Справа №22-ц-1491 2007р. Суддя-доповідач Риков В.В.
категорія -21 Суддя-доповідач Криворотенко В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого Рибалки В.Г.
Суддів Криворотенка В.І.,
Семеній Л.І. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі -представника позивача ОСОБА_2, представника апелянта Похилько Л.В., Журби Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на рішення Ковпаківського районного суду Сумської області від 1 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми про зобов'язання до виконання вимог діючого законодавства, відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
13 січня 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила зобов'язати відповідача надати чотирьох працівників для здійснення стороннього і побутового догляду та ведення домашнього господарства у вигляді своїх штатних працівників або найманих на договірній основі, або виплачувати компенсацію на сторонній і побутовий догляд та ведення домашнього господарства у розмірі шести мінімальних заробітних плат щомісячного для можливості наймання приватних підприємців для здійснення стороннього і побутового догляду та ведення домашнього господарства, для надання зазначеним працівникам щорічної відпустки, а на період відпустки наймати інших працівників у відповідності з трудовим законодавством України виділяти один раз на рік компенсацію в розмірі шести мінімальних заробітних плат, а також стягнути з відповідача в якості компенсації моральної шкоди суму в розмірі 36293 грн, 17 коп.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 1 березня 2007 року позовні вимоги задоволенні частково.
Зобов'язано відповідача виплачувати позивачу компенсацію для забезпечення стороннього і побутового догляду та ведення домашнього господарства найманими працівниками у розмірі трьох мінімальних заробітних плат щомісячно.
Стягнуто з відповідача на користь позивача в якості компенсації за заподіяну моральну шкоду суму в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Вказане рішення відповідач оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 12 липня 2007 року дану справу знято з апеляційного розгляду та повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.
26 жовтня 2007 року Ковпаківським районним судом м. Суми ухвалено додаткове рішення, яким встановлено, що початком строку виплат ОСОБА_1 компенсації для забезпечення стороннього і побутового догляду та ведення домашнього господарства найманими працівниками у розмір трьох мінімальних заробітних плат щомісячно є 1 листопада 2006 року.
В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив оскаржуване рішення скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт вказує, що суд необгрунтовано стягнув кошти на відшкодування позивачці моральної шкоди, а також в порушення діючого законодавства задовольнив позов в частині компенсації для забезпечення стороннього і побутового догляду та ведення домашнього господарства найманими працівниками.
Судом встановлено, що 4 січня 1987 року позивачка отримала виробничу травму на Сумському червонозоряному рафінадному заводі, внаслідок чого рішенням міжрайонної МСЕК Зарічного району м. Суми від 7 травня 1991 року їй безстроково встановлено 1 групу інвалідності, а рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2002 року встановлено компенсацію в розмірі 50 грн. на побутовий догляд і 100 грн. на сторонній догляд.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 вересня 2002 року зобов'язано Сумське міське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з 1 червня 2002 року проводити ОСОБА_1 щомісячно виплати на постійний сторонній догляд у розмірі 118 грн., на побутове обслуговування у розмірі 59 грн.
Зобов'язано Сумське міське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у випадку зміни розміру мінімальної заробітної плати проводити необхідні перерахунки розміру таких виплат ОСОБА_1 на постійний сторонній догляд і побутове обслуговування.
Відділення фонду постійно проводить позивачці виплати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, переглядає в сторону збільшення, розмір таких виплат у зв'язку із збільшенням мінімальної заробітної плати та проводить інші виплати відповідно до вимог діючого законодавства.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині виплат компенсації для забезпечення стороннього і побутового догляду та ведення домашнього господарства найманими працівниками місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 в силу свого стану здоров'я потребує такого догляду та допомоги і компенсаційні виплати для забезпечення таких доглядів і допомоги передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». А визначена компенсація, зокрема для стороннього догляду, за своїм предметом є інша ніж компенсація, яка встановлена рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2002 року.
Проте такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи, а ті обставини, що мають значення для справи які суд вважав встановленими, на думку колегії суддів не були доведенні позивачем.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Сумської області від 16 вересня 2002 року відповідач у справі проводить ОСОБА_1 щомісячні виплати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування. Дані виплати відповідачем постійно перераховуються у зв'язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. Останній перерахунок відбувся 8 жовтня 2007 року.
Позивачка звертаючись до суду з вимогою про збільшення розміру виплат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування не довела всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, що дані виплати відповідач проводить з порушенням ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату, працездатності» чи з'явилися нові обставини які є підставою для значного збільшення розміру таких виплат.
Колегія суддів вважає, що виплати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування позивачці відповідачем виплачуються відповідно до вимог вказаного вище закону і їх розмір відповідає стану здоров'я позивачки, умовам її проживання та обсягу допомоги якої вона потребує.
Не погоджується колегія суддів і з висновком суду про виплату компенсації позивачці для ведення домашнього господарства найманими працівниками.
Відповідно до п. 7 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату, працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законодавством порядку забезпечити згідно з медичним висновком допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати).
Підпункт 14 пункту 4 «Типового положення про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення» затвердженого постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року №19 передбачає, що відділення відповідно до покладених на нього завдань забезпечує згідно з медичним висновком допомогу потерпілому у веденні домашнього господарства або компенсування йому відповідних витрат.
Тобто даний вид соціальної послуги не може застосовуватись автоматично, оскільки для його застосування необхідний медичний висновок. Проте позивачка такий медичний висновок суду не надала. Не було надано позивачкою і доказів на обґрунтування обсягу допомоги у веденні домашнього господарства, враховуючи що вона не є одинокою, а проживає в сім'ї, не зазначила з чого саме складається домашнє господарство, які витрати нею понесенні у зв'язку з веденням домашнього господарства.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки в цій частині.
Не погоджується колегія суддів і з висновком суду щодо стягнення моральної шкоди з відповідача.
У позовній заяві позивач просив стягнути моральну (немайнову) шкоду у зв'язку з бездіяльністю відділення Фонду щодо збільшення розміру компенсації на постійний сторонній догляд, побутове обслуговування та призначення компенсації для забезпечення допомоги у веденні домашнього господарства.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю.
Тобто при відшкодуванні моральної шкоди необхідно встановлювати винні дії відповідача.
Проте підчас апеляційного перегляду таких винних дій відповідача не встановлено.
Відділення фонду постійно проводить позивачці виплати на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, переглядає в сторону збільшення, розмір таких виплат у зв'язку із збільшенням мінімальної заробітної плати та проводить інші виплати відповідно до вимог діючого законодавства.
Що стосується не забезпечення позивачці допомоги у веденні домашнього господарства або компенсації відповідних витрат відповідачем то такі дії останнього не можна вважати неправомірними оскільки для здійснення такої соціальної послуги позивачка не надала жодного обґрунтування.
За таких обставин не можна вважати обґрунтованим висновок суду щодо задоволення вимог по відшкодуванню моральної шкоди оскільки підстави для її стягнення не встановлені.
Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи викладене рішення місцевого суду від 1 березня 2007 року та додаткове рішення суду від 26 жовтня 2007 року в даній справі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 в повному обсязі за необґрунтованістю.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п. 2, 3 ч.1 ст. 309, ст. . 313, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду Сумської області від 1 березня 2007 року в даній справі та додаткове рішення в даній справі від 26 жовтня 2007 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає законної сили і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу проголошення.