ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2014 року місто Севастополь 16 год. 22 хв. Справа №827/144/14-а
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
судді - Водяхіна С.А.,
секретар - Прокопенко О.О.,
за участю:
представника позивача - Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду телефонограму з проханням розглянути справу за відсутністю представника позивача;
представника відповідача - Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» - в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки або поважності причин суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя до Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 5 829 гривень 05 копійок.
Позов обґрунтовано тим, що Відкрите акціонерне товариство «Севастопольський маяк» не перерахувало кошти в рахунок сплати відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2013 року за списком № 2. Несплачена сума боргу відповідача складає 5 829 гривень 05 копійок.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представника відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надіслав.
Встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Севастопольський завод залізобетонних виробів» зареєстровано у державному реєстрі підприємств та організації України, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та є страхувальником, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в місті Севастополі.
На підприємстві відповідача працювали робітники, яким призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400 від 26 липня 1996року, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09 липня 2003року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Для підприємств встановлені тарифи збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і порядок їх сплати. Підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах за списком № 2, понад суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, вносять плату у Пенсійний фонд України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вищезгаданого Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.
Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У ході судового засідання встановлено, що сума боргу відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2 за грудень 2013 року складає 5 829 гривень 05 копійок.
Позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення від 19 грудня 2013 року № 6964/3/03-22 з розрахунками фактичних витрат та виплату та доставку пенсій.
Сума відшкодування відповідачем не оскаржувалась.
Заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на оплату та доставку пенсій.
Проте, до теперішнього часу заходів з погашення заборгованості відповідачем не здійснено.
Таким чином, відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а сума заборгованості у розмірі 5 829 грн. 05 коп. підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя.
Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Севастопольський завод залізобетонних виробів» на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 5 829 (п'ять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) гривень 05 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 24 лютого 2014 року.
Суддя С.А. Водяхін