьків, які проживають в Маловисківському районі, Кіровоградської області за продуктами харчування.
Крім того зазначив, що 31 грудня 2013 року йому зателефонували його батьки і повідомили, що їх діти, які в цей час знаходились у них захворіли, у вечері він разом з дружиною приїхали до батьків, переночували, а 01 січня 2014 року повертались до дому в м. Кіровоград, щоб звернутися у лікарню.
По дорозі в центрі м. Мала Виска його зупинили працівники ДАІ і звинуватили його у керуванні автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, він пояснив, що алкогольних напоїв на Новий Рік не вживав, що готовий пройти медичний огляд в наркологічному диспансері, працівники ДАІ йому не повірили, проїхати разом з ним до медичного закладу відмовились, протримали його разом з дружиною та дітьми близько 2 годин на дорозі, повернули технічний паспорт та дозволили їхати далі лише після оформлення адміністративного протоколу.
Стверджує, що свідків, які зазначені в протоколі під час його оформлення не було, а керування автомобілем він нікому не передавав.
Крім того зазначає, що про ці обставини розповідав судді, просив не позбавляти його права керування автомобілем, готовий був сплатити штраф, розкаюється, просить змінити постанову в частині призначеного адміністративного стягнення, представив суду характеристику з місця проживання, дані про наявність двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, зваживши його доводи, а також дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда змінити в частині призначеного адміністративного стягнення за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно ч.2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
У разі не згоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції або в разі незгоди з його результатами, працівником міліції, з використанням спеціальних технічних засобів,огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Наведені положення Закону більш детально відображено в Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, зокрема пунктами 1.6, 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6 передбачено, що у разі наявності ознак сп'яніння, передбачених цією Інструкцією, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить на місці зупинки огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, які мають, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про його повірку, які перед проведенням огляду уповноважена на проведення огляду особа надає на вимогу особи, яка підлягає огляду і такий огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, до того ж не можуть бути залучені як свідки працівники міліції, або особи щодо неупередженості яких є сумніви.
Згідно вимог ст. 266 ч.5 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналіз викладених вище норм про порядок оформлення працівниками ДАІ матеріалів щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП свідчить про те, що в даному випадку інспектор ДАІ Ничипорчук М.В. повинен був на місці зупинки транспортного засобу запропонувати ОСОБА_3 використати спеціальний технічний засіб для визначення стану алкогольного сп'яніння і провести це у присутності двох свідків.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які долучені до матеріалів справи, ОСОБА_3 поставлено за провину відмову від продуття алкотестеру «Драгер» або медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння.
При таких обставинах, ОСОБА_3 підлягав відстороненню від керування автомобілем, а транспортний засіб, відповідно до ст. 265-2 КУпАП, тимчасовому затриманню, однак таких даних матеріали справи не містять.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 свою відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціального технічного приладу « Драгер « мотивує, тим, що змушений був підписати протокол і вказати, що напередодні вживав пиво під психологічним тиском працівників ДАІ, які утримували його автомобіль з жінкою та хворими дітьми близько 02.00 год.
Оскільки ОСОБА_3 факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосування спеціального технічного приладу не оспорює, то в його діях формально вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
При призначенні ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення, суд, з посиланням на ст. 33 КУпАП, зазначив, про те, що враховує характер вчиненого ним правопорушення, яке являється небезпечним для оточуючих, зокрема пішоходів, його особу, ступінь вини, обставини які обтяжують та пом'якшують відповідальність.
При цьому вказує, що ОСОБА_3 не надав доказів пом'якшуючих його вину, при тому, що згідно положень ст. 33 КУпАП враховуються, крім іншого обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, а не вину як зазначено у постанові суду.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В даному випадку, суд при призначенні ОСОБА_3 адміністративного стягнення допустив неповноту у з'ясуванні його особи та обставин, що пом'якшують його відповідальність, які свідчать про те, що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності притягується вперше, відмовився від проходження огляду не навмисно, за місцем роботи характеризується позитивно, на утриманні має двох малолітніх дітей, фактично від його дій не настало ніяких негативних наслідків.
В контексті застосування ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини суттєво знижують адміністративну відповідальність ОСОБА_3, а також ступінь його небезпечності для суспільства, що в сукупності з іншими дають достатньо підстав для застосування стосовно ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу, в межах передбачених санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому постанову суду в цій частині слід змінити.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 лютого 2014 року стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП - змінити.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400, 00 грн.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Д.Л. Іванов