КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 520/874/13- ц

Провадження № 2/520/2206/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

при секретарі - Сушко М.О., Харитоновій І.С.,

Лебедюк І.О., Гарнаженко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до ОСОБА_4

про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 741 178,21 грн., яка складається з: строковий основний борг по кредиту у розмірі 691 634,00 грн., прострочений основний борг по кредиту у розмірі 236 354,24 грн., прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року у розмірі 554 508,59 грн., пеня за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.05.2008 року по 29.05.2013 року у розмірі 75 352,84 грн., пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року у розмірі 183 328,54 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір про іпотечний кредит № 1948-н від 13 вересня 2007року, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 959500 грн. під 14% річних, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати, повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 17 вересня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» та відповідачем - ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, предметом якого є домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 122,9 кв.м.

Представник позивача зазначає, що банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та здійснив видачу кредиту готівкою, проти відповідач зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконує.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача строкового основного боргу по кредиту, простроченого основного боргу по кредиту, прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року, пені за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.05.2008 року по 29.05.2013 року, пені за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, позов не визнав. У наданому суду письмовому запереченні вказував на сплив строку позовної давності.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачки ОСОБА_4, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 13.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір про іпотечний кредит №1948-н, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору кредит в сумі 959500 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 959500 грн., сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 14 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. Кредит надається на 240 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 13 вересня 2027 року.

Відповідно до п. 1.5. договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 3 998, 00грн. та сплату нарахованих процентів до останнього робочого числа кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 13 вересня 2027року.

Відповідно до п. 3.4 договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому або у визначеній банком частині, сплати процентів за користування ним та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором або невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за іпотечним договором, в тому числі, але не виключно, у випадку затримання сплати частини кредиту та процентів за користування кредитом понад 2 (двох) календарних місяців. Виконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення суми кредиту належних до сплати процентів та інших платежів відповідно до умов цього договору повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку.

Згідно п. 4.2.2. договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами більше ніж 2 місяці, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором та стягнути заборгованість за цим договором у примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

П.п. 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 вищевказаного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за цим договором. Позичальник зобов'язаний повернути кредит в сумі 959 500,00грн., своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадках невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань цьому договору сплатити штрафні санкції, у строки та на умовах, що визначені цим договором. У разі порушення умов цього договору та/або іпотечного договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, штрафних санкцій та інших належних до сплати платежів відповідно до чинного законодавства України. Сторони домовились, що розмір збитків визначатиметься банком самостійно, на що позичальник цим надає свою згоду.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених цим договором та чинним законодавством України. За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

П. 7.8. договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року передбачено, що сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами цього договору.

Відповідно до п. 8.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 17.09.2007року між ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського облуправління ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року (а також усіх додаткових договорів (угод) до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії). У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у разі невиконання іпотекодавцем забезпечених іпотекою зобов'язань, одержати задоволення за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами. Предметом іпотеки є домоволодіння під АДРЕСА_1, загальною площею 122,9кв.м., у тому числі житловою площею 87,1кв.м.

Враховуючи порушення відповідачкою строків повернення кредиту, 28.05.2010року та 28.02.2011року ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось на адресу ОСОБА_4 з повідомленнями за №22-1/3172 та №22-1/186/1588, в яких терміново просило ліквідувати заборгованість перед банком.

31.03.2011року та 06.12.2012року ОСОБА_4 на адресу позивача були направлені листи, в яких ОСОБА_4 повідомила банк про те, що у 2008році після фінансової кризи вона втратила роботу завдяки якої мала можливість погашати кредит, а також повідомила, що будинок, який є залоговим майном виставила у продаж та просила банк посприяти у вирішенні її проблеми щодо продажу заставленого майна.

Крім того, 24.02.2011року відповідачка звернулася на адресу позивача з заявою, в якій просила надати дозвіл на реалізацію за 120 000, 00доларів США заставного майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Однак ніякої відповіді з боку ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на надіслані листи та заяву не надходило.

Враховуючи невиконання відповідачкою своїх зобов'язань по вищезазначеному договору, ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із відповідним позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, у подальшому було проведено держану реєстрацію зміни до статуту ВАТ «Ощадбанк», відповідно до яких, змінено назву Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених цим договором та чинним законодавством України. За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення.

