Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/7572/13-а

11.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур"- Пономаренко Олена Петрівна, довіреність № б/н від 07.08.13

представник позивача, Державної інспекції сільського господарства АР Крим- Запара Олег Васильович, довіреність № 10-19/80 від 13.12.13

представник відповідача, Сімеїзської селищної ради- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Управління Держземагенства в м. Ялта АРК- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Державного підприємства "Лівадія"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Приватного підприємства "Крилан"- Чернишевська Ганна Вікторівна, довіреність № б/н від 08.11.13

представник третьої особи, Приватного підприємства "Крилан"- Директор Бідюк Анатолій Іванович, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 11.11.13,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Крилан" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 06.11.13 по справі № 801/7572/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрестур" (вул. Чехова/Московська, буд.1/10,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

Державної інспекції сільського господарства Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 48/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95043)

до Сімеїзської селищної ради (вул. Звездна, 2,Сімеїз,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98680)

Управління Держземагенства в м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Руданського, 7,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Садова, буд.11,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство "Лівадія" (вул.Виноградна, 2,Лівадія,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98655)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Приватне підприємство "Крилан" (вул. Московська, буд.9-А,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування рішення, акту, реєстрації та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 в задоволені адміністративного позову ТОВ «Експрестур» відмовлено.

Позовні вимоги Державної інспекції сільського господарства АР Крим задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Сімеїзської селищної ради м. Ялта АРК № 7 від 04.04.01 "Про надання земельної ділянки ПП «Крилан» в постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу».

В задоволені інших позовних вимог Державній інспекції сільського господарства АР Крим відмовлено.

Стягнуто на користь Державної інспекції сільського господарства АР Крим з Державного бюджету сплачені суми судового збору в розмірі 34,41 гривень.

Не погодившись з даною постановою суду, третя особа - Приватне підприємство "Крилан", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог Державної інспекції сільського господарства АР Крим, та прийняти нову постанову в цій частині про відмову у задоволені адміністративного позову Державної інспекції сільського господарства АР Крим у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Представники позивачів у судовому засіданні 11.02.2014 з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники третьої особи у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Представники відповідачів та представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Судовою колегією встановлено, що 12.02.2001 Підприємство "Крилан" звернулося до голови Сімеїзської селищної ради з заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки за адресою СМТ Сімеїз та видачі акту постійного користування.

ПП "Крилан отримало узгодження від контролюючих органів, розробило проект відведення земельної ділянки, правильність якого була підтверджена висновком державної землевпорядної експертизи від 06.02.2001 року № 25/44/45.

Згідно довідки Ялтинського міського управління земельних ресурсів від 02.02.2001 року за наслідками розгляду проекта відводу земельної ілянки ПП "Крилан" під будівництво рекреаційного комплексу, земельна ділянка загальною площею 1,0373 га по обліковим даним відноситься до земель радгоспу заводу "Лівадія".

До проекту відведення також долучений лист радгоспу заводу "Лівадія" від 05.10.2000, згідно якого вин радгосп надає згоду на вилучення земельної ділянки зі свого землекористування до земель резерву Сімеїзської селищної ради на мисі "Троїця" площею 1га, вид угодій - ліс та вигіни.

Рішенням Сімеїзської селищної ради № 7 від 04.04.2001 було вирішено:

1. Вилучити земельну ділянку площею 1,0373 га, розташовану за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця із земель радгоспу заводу "Лівадія" та передати до земель резерву Сімеїзської селищної ради.

2. Затвердити проект відведення та технічний звіт з перенесення меж земельної ділянки та надати ПП Крилан земельну ділянку в постійне користування площею 1,0373 га, для будівництва та експлуатації рекреаційного комплексу за адресою: смт.Понизівка, в районі мису Троїця із земель населеного пункту у тому числі по угіддям -ліс та вигін (ф.6-зем,гр.27).

На підставі зазначеного рішення 10.04.2001 Сімеїзською селищною радою надано ПП "Крилан" Державний акт II-КМ №002899 на право постійного користування землею.

Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим на підставі наказу від 22.11.2012 № 313/0, направлень на проведення перевірки від 22.11.2012, призначена та проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні Приватним підприємством "Крилан" земельної ділянки для будівництва і експлуатування рекреаційного комплексу за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, селище Понизівка, в районі мису Троїця.

Висновки перевірки оформлені Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим актом від 07.12.2012 року та довідкою про стан дотримання вимог земельного законодавства при надані ПП "Крилан" земельних ділянок, які розташовані на території Сімеїзької селищної ради.

За результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим зроблено висновок, що на час здійснення контрольних заходів з дотримання вимог земельного законодавства були встановлені чисельні порушення вимог земельного законодавства Сімеїзською селищною радою в процесі передачі та прийняття рішення №7 від 04.04.2001 про надання у постійне користування ПП "Крилан" земельної ділянки площею 1,0373 га.

В довідці зазначено про порушення цілого ряду положень Земельного кодексу України, що мають очевидний характер і можуть завдати істотної шкоди інтересам держави, як то: порушення вимог законодавства у частині вилучення земельної ділянки з користування радгосп-заводу "Лівадія"; порушення у частині здійснення проекту відводу та технічного звіту по перенесенню меж земельної ділянки в натуру; надання ПП "Крилан" у постійне користування земельної ділянки, що знаходиться у першій зоні округу санітарної охорони курорту шириною 100 метрів.

За наслідками перевірки ПП "Крилан" керівником Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим, на підставі плану перевірок на квартал 2013 року прийнятий наказ від 28.12.2012 № 585/0 про проведення планової перевірки дотримання вимог земельного законодавства Сімеїзською селищною радою.

За наслідками вказаної перевірки складений акт від 11.02.2013, в якому також викладені аналогічні порушення, виявлені під час перевірки ПП "Крилан".

Після закінчення всіх перевірок Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим звернулася з позовом до суду.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Земельна ділянка площею 1,0373 га, надана ПП "Крилан" в постійне користування, була віднесена до земель радгосп-заводу "Лівадія", що на добровільних засадах входить до Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".

Відповідно до статті 4 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.

Указом Президента України №1287/99 від 6 жовтня 1999 року виробничо-аграрному об'єднанню "Масандра" з метою підтримки та розвитку унікальної виноградно-виноробної зони Південного берега Криму, збереження вітчизняних класичних технологій виробництва високоякісних марочних і колекційних вин, пропаганди українського виноробства, яке дістало міжнародне визнання, та з урахуванням значної ролі виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" у вирішенні цих завдань об'єднанню було надано статусу національного та надалі постановлено іменувати його - Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра".

Цим же Указом Кабінету Міністрів України зазначено про не допущення вилучення і передачі майна, що перебуває у державній власності та закріплене за підприємствами, які входять до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання України "Масандра" та рекомендовано Верховній Раді Автономної Республіки Крим і місцевим радам не вилучати земельні ділянки для державних і громадських потреб із земель, наданих у користування Національному виробничо-аграрному об'єднанню "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу.

Таким чином, з 06.10.1999 року вилучення земель радгосп-заводу "Лівадія", що на добровільних засадах входить до Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра", було заборонено Указом Президента України №1287/99.

Крім того, радгосп-завод "Лівадія", на час виникнення спірних правовідносин, був включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації під номером 412760 у додатку №1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" N 847-XIV від 7 липня 1999 року.

Відповідно до статті 34 закону України "Про власність" № 697-XII1 від 07.02.1991 року (в редакції на час виникнення правовідносин) загальнодержавну (республіканську) власність складають: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, внутрішніх військ і Державної прикордонної служби України; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

Відповідно до статті 33 наведеного закону управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до статті 37 наведеного закону, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.

До того ж, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Відповідно до статті 87-1 Цивільного кодексу Української РСР № 1540-VI від 18.07.1963 (в редакції на час виникнення правовідносин) майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном.

Листом від 05.10.2000 року радгосп-завод "Лівадія" надав погодження Сімеїзський селищній раді на вилучення земельної ділянки площею 1 га з свого землекористування у землі запасу. При цьому зазначивши, що за видом угідь земельна ділянка є лісом та пасовищем.

Відповідно до статті 29 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Землекористувачем земельної ділянки на момент відмови було не ДП "РЗ "Лівадія", а згідно наказу Міністерства аграрної політики України за №218 "Про перелік державних підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Мінагрополітики України" - Міністерство аграрної політики України, яке наділено повноваженнями щодо надання згоди на припинення права постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні ДП "РЗ "Лівадія". Факт користування ДП "РЗ "Лівадія" вищенаведеною земельною ділянкою не оспорювався.

