20.02.2014 2/111/156/2014
Справа №111/133/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2014 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Шувалова М.В.
при секретарі Кузнецовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що перебуває у спільній сумісній власності, і вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, що перебуває у спільній сумісній власності, -
В с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл нерухомого та рухомого майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, вселення себе і неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_10 Позивачка зазначає, що шлюб між сторонами розірвано, але згоди на добровільний розподіл майна не досягнуто, у зв'язку з чим вона вимагає визнати за собою право власності на 2/3 часток двох квартир за адресами : АДРЕСА_10 та АДРЕСА_1 вважаючи, що оскільки у неї на утриманні перебувають неповнолітні діти вона має право на збільшення своєї долі у спільному майні. Також позивачка просить розділити рухоме майно, заливши себе ліжко, матрац та стілець, а у власність відповідача передати стіл-комплект, шафу-купе, куток, кухонний гарнітур, холодильник, витяжку, вмонтовану поверхню (плиту) та стягнути з нього 21902 грн. компенсації за це рухоме майно.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 в якому також просить розділити рухоме та нерухоме майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, але іншим чином. ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право власності на квартиру у АДРЕСА_10 в цілому, а за ОСОБА_1 визнати право власності в цілому на квартиру у АДРЕСА_1 та рухоме майно : ліжко, матрац, стіл-комплект, стілець, шафу-купе, куток, кухонний гарнітур. Крім того відповідач за первісним позовом просить визнати за ним особисто право власності на МАФ - магазин дитячих товарів «ІНФОРМАЦІЯ_6», що розташований у АДРЕСА_12
Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 28.01.2014 року обидва позові об'єднані в одне провадження.
В судовому засіданні позивачка та ії представник адвокат ОСОБА_6 свій позов підтримали у повному обсязі і заперечували проти задоволення зустрічного позову відповідача. При цьому позивачка ОСОБА_1 показала суду, що після розірвання стосунків з чоловіком вона та діти спочатку переїхали жити до ії матері, а потім вона зі старшою дитиною переїхала жити у м. Сімферополь. З квартири вона забрала лише дитячі речи та дитячі меблі, все інше рухоме майно залишилося у відповідача. З рухомого майна вона бажає залишити собі лише ліжко, матрац та стілець, а інше рухоме майно залишити відповідачу. Вона намагалася вселитися та жити за місцем свої реєстрації, тобто у АДРЕСА_10, але відповідач перешкоджав їй в цьому та змінив замки на дверях. Під час шлюбу було придбано дві квартири - АДРЕСА_10 у АДРЕСА_1 які є об'єктом спільної сумісної власності. Оскільки саме з нею проживають неповнолітні діти, позивачка вважає, що має право на 2/3 частки в кожній квартирі. Що стосується МАФ - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», то цей магазин був оформлений на неї, як приватного підприємства, на гроші, отримані з продажу квартири батьків, які дала ії мати ОСОБА_7, і відповідач не має жодного відношення до цього магазину. Представник позивачки зазначила, що ця МАФ збудована на гроші свідка ОСОБА_7 для доньок, щоб вони займалися підприємницькою діяльністю, а відповідач не мав постійного достатнього доходу для того, щоб брати участь у створенні МАФ; крім того, цей об'єкт не введений в експлуатацію, у зв'язку з чим у задоволенні вимог ОСОБА_2 просила відмовити.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_8 підтримали зустрічний позов і висловили заперечення проти позову ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_2 пояснив, що після розірвання шлюбу позивачка забрала із спірної квартири у м. Щолкіне, де вони проживали разом, а зараз він проживає один, всі меблі, у тому числі дитячі. В квартирі залишилися лише шафа-купе та кухонний гарнітур, все інше рухоме майно, що перелічено у позовній заяві, знаходиться у позивачки. Відповідач не заперечував, що дві квартири та рухоме майно, вказане у позовах, було набуто у період шлюбу, і не оспорював вартість цього майна, що вказана позивачкою, але зазначив, що його варіант поділу, викладений у зустрічний позовній заяви, на його думку більш зручний. Крім того ОСОБА_2 показав суду, що МАФ магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» у АДРЕСА_12 був збудований за спільні гроші, він особисто працював на будівництві цього магазину, тому МАФ є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і він бажає отримати його у власність. Представник відповідача адвокат ОСОБА_8 звернула увагу суду на те, що відповідач постійно і у повному обсязі виплачує аліменти на утримання дітей за рішенням суду, у зв'язку з чим вимоги позивачки про визнання за нею 2/3 часток у двох квартирах не ґрунтується на законі.