Як вбачається із наданого представником позивача розрахунку загальної заборгованості договором №1948-н від 13.09.2007року, у відповідачки наявна заборгованість за договором про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року у розмірі 1 741 178,21 грн., яка складається з: строкового основного боргу по кредиту у розмірі 691 634,00 грн., простроченого основного боргу по кредиту у розмірі 236 354,24 грн., прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року у розмірі 554 508,59 грн., пені за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.05.2008 року по 29.05.2013 року у розмірі 75 352,84 грн., пені за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року у розмірі 183 328,54 грн.

Положення Глави 19 ЦК України, що регулюють позовну давність, вказують, зокрема, на таке. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.2 ст. 261).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ст. 267).

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п. 7.8. договору про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року, сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами цього договору.

Приймаючи до уваги, що договором про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року позовна давність для грошового зобов'язання позичальника щодо повернення пені була збільшена до трьох років, суд зазначає, що до вимог про стягнення пені за прострочений основний борг по кредиту та пені за прострочені проценти за користування кредитом застосовується позовна давність тривалістю три роки.

В матеріалах справи наявне письмове заперечення відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності (а.с. 53-56). Про застосування спливу позовної давності було заявлено представником відповідача і в судовому засіданні.

З розрахунку прострочених нарахованих процентів за користування кредитом станом на 29.05.2013року вбачається, що видача кредиту була здійснена позивачем 17.09.2007року, останній платіж по погашенню кредиту було здійснено відповідачкою 21.07.2008року, за період з 21.07.2008року по 01.08.2008року (а.с. 46), наступний період погашення кредиту з 01.08.2008року по 01.09.2008року, однак у зазначений період погашення кредиту здійснено не було, у зв'язку з чим, перебіг позовної давності починається з 01.09.2008року, тобто з кінцевої дати, коли наступний платіж по погашенню кредиту повинен був бути здійснений ОСОБА_4

З позовною заявою ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до Київського районного суду м. Одеси лише 23.01.2013року, про що свідчить штамп канцелярії на позовній заяві (вх. суду №2350/13) (а.с. 2).

Таким чином, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач дізнався 01.09.2008року, а з позовом до суду звернувся лише 23.01.2013року, отже строк позовної давності за вимогами про стягнення боргу по тілу кредиту у розмірі 927 988, 24грн. - пропущено.

Представником позивача не надано суду належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску звернення до суду із вимогами про стягнення з ОСОБА_4 боргу по тілу кредиту, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_4 боргу по тілу кредиту у розмірі 927 988, 24грн., хоча і є обґрунтованими, однак не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Щодо вимог про стягнення прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року, судом встановлено, що відповідачка сплачувала проценти починаючи з 24.10.2007року по 01.09.2008року, останній платіж у сумі 14 025,63грн. було здійснено відповідачкою 01.09.2008року за період з 01.09.2008року по 01.10.2008року.

За період з 01.10.2008року по 30.12.2008року проценти не сплачувались, у зв'язку з чим, про порушення своїх прав позивач дізнався 01.11.2008року, тобто з кінцевої дати коли наступний платіж по погашенню процентів повинен був бути здійснений ОСОБА_4

За період з 30.12.2008року по 05.01.2010року ОСОБА_4 було здійснено ще два платежі по погашенню процентів, що свідчить про переривання перебігу позовної давності, останнє переривання перебігу позовної давності було здійснено 05.01.2010року, однак і за цією вимогою також пропущено строк звернення до суду, оскільки новий строк перебігу позовної давності почався з 05.01.2010року, а з позовом до суду ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося 23.01.2013року, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Судом вже було встановлено, що договором про іпотечний кредит №1948-н від 13.09.2007року було збільшено строк позовної давності до вимог про стягнення пені до трьох років, однак і за цими вимогами також пропущено строк звернення до суду, оскільки ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» пеню почав нараховувати з 01.05.2010року, а з позовом звернулося 23.01.2013року, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зазначає, що у 2010році та у 2011році ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» неодноразово надсилав на адресу відповідачки повідомлення, в яких просило ліквідувати заборгованість перед банком, що також свідчить про те, що позивачу було відомо про наявність у відповідачки заборгованості за договором про іпотечний кредит ще у 2010році.

З урахуванням викладеного, у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення з ОСОБА_4 строкового основного боргу по кредиту у розмірі 691 634,00 грн., простроченого основного боргу по кредиту у розмірі 236 354,24 грн., прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року у розмірі 554 508,59 грн., пені за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.05.2008 року по 29.05.2013 року у розмірі 75 352,84 грн., пені за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.10.2007 року по 29.05.2013 року у розмірі 183 328,54 грн., слід відмовити.

Згідно до ст. 88 ЦПК України підстави для покладення на відповідачку витрат по сплаті судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення боргу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Суддя Петренко В. С.