Отже, тільки Міністерство аграрної політики України наділено повноваженнями щодо добровільної відмови від права постійного користування вищенаведеною земельною ділянкою площею 1,0373 га, та тільки воно має право відмовитись від права постійного користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином власником земельної ділянки площею 1,0373 га, яка знаходилась в постійному користуванні ДП "РЗ "Лівадія" на підставі Державного акту на право постійного користування землею, виданого Сімеїзською селищною радою народних депутатів м. Ялта року є держава, яка реалізує це право через відповідний державний орган, зокрема Міністерство аграрної політики України, то у спірних правовідносинах Сімеїзська селищна рада при прийнятті оскаржуваного рішення неправомірно керувалась листом ДП "РЗ "Лівадія" від 05.10.2000 р. про відмову від права постійного користування земельною ділянкою, адже правом добровільної відмови від постійного користування земельною ділянкою у даному випадку наділено Міністерство аграрної політики України, а не ДП "РЗ "Лівадія", а отже тільки за добровільною відмовою Міністерства аграрної політики України відповідач мав право приймати рішення про припинення права користування вищенаведеною земельною ділянкою.

Таким чином, оскільки ДП "РЗ "Лівадія", є державним підприємством, відповідно припинення права постійного користування здійснюється власником земельної ділянки, тобто державним органом виконавчої влади (органом управління майном).

Відповідач, не отримавши згоду власника землі - держави в особі уповноважених органів, що здійснювали управління радгосп-заводом "Лівадія", необґрунтовано прийняв рішення про вилучення землі.

Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України (в редакції на момент правовідносин) було визначено, що за межами населених пунктів, крім випадків надання земель для будівництва лінійних об'єктів (частина п'ята статті 31), вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.

Усі ліси Криму належать до першої групи і займають 341,4 га ( 10,7 % від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами (відповідно до загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, та програми формування регіональної екологічної мережі в Автономної Республіки Крим на період до 2015 року (далі - Програма).

Відповідно до форми статистичної звітності кількісного обліку земель вилучена земельна ділянка є лісом та пасовищем. А тому, вилучення земельної ділянки було здійснено Сімеїзською селищною радою з перевищенням наданих їй законом повноважень та ще й і в супереч Указу Президента N1287/99 від 6 жовтня 1999 року.

Отже враховуючи вищенаведені факти, матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням норм законодавства України, що діяло на час прийняття оскаржуваного рішення, при вирішенні питання щодо припинення права постійного користування ДП "РЗ "Лівадія" земельною ділянкою площею 1, 0373 га, яка знаходилась у постійному користуванні ДП "РЗ "Лівадія".

Рішенням 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 було прийняте рішення про затвердження проекту відводу та технічного звіту по перенесенню меж земельної ділянки в натуру з надання ПП "Крилан" у постійне користування земельної ділянки для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу" площею 1,0373 га.

Згідно проекту відводу та технічного звіту по перенесенню меж земельної ділянки в натуру складеного начальником державного контролю за використанням та охороною земель Міхеевим В.Д. встановлено, що відведення земельної ділянки передбачено надання вказаної земельної ділянки в оренду строком на 10 років та сплату орендних платежів за використання землі.

Листом Ялтинського управління земельних ресурсів від 05.02.2001 року за підписом начальника А.Н. Анфімова, було погоджено проект відводу та технічний звіт по перенесенню меж земельної ділянки в натуру для ПП "Крилан" та наступну її передачу лише в оренду, а не в постійне користування.

Таким чином, рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 "Про надання земельної ділянки ПП "Крилан" у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу" прийняте всупереч розробленому проекту відведення та відповідним погодженням у ньому.

Відповідно до висновку про погодження меж земельної ділянки Алупкінської міської санітарно епідеміологічної станції від 05.10.2000 № 02-827 передбачено отримання ПП "Крилан" висновку за формою 301-у з урахуванням ТУ ПУВКГ м. Ялта на водопостачання та водовідведення, але проектом відведення висновок за формою 301-у з урахуванням ТУ ПУВКГ м. Ялта на водопостачання та водовідведення відсутній. Крім того, висновок Алупкінської міської санітарно епідеміологічної станції від 05.10.2000 № 02-827 не передбачає можливість відведення ПП "Крилан" земельної ділянки площею 1 га та отримано до надання ПП "Крилан" дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки рішенням 31 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 05.12.2000 № 13.

Згідно висновку Республіканського комітету з охорони та використання пам'яток історії та культури про можливість відведення земельної ділянки від 11.12.2000 № 903 погодив відведення ПП "Крилан" земельної ділянки площею до 1 га за межами охоронної зони укріплення Кучук - Ісар на мисі Святої Троїці під будівництво рекреаційного комплексу.

У проекті відведення відсутній відповідний висновок Республіканського комітету з охорони та використання пам'яток історії та культури по погодження відведення ПП "Крилан" земельної ділянки площею 1,0373 га.

Згідно листа Ялтинського управління земельних ресурсів від 05.02.2001 року погоджено надання ПП "Крилан" земельної ділянки 1,0373 га в оренду строком 10 років, що суперечить розробленому проекту відведення та рішенню 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 "Про надання земельної ділянки ПП "Крилан" у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу".

Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів провадиться у встановленому порядку підприємствами, установами і організаціями, заінтересованими у їх відведенні.

Попереднє погодження місць розташування об'єктів, розмірів намічуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться місцевими Радами народних депутатів, які мають право вилучати ці ділянки.

Фінансування проектних робіт до попереднього погодження місця розташування об'єкта не допускається.

Підприємства, установи і організації, заінтересовані у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотаннями про попереднє погодження місць розташування об'єктів до відповідної місцевої Ради народних депутатів. Клопотання щодо об'єктів, розміщення яких погоджує Верховна Рада України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки.

Відповідна місцева Рада народних депутатів розглядає у місячний строк клопотання і дає підприємству, установі, організації дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта.

Підприємство, установа і організація погоджують найбільш доцільне місце розташування об'єкта, розміри намічуваної для вилучення земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) із власником землі або землекористувачем, районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом охорони культурної спадщини органом архітектури і подають відповідні матеріали до сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, яка розглядає їх і погоджує місце розташування того об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку.

Матеріали попереднього погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з проекту районного планування або проекту планіровки та забудови міста, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Вказуються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

Таким чином, розроблений проект землеустрою з відведення ПП "Крилан" земельної ділянки площею 1,0373 га складено з порушенням вимог Еталону проекту відведення земельної ділянки затвердженої Державним комітетом України по земельних ресурсах від 18.06.1999 року.

Рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 "Про надання земельної ділянки ПП "Крилан" у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу" прийнято органом місцевого самоврядування у порушення вимог статей 19, 34 Земельного кодексу України (у редакції на момент правовідносин).

Відповідно до рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 надання земельної ділянки площею 1,0373 га ПП "Крилан" здійснено за рахунок земель, які за угіддями відносяться до лісу і вигону, а у проекті землеустрою відсутній розрахунок втрат лісогосподарського виробництва, які будуть заподіяні при відведенні земельної ділянки ПП "Крилан", наявність якого передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279. До того ж, відсутність у проекті вказаного документу зазначена у пункті 15 зауважень та пропозицій державної землевпорядної експертизи.

Водночас, у проекті землеустрою відсутня інформація та підтверджуючі документи стосовно приналежності чи неприналежності ґрунтового покриву земельної ділянки площею 1,0373 га до особливо-цінних видів ґрунту, перелік яких визначався статтею 33 Земельного кодексу України, що діяв на той період часу.

Згідно наданих документів суд встановив, що надана ТОВ "Крилан" у постійне користування земельна ділянка знаходиться у першій зоні округу санітарної охорони курорту шириною 100 метрів.

Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про курорти" від 05.10.2000 № 2026-III (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) округ санітарної охорони поділяється на три зони: перша зона (зона суворого режиму); друга зона (зона обмежень); третя зона (зона спостережень).

Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою, що надійшло своє відображення у проекті відводу земельної ділянки в постійне користування товариству від 14.09.2000 року.

Статтею 31 Закону України "Про курорти" від 05.10.2000 № 2026-III (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.

На території першої зони (зони суворого режиму) забороняється: користування надрами, не пов'язане з використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс; прокладення кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій; спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту; скидання дренажно-скидних та стічних вод; влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо); влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, а також кладовищ і скотомогильників;проїзд автотранспорту, не пов'язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю; постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).

На території першої зони (зони суворого режиму) дозволяється провадити діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів, на підставі науково обґрунтованих висновків і результатів державної санітарно-гігієнічної та екологічної експертиз виконувати берегоукріплювальні, протизсувні, протиобвальні, протикарстові та протиерозійні роботи, будувати хвилерізи, буни та інші гідротехнічні споруди, а також влаштовувати причали.

Забудова цієї території (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та упорядкування об'єктів містобудування) здійснюється відповідно до законодавства, державних стандартів і норм, затвердженої містобудівної документації.

Проведеною перевіркою було встановлено, що землевпорядні документи не містять документів на проведення науково обґрунтованих висновків і результатів державної санітарно-гігієнічної та екологічної експертиз, що є грубим порушенням вимог законодавства на час прийняття оскаржуваного рішення.

До того ж, Водним кодексом України від 06.06.1995 № 213/95-ВР (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) статтею 4 було визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті:

- морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

- прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм;

- гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

- береговими смугами водних шляхів.

Отже, Сімеїзською селищною радою було прийняте рішення №7 від 04.04.2001 "Про надання земельної ділянки ПП "Крилан" у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу" з порушенням діючого на той