Свідок ОСОБА_7 показала суду, що є матір'ю позивачки і саме вона давала гроші, які були отримані з продажу квартири, своїм донькам - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 для їх зайняття підприємницькою діяльністю. На ці гроші був зведений МАФ - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» у АДРЕСА_12 і відповідач до цього магазину не має жодного відношення. У відповідача не було грошей на зведення магазину, оскільки той тривалий час не працює та зловживав спиртними напоями. Також свідок зазначила, що вбудована поверхня (кухонна плита) та витяжка були придбані нею і є ії власністю. Вона не дарувала ці предмети доньці та зятю, а лише надала їх в тимчасове користування.
З показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 вбачається, що після розірвання шлюбу позивачка стала проживати у матері, забрала з квартири дитячі меблі, які допомагав виносити відповідач, а вбудовані меблі залишилися у квартирі, де зараз проживає відповідач. Позивачка мала намір повернутися в квартиру у м. Щолкіне, однак відповідач змінив замки на дверях і перешкоджав позивачці повернутися в квартиру. Свідок ОСОБА_15 показав суду, що бачив як ОСОБА_2 робив ремонт в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6».
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 і позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.08.2003 року. Шлюб розірвано рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 21.05.2012 року, яке набрало законної сили 18.06.2012 року. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо. Сторони мають двох спільних малолітніх дітей - синів ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7 року, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають з матір'ю. За рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 22.06.2012 року ОСОБА_2 сплачує аліменти на утримання дітей в сумі 700 грн. щомісячно. Заборгованості по сплаті аліментів у ОСОБА_4 не має.
Під час шлюбу за договорами купівлі-продажу подружжям придбано нерухоме майно :
- 17.06.2008 року - однокімнатну квартиру у АДРЕСА_1; право власності на квартиру у встановленому законом порядку зареєстровано за ОСОБА_1;
- 19.11.2009 року - двокімнатну квартиру АДРЕСА_10 Право власності на квартиру у встановленому законом порядку зареєстровано за ОСОБА_2.
Також суду доведено, що під час шлюбу подружжям придбано певне рухоме майно, а саме ліжко «Комфорт», розміром 2х0,9 м, матрац, розміром 2х0,9м, стілець «Престиж», стіл-комплект, шафа-купе «АРТ», розміром 2х2,3х0,67 м, куток, розміром 2,3х0,6м, кухонний гарнітур та холодильник.
Відповідно до ст. ст. 60,61 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Ст.ст. 69, 70 СК України передбачене, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, і у разі поділу такого майна частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
З досліджених судом доказів вбачається, що вищезазначене рухоме та нерухоме майно, перебуває у спільній сумісної власності сторін, що не оспорювалося сторонами під час судового засідання, і сторони мають право на поділ цього майна.
Згідно ч.3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, між співвласниками, право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Беручи до уваги, що сторонами не заявлено вимог щодо реального поділу нерухомого майна та присудження грошової компенсації, не вчинено дій, передбачених ч.4,5 ст. 71 СК України, грошові суми на депозитний рахунок суду не вносилися, шлюбного контракту не укладалося, суд визнає ідеальні частки подружжя у нерухомому майні рівними та вважає можливим поділити квартири, що розташовані за адресами : АДРЕСА_10 та АДРЕСА_1 визнавши за сторонами право власності на ? ідеальну частку квартир в праві спільній частковій власності, припинивши право спільної сумісної власності на спірне майно.
Враховуючи, що відповідач приймає участь в утриманні неповнолітніх дітей, своєчасно і в повному обсязі сплачує аліменти за рішенням суду, що не оспорювалося сторонами в судовому засіданні, суд не бачить підстав для збільшення частки ОСОБА_1 при поділі нерухомого майна.
