Справа № 22-ц-1428/2007 Головуючий у 1 -й інстанції: Терещенко О.І.
Категорія - 29 Суддя-доповідач: Криворотенко В.І.
УХВАЛА
06 грудня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого - Рибалки В.Г.
Суддів - Криворотенка В .І.
Семеній Л.І.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які приймають участь у справі - апелянта ОСОБА_1 , представника відповідача Пихтіної О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 30 липня 2007 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Білопільського районного суду Сумської області від 5 березня 1992 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської Ради, третя особа ОСОБА_2 про надання квартири,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення Білопільського районного суду Сумської області від 5 березня 1992 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради, 3-я особа ОСОБА_2 про надання квартири в зв'язку з нововиявленими обставинами.
Оскаржуючи цю ухвалу суду, апелянт посилається на неповноту з'ясування обставин справи, а саме судом невірно встановлено, що апелянту про існування рішення міськради №47 від 28 березня 1992 року було відомо в 1992 році, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу, а справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відмовляючи позивачу у задоволенні його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білопільського районного суду Сумської області від 5 березня 1992 року, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно ч.2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка
звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 в своїй заяві не можна вважати як нововиявленні обставини, які б могли суттєво вплинути на суть рішення.
Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що істотною обставиною для перегляду рішення є рішення Білопільського міськвиконкому №47 від 28 березня 1992 року, яке не було відомо йому на момент винесення рішення і воно свідчить про те, що ОСОБА_2 незаконно виділено земельну ділянку по АДРЕСА_2. Також вказує, що ОСОБА_2 на момент виділення земельної ділянки під забудову був забезпечений житлом в м. Білопіллі оскільки мав трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, проте дані обставини не були відомі ні місцевому суду, ні обласному суду.
Але про те, що виконкомом незаконно було виділено земельну ділянку ОСОБА_2 було встановлено під час перегляду обласним судом рішення місцевого суду від 5 березня 1992 року. У зв'язку з чим обласний суд виніс 22 квітня 1992 року окрму ухвалу на адресу виконкому Білопільської міськради, якою звернув увагу на недопущення подібного в подальшій роботі (а.с. 141). Мотивуючи окрему ухвалу обласний суд зазначив, що в касаційній інстанції ОСОБА_1 . вказав, що ОСОБА_2 має державну квартиру і забезпечений житлом, але всупереч цьому йому виділено земельну ділянку.
Інших обставин, які б можна було вважати, як нововиявленні в розумінні ст. 361 ЦПК України ОСОБА_1 не навів.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, як постановлена з дотриманням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія Суддів,
УХВАЛИЛА:
Відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1, а ухвалу Білопільського районного суду Сумської області від 30 липня 2007 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.