ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"13" лютого 2014 р. Справа № 817/553/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Шуляк О.Ю. ,

за участю сторін:

представника відповідача: Несесюк І.В., Натяжка В.М.

представника відповідача: Гуцуляк В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Костопільського районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, ОСОБА_6 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" грудня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до Костопільської районної державної адміністрації, Костопільського районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, про поновлення на роботі та стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 17 червня 2009 року звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила (уточнивши позовні вимоги):

- поновлення її на посаді директора Костопільського районного центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді з поновленням спеціального стажу державного службовця з дня звільнення;

- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 16.07.2008 року по день винесення судового рішення з перерахунком індексації;

- стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.;

- стягнення поштових витрат в сумі 13,86 грн.;

- стягнення витрат на бланк трудової книжки 10,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Костопільского районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 липня 2008 року по 01 квітня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позові вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Також, з апеляційною скаргою звернувся Костопільський районний центр соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, в якій просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби регулюються положеннями Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу", Кодексом законів про працю України.

Статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Закон містить перелік обставин, які вважаються поважними і за наявності яких трудовий договір має бути розірваний у строк, який просить працівник.

Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін (пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до пункту 3 та 4 Постанови KM України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301 трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок надається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст.47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що розпорядженням Голови Костопільської райдержадміністрації № 262 від 07.06.2007 року ОСОБА_6 призначено на посаду директора Костопільського районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді. Підставою для видачі даного розпорядження була заява ОСОБА_6 та лист-погодження Рівненського обласного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді від 06.06.2007 року № 321 (т.1 а.с.97).

Розпорядженням Голови Костопільської райдержадміністрації № 339 від 15.07.2008 року позивача звільнено із займаної посади за угодою сторін. Підставою для видачі даного розпорядження була заява ОСОБА_6 та лист-погодження Рівненського обласного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді від 14.07.2008 року № 456 (т.1 а.с.71). З вказаним розпорядженням позивач була ознайомлена 15.07.2008 року, про що свідчить її підпис на даному розпорядженні (т.1 а.с.49).

Зазначені розпорядження про призначення та звільнення позивача із займаної посади, прийняті в межах повноважень Голови Костопільської райдержадміністрації. Вказані обставини підтверджуються пунктом 11 положення про Костопільський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (затверджене розпорядженням № 475-р від 15.12.2004 р.), відповідно до якого директор районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді призначається та звільняється з посади головою райдержадміністрації.

Позивач стверджує, що після її звільнення з роботи, ні Костопільська районна державна адміністрація Рівненської області, ні Костопільський районний центр соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді не видали їй трудової книжки, хоча вона неодноразово зверталася до позивача з клопотанням видати їй трудову книжку або її дублікат.

В жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до Рівненського окружного суду з позовом до Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області про витребування трудової книжки та стягнення коштів.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2019 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано протиправними бездіяльність Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області щодо невидачі позивачу під час звільнення з посади директора Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді належно оформленої трудової книжки або належним чином оформленого її дубліката. Зобов'язано Костопільську районну державну адміністрацію видати ОСОБА_6 належним чином оформлену трудову книжку або належним чином оформлений її дублікат. Зобов'язано Костопільську районну державну адміністрацію зробити запис в трудовій книжці позивача або її дублікаті, згідно якого днем звільнення позивача з посади директора Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді є день видачі позивачу трудової книжки або належним чином оформленого дубліката. Стягнуто з Костопільської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_6 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 16.07.2008 року по 24.03.2009 року, в розмірі 12 532,12 грн., завдану моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2009 року у справі №2а-5364/08 скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 року в адміністративній справі К/9991/34691/11 касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року без змін. Колегія суддів Вищого адміністративного суду погодилась з висновками Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 та зазначила, що оскільки, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладено на керівника Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, тому позовні вимоги до Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області є безпідставними. Крім того, колегія суддів зазначила, що оскільки судами встановлено, що позивач працювала у Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, який за правилами статті 48 КЗпП України та постанови КМ України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 зобов'язаний забезпечити збереження та видачу трудової книжки позивача, в даному випадку відповідальність покладена на директора центру.

