УКРАЇНА

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

22 січня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді:        Мельничук Н.М.

суддів       Михайловського В.І.,  

Зав'язуна С. М.

з участю прокурора      Руденка В.І.

засудженого        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1на вирок Житомирського районного суду від 22 жовтня 2007 року,  

 

ВСТАНОВИВ:

 

Цим вироком

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,    ІНФОРМАЦІЯ_2    уродженець і жительАДРЕСА_1  судимий: вироком Житомирського районного суду від 2.07.1984 року за  ст. 142 ч.3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна,    яке є власністю засудженого; вироком Червоноармійського районного суду Житомирської області від 27.01.1992 року за  ст. 142 ч.2 КК України на 8 років позбавлення волі; вироком Житомирського районного суду від 29.04.2004 року за  ст. 185 ч.2 КК України,    з застосуванням  ст.   ст. 75,   76 КК України на 2 роки позбавлення волі,    з іспитовим строком на 2 роки.

засуджений за  ст.  153 ч.3 КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі;

за  ст.  ст. 15 ч.2,    152 ч.4 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі;

за  ст. 156 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.

 

Справа № 11-38 2008 р

    

Головуючий у 1 інстанції Башинський С. Ф.

Категорія  ст. 153 4.2,   15,   152,   156 ч.2 КК України          

Суддя-доповідач Михайловський В.І.

 

2

Відповідно до ч.1  ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено засудженомуОСОБА_1 покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід,   до набрання вироком законної сили,   засудженому ОСОБА_1залишено попередній - тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання рахується з 26 квітня 2007 року.

Згідно вироку суду,  ОСОБА_1 на початоку березня 2007 року у першій половині дня,   перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1  з метою задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом,   скориставшись безпорадним станом,   викликаним малолітнім віком,   задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом шляхом аногенального контакту з малолітнім сином ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,   у присутності своєї малолітньої доньки ОСОБА_3

Продовжуючи свої злочинні дії,  ОСОБА_1,   вчинивши відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2  злочин,   передбачений  ст. 153 КК України,   9 березня 2007 року о 19й годині,   знаходячись за вищевказаним місцем проживання у стані алкогольного сп'яніння,   з метою зґвалтування своєї малолітньої доньки ОСОБА_3,   роздягнув її та скориставшись безпорадним станом і малолітнім віком,   у присутності малолітнього сина ОСОБА_2 ,   намагався здійснити з малолітньою ОСОБА_3 насильницький статевий акт,   який до кінця не довів,   оскільки його злочинні дії були припинені громадянамиОСОБА_4  ОСОБА_5 ОСОБА_6та ОСОБА_7

Не припиняючи свої злочинні дії,  ОСОБА_1 у березні 2007 року,   знаходячись у будинкуАДРЕСА_1умисно здійснив добровільний статевий акт зОСОБА_8. у присутності своїх малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,   вчинивши таким чином щодо них розпусні дії.

Знаходячись за вищевказаним місцем свого проживання у стані алкогольного сп'яніння,  ОСОБА_1 17.04. 2007 року о 07 годині,   вирішив повторно зґвалтувати малолітню доньку ОСОБА_3,   переніс її на своє ліжко,   де,   скориставшись її малолітнім віком,   намагався здійснити з ОСОБА_3 насильницький статевий акт,   однак з причин,   що не залежали від нього,   завершити його не зміг,   оскільки від крику сестри прокинувся її малолітній брат та обоє малолітніх дітей втекли з вказаного будинку.

В апеляції та наданих доповненнях засудженийОСОБА_1 просить скасувати вирок Житомирського районного суду від 22.10.2007 року,   а справу направити на нове розслідування.

 

3

В обгрунтування апеляції та доповнень засуджений посилається на ті обставини,    що кримінальна справа,    порушена проти нього,    є сфабрикованою,    грунтується на сфальсифікованих доказах. На досудовому слідстві ОСОБА_1 себе оговорив під тиском працівників міліції,    було порушено його право на захист,    а під час безпосереднього розгляду справи -вимоги Кримінально-процесуального закону.

На думку апелянта,    його засудили за злочин,    якого він не вчиняв,    справа розслідувана та розглянута з обвинувальним нахилом,    оскільки були залишені поза увагою належні докази і клопотанняОСОБА_1 під час як досудового та і судового слідства.

Крім того,    на думку засудженого,    було порушено його право на захист,    належним чином не ознайомлено з матеріалами справи,    по даній кримінальній справі не допитані всі свідки. У показах допитаних свідків є розбіжності,    судові слідство проводилося без участі підсудного,    запитання експерту ставилися невірно,    а на сторінці 2 вказаного вироку помилково вказано,    щоОСОБА_1 є потерпілим.

Засуджений також посилається на те,    що суд першої інстанції не взяв до уваги ті обставини,    щоОСОБА_1 на досудовому слідстві був змушений оговорити себе під тиском працівників міліції про злочини,    яких він не вчиняв,    покази свідківОСОБА_6  ОСОБА_7   ОСОБА_5ОСОБА_4 є суперечливими. У вироці суду,    на думку засудженого,    навмисно все заплутано,    а зазначені свідкі умисно домовилися між собою про надання досудовому слідству та суду певних доказів,    які фактично є неправдивими та надуманими.