Позовні вимоги ОСОБА_5 щодо вселення ії та дітей в квартиру АДРЕСА_10 обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що позивачка є співвласницю квартири і разом з дітьми має зареєстроване місце проживання у вищезазначеній квартирі, тобто разом з дітьми має право на проживання у спірній квартирі, проте ОСОБА_2 перешкоджає їй в цьому, у зв'язку з чим суд вважає можливим вселити ОСОБА_1, неповнолітніх ОСОБА_16 та ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_10
Приймаючи рішення про поділ рухомого майна, суд не вбачає підстав для присудження одної із сторін грошової компенсації. Своєї згоди на виплату грошової компенсації один одному сторони в судовому засіданні не висловили. Суд вважає, що рухоме майно, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, має бути поділено між ними в натурі. З урахуванням вартості рухомого майна та того, що позивачка вивезла з квартири дитячі меблі, суд вважає можливим передати у власність ОСОБА_1 ліжко «Комфорт», розміром 2х0,9м, матрац, розміром 2х0,9м, стілець «Престиж», стіл-комплект, шафу-купе «АРТ», розміром 2х2,3х0,67 м, куток, розміром 2,3х0,6м, та холодильник, а у власність ОСОБА_2 передати кухонний гарнітур.
Судом встановлено, що вбудована поверхня (кухонна плита) та витяжка були придбані свідком ОСОБА_7 і є ії власністю (а.с.53-57), у зв'язку з чим поверхня (кухонна плита) та витяжка не перебувають у спільній сумісній власності сторін і не підлягають поділу між сторонами.
Судом також не встановлено наявності стільця «Христина», про який вказано у позовній заяві ОСОБА_5, а встановлена наявність у спільній сумісній власності сторін стільця «Престиж», щодо якого і прийнято рішення судом.
З досліджених судом доказів вбачається, що у 2010 році ОСОБА_7 передала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8000 доларів США та ОСОБА_19 - 7000 доларів США. У вересні 2010 року рішенням виконкому Щолкінської міської ради субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 затверджено паспорт прив'язки МАФ у будинку АДРЕСА_11 8 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та Щолкінською міською радою укладено договір сервітуту, згідно якого позивачі, як суб'єкту підприємницької діяльності, дозволено встановити малу архітектурну форму на земельній ділянці, площею 0,00292 га. ОСОБА_1 за гроші, отримані від матері, виготовлена МАФ - торговий павільйон, площею 29,2 кв.м., але до теперішнього часу МАФ не зданий в експлуатацію. Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» не працює.
Суду не доведено, що ОСОБА_2 у 2010-2011 р.р. мав постійний заробіток та брав фінансову участь у виготовленні МАФ, проте доводи ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про фінансування виготовлення МАФ свідком підтверджуються письмовими доказами, а саме договором купівлі-продажу квартири та договором жертвування (а.с.120-123) і відповідачем не спростовані.
Враховуючи наведене суд не вбачає підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності на МАФ - магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» і в цієї частині його позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати, на думку суду, мають бути покладені на сторони.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 69-71 СК України, ст.ст. 368, 369, 372 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, що перебуває у спільній сумісний власності, та вселення задовольнити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, що перебуває у спільній сумісній власності задовольнити частково.
Поділити нерухоме майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме : квартиру АДРЕСА_10, квартиру АДРЕСА_1, а також поділити рухоме майно, що є об'єктом спільної сумісної власності, а саме : ліжко «Комфорт», розміром 2х0,9 м, матрац, розміром 2х0,9м, стілець «Престиж», стіл-комплект, шафа-купе «АРТ», розміром 2х2,3х0,67 м, куток, розміром 2,3х0,6м, кухонний гарнітур та холодильник.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою м. Енергодар К-Дніпровського району Запорізької області, право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_10 в праві спільній частковій власності, залишивши іншу 1/2 частку вищезазначеної квартири у власності ОСОБА_2, припинивши право спільної сумісної власності на квартиру.
Вселити ОСОБА_1, неповнолітніх ОСОБА_16 та ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_10
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцем с. Нова Деревня Кочубєєвського району Ставропольського краю, право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 в праві спільній частковій власності, залишивши іншу 1/2 частку вищезазначеної квартири у власності ОСОБА_1, припинивши право спільної сумісної власності на квартиру.
Передати у власність ОСОБА_1 ліжко «Комфорт», розміром 2х0,9м, матрац, розміром 2х0,9м, стілець «Престиж», стіл-комплект, шафу-купе «АРТ», розміром 2х2,3х0,67 м, куток, розміром 2,3х0,6м, та холодильник.
Передати у власність ОСОБА_2 кухонний гарнітур.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.В. Шувалов
З оригіналом згідно : суддя М.В. Шувалов
Рішення набрало законної сили «__________» _______________________ 2014 року
Оригінал рішення знаходиться у справі №111/133/14-ц
суддя М.В. Шувалов