УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
24 січня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Головчук С. В.
суддів: Миніч Т.І., Забродського М. І., при секретарі судового засідання Рудницькій О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року, у справі за позовомОСОБА_2до ОСОБА_1та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року позивач звернувся до відповідачів з вказаним позовом на обґрунтування якого зазначав, що 6 червня 2006 року о 18 годині 35 хвилин в м. Коростені на перехресті вулиць Щорса-Красіна, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Опель-Вектра та здійснюючи поворот ліворуч порушила правила дорожнього руху не пропустивши автомобіль позивача, здійснила з ним зіткнення.
Унаслідок цього автомобільОСОБА_2. отримав численні механічні пошкодження, чим було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 13597 грн. 62 коп. та 50000 грн. моральної шкоди. Ці кошти позивач просив стягнути з ОСОБА_1
Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 21 листопада 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користьОСОБА_2. 3554 грн. 24 коп. матеріальної шкоди та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Зобов'язано відповідача повернути відповідачці деталі автомобіля які були замінені під час ремонту. В решті вимог до ОСОБА_1 а також в задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Коростенського міськрайонного суду скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що суд неправильно визначив розмір матеріальної та моральної шкоди. Вини її у заподіянні цієї шкоди не має. Крім того, судом не допитані всі свідки дорожньо - транспорт-
Справа 22ц/208
Головуючий у суді 1-ої інстанції Волкова Н.Я.
Категорія 23
Суддя-доповідач Забродський М. І.
2
ної пригоди та не проведено повторної оцінки по визначенню матеріальної шкоди.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договору підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 6 червня 2006 року 0 18 годині 35 хвилин на перехресті вулиць Кірова-Красіна в м. Коростені сталася дорожньо-транспортна пригода в наслідок якої автомобілі ОСОБА_2. та ОСОБА_1 отримали механічні пошкодження.
19 липня 2006 року постановою Коростенського міськрайонного суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та присуджено їй штраф у розмірі 68 гривень, які вона сплатила 21 липня 2006 року через Коростенське відділення Житомирської ОД АППБ , , АВАЛЬ"(а.с. 9, 70).
За висновком експертаНОМЕР_1від 25 вересня 2007 року дії ОСОБА_1, як водія , розцінюються такими, що не відповідають вимогам п.п. 10.1, 10.4, 10.5, 16.6, Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору стало безпосередньою причиною створення небезпеки для руху водію ОСОБА_2 який мав перевагу в руС.І. При цьому ОСОБА_2. також повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 та 12.4 ПДР України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вважав, що порушення ПДР України були допущені, як відповідачкою, яка керувала автомобілем „Опель Вектра", що належить ОСОБА_3 так і позивачем, який керував власним автомобілем ВАЗ 21063, та визначив співвідношення вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2., як 75% до 25%.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, щодо відсутності вини відповідачки у ДТП є безпідставні.
Вартість матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП становить 4648, 98 грн., що стверджується висновком звіту НОМЕР_2 про оцінку по визначенню матеріальних збитків, завданих позивачу від 25 липня 2006 року(а.с. 15-23). Тому суд першої інстанції, з урахуванням співвідношення вини, правильно визначив розмір завданої майнової шкоди та відповідно до ст. 1188 ЦК України, задовольнив частково позовні вимогиОСОБА_2.
Доводи апеляційної скарги, щодо не проведення повторної оцінки по визначенню матеріальної шкоди є безпідставні, оскільки з матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_1 зверталась до суду з таким проханням. Таке прохання не заявлялося нею і в суді апеляційної інстанції.
Задовольняючи частково вимоги про відшкодування моральної шкоди суд також врахував ступінь вини відповідачки, характер та обсяг страждань, яких завдано позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля та
3
необхідних зусиль для відновлення його стану, а також виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості визначив правильно її розмір.
Виходячи з наведеного, суд повно з'ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і постановив законне і обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 209, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.