Однак незважаючи на вказані рішення судів позивач знову звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом вже до двох відповідачів: Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області та Костопільського районного центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді та про цьому змінила позовні вимоги до них.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки Костопільським районним центром соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді не доведено суду правомірності невидачі позивачу належно оформленого дублікату трудової книжки до 01 квітня 2009 року.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками, виходячи з наступного.

В жовтні 2008 року, представником відповідача в судовому засіданні було видано ОСОБА_6 дублікат трудової книжки, але вона не містила всіх відомостей про перебування позивача на відповідних посадах, а тому трудова книжка позивача була знов повернута відповідачу в судовому засіданні.

Як встановлено судом, після прийняття постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2009 року, Костопільска районна державна адміністрація листом від 01.04.2009 року запросила ОСОБА_6 з'явитись за дублікатом трудової книжки у відділ організаційно-кадрової роботи апарату Костопільської райдержадміністрації (лист від 01-1137/07).

Позивач стверджує, що вона з'явилась для отримання трудової до Костопільської райдержадміністрації, але звідти її відправили до Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, в зв'язку з чим вона написала заяву від 01.04.2013 року на ім'я директора Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді заяву, в якій зазначила, що просить заяву про звільнення вважати недійсною, вказавши як підставу постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2019, при цьому достовірно знаючи що 05.04.2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом була скасована дана постанова та рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили та чинним.

Костопільський районний центр соціальних служб для сімей, дітей та молоді в свою чергу 03.08.2009 року надіслав позивачу лист № 266 відповідно до якого ОСОБА_6 було запрошено з'явитись за дублікатом трудової книжки у Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді, або письмово дати згоду на відправлення дублікату трудової книжки. Натомість ОСОБА_6 надіслала на адресу Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді лист відповідь, в якому зазначила, що на її думку трудову книжку їй має надати лише головний спеціаліст відділу організаційно-кадрової роботи Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, а не представник Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді (заява від 06.08.2009 року).

Листом від 10.08.2009 року № 275 Костопільський районний центр соціальних служб для сімей, дітей та молоді повідомив Костопільську районну державну адміністрацію Рівненської області про відмову ОСОБА_6 в отриманні дубліката трудової книжки.

Під час судового розгляду справи, представник Костопільського районного центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді надала суду та позивачу для огляду дублікат трудової книжки з відповідними записами. Під час судового засідання 02.12.2013 року ОСОБА_6 ознайомилась з записами внесеними в дублікат трудової книжки, погодилась що всі записи здійсненні, але отримувати вказаний дублікат своєї трудової книжки під підпис відмовилась з надуманих підстав.

Судом першої інстанції доведено та колегія суддів з цим погоджується, що з 01.04.2009 року позивач була повідомлена про наявність дубліката трудової книжки, мала право та можливість отримати такий дублікат, але відмовилась від отримання з власних переконань.

Стосовно ж позовної вимоги про стягнення завданої позивачеві моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. то в ході судового розгляду справи позивач пояснила, що внаслідок не видачі відповідачами трудової книжки або її дублікату, позивач впродовж тривалого часу не змогла працевлаштуватися на іншу роботу. Все це відобразилося на її фізичному та душевному здоров'ї, завдало психологічної травми, призвело до сильних, тяжких переживань і страждань, морального пригнічення та порушило звичайний перебіг життя. У зв'язку з вказаним зазначає, що призвело до погіршення її стану здоров'я, внаслідок чого вона змушена була лікуватись.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що позивач з власної ініціативи, відмовилась отримати трудову книжку після вирішення справи в судовому порядку, підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні, оскільки позивач подала заяву про звільнення за угодою сторін без будь якого тиску чи примусу, своє звільнення не вважає незаконним, зберігання її трудової книжки не було належним чином організовано саме нею, як директором Костопільського районного центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, на якого покладено такий обов'язок.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вона задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджена допустимими достатніми доказами наявності такої шкоди. Разом із тим колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, оскільки Костопільським районним центром соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді не доведено суду правомірності невидачі позивачу належним чином оформленого дублікату трудової книжки до 01 квітня 2009 року.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Костопільського районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "06" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя ________________________________ В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "13" лютого 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_6 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Костопільська районна державна адміністрація Рівненської області вул. Незалежності, 7,м.Костопіль,Рівненська область,35000

4- Костопільський районний центр соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, вул. Грушевського, 2, м.Костопіль, Рівненська область, 35000