На думку апелянта,    головуючий не надав йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та припустився грубого порушення  ст. 255 КПК України,    а також відобразив у вироці висновки,    які не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача по справі,    висновок прокурора,    який заперечував проти задоволення апеляції,    засудженогоОСОБА_1,    який підтримав апеляцію з наданими доповненнями,    обговоривши її доводи та вивчивши справу,    апеляційний суд вважає,    що апеляція засудженого з доповненнями задоволенню не підлягають.

Вина засудженого ОСОБА_1 у насильницькому задоволенні статевої пристрасті неприродним способом,    вчиненому щодо малолітнього із застосуванням безпорадного стану потерпілого,    у закінченому замаху на зґвалтування малолітньої,    вчинене повторно,    особою,    яка раніше вчинила злочин,    передбачений  ст. 153 КК України,    а також у вчиненні розпусних дій щодо своїх малолітніх дітей підтверджена зібраними органами досудового слідства та дослідженими судом доказами: показами потерпілої ОСОБА_3,    потерпілого - неповнолітнього ОСОБА_2 ,    свідків ОСОБА_9  ОСОБА_4  ОСОБА_5, ОСОБА_6  ОСОБА_7ОСОБА_10  показами самого ОСОБА_1під час досудового слідства,    висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_1 та НОМЕР_2    актом амбулаторної

 

4

судово-психіатричної експертизиНОМЕР_3 від 8.05.2007 року,    актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи НОМЕР_4від 15 травня 2007 року. Згідно акту амбулаторної судово-наркологічної експертизиОСОБА_1 страждає хронічним алкоголізмом та потребує примусового лікування від алкоголізму (а.с. 118).

У відповідності з дослідженими судом першої інстанції показами свідків ОСОБА_11. та ОСОБА_12  сам ОСОБА_1 як особа вів аморальний спосіб життя,    з боку його дружини надходили скарги щодо вчинення розпусних дійОСОБА_1 по відношенню до своїх малолітніх дітей.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на ті обставини,    що кримінальна справа відносно нього побудована на сфальсифікованих доказах,    а він оговорив себе на досудовогому слідстві під тиском працівників міліції є безпідставними та спростовуються письмовими матеріалами справи,    з яких вбачається,    що всі допитані по справі особи надавали добровільно правдиві та послідовні докази,    які узгоджуєються і іншими здобутими по справі письмовими доказами.

Що стосується тиску з боку працівників міліції та недозволених методів ведення судового слідства,    на які посилається у своїй скарзі засуджений,    то зазначені обставини перевірялися судом першої інстанції під час судового слідства в порядку  ст. 3151 КПК України,    постановою прокурора Житомирського району у порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю складу злочину (т.2,   а.с. 12-14).

Апеляційний суд також не погоджується з посиланням апелянта ОСОБА_1на ті обставини,    що органами досудового слідства та судом було порушено його право на захист та не були надані для ознайомлення письмові матеріали справи.

Як вбачається з кримінальної справи,    на стадії досудового слідства (т.1,   а.с. 45,   79) ОСОБА_1 погодився захищати свої інтереси під час розслідування кримінальної справи самостійно та відмовився від послуг захисника. У судовому засіданні підсудному були роз'яснені права,    передбачені  ст. 63 Конституції України та  ст. 263 КПК України (т.1,    а.с. 197),    будь-яких заяв та клопотань щодо необхідності надання йому можливості скористатися послугами адвоката не надходило.

З досліджених під час апеляційного розгляду справи письмових матеріалів вбачається,    що матеріали кримінальної справи двічі надавалися для ознайомлення ОСОБА_1судом першої інстанції (т.1,   а.с. 175,   т.2,    а.с. 73-76).

Послідуючі дії засудженого змусили суд встановитиОСОБА_1 графік ознайомлення з матеріалами кримінальної справи,    згідно якого були визначені дата та години ознайомлення,    направлений відповідний виклик засудженого до суду,    який ним фактично був проігнорований (а.с. 77-79,    т.2).

 

5

Є безпідставними й посилання засудженогоОСОБА_1 на ті обставини,    що допитані свідки по справіОСОБА_6  ОСОБА_7  ОСОБА_5таОСОБА_43аздалегідь домовилися між собою про надання досудовому слідству і суду неправдивих доказів,    оскільки у справі відсутні будь-які дані з цього приводу.

У той же час покази вказаних свідків повністю співпадають з первинними поясненнями та показами потерпілих осіб,    а також фактично встановленими обставинами вчинення злочинів,    які вказують на те,    що саме вищезазначені особи були безпосередніми очевидцями протиправних дій ОСОБА_1по відношенню до своїх малолітніх дітей: донькиОСОБА_3,    сина ОСОБА_2та фактично перешкодили подальшому здійсненню злочинних намірів.

Враховуючи наведене,    апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни вироку суду1і інстанції щодо засудженогоОСОБА_1

Керуючись  ст.  ст. 365,   366 КПК України,    апеляційний суд,  

 

УХВАЛИВ:

 

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 з наданими доповненнями залишити без задоволення,    а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2007 року щодо нього - без зміни.