ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2014 року справа № 823/413/14
17 год. 05 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
за участю секретаря - Савости С.В.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - Шаповал О.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови та поновлення виконавчого провадження,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області, в якому просить:
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Черкаській області Яжука С.С. від 29.01.2014р. про повернення виконавчого листа №2а/2370/2101/11 від 03.09.2013р. управлінню ПФУ в м. Смілі та Смілянському районі;
- поновити виконавче провадження за реєстраційним номером 40748257 з виконання виконавчого листа №2а/2370/2101/11 від 03.09.2013р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до положень пункту 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р., відповідач повинен подати матеріали виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого листа до відповідного органу казначейства, а тому не мав достаніх повноважень приймати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
В судове засідання позивач не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що зазначений виконавчий документ підлягає виконанню відповідним органом Державної казначейської служби України за зверненням позивача. При цьому чинним законодавством не передбачено обов'язку відповідача подавати матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа до відповідного органу казначейства, а тому відсутні підстави для скасування спірної постанови.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Яжука С.С. від 08.11.2013р. відкрито виконавче провадження №40748257 з виконання виконавчого листа №2а/2370/2101/11, виданого 03.09.2013р. Черкаським окружним адміністративним судом про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області на користь позивача коштів у сумі 1 050 грн.
В подальшому, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Яжука С.С. від 29.01.2014р. зазначений документ повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Позивачу роз'яснено, що виконавчі документи подаються стягувачами до органу Казначейства в якому обслуговується боржник.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що в силу положень пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Підпунктом 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України № 2456-VI від 8 липня 2010 року установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання.
Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
З наведеного слідує висновок, що виконання рішень суду про стягнення коштів з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області здійснюється виключно відповідним управлінням Державної казначейської служби України, що здійснює обслуговування рахунків зазначеного Фонду.
Суд звертає увагу, що наведені положення Бюджетного кодексу України носять відсилочний характер, тобто до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів, питання їх стягнення регулюються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» № 845від 3 серпня 2011 року (далі - постанова №845), яка визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
В розумінні пункту 2 зазначеної постанови боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; виконавчими документами є оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження»; стягувачами є фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.
У відаовідповідності до пункту 7 постанови №845 у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.
Аналіз зазначених положень пункту 7 дає підстави для висновку, що направлення виконавчих документів органом державної виконавчої служби до органу казначейства здійснюється відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Разом з тим, суд зазначає, що згідно частини 2 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 5 червня 2012 року дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» № 384/2011 від 6 квітня 2011 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.
Таким чином, позивач є державним органом та стягувачем у виконавчому провадженні, а тому ні положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» ні положення пункту 7 постанови №845 на нього не поширюються та до спірних правовідносин не застосовуються.
Натомість відповідно до пункту 3 постанови №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 24 передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
З наведеного випливає, що позивач повинен самостійно звернутись до органу Державної казначейкої служби України з відповідними документами для стягнення коштів з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сміла Черкаської області.
Суд зазначає, що в силу положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд переконаний, що чинне на момент прийняття спірної постанови законодавство України не містило обов'язку відповідача та не наділяло його відповідними повноваженнями передавати матеріали виконавчого провадження для виконання виконавчого листа №2а/2370/2101/11 до органів Державної казначейської служби України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови та поновлення виконавчого провадження, відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Коваленко
Повний текст постанови виготовлено 28.02.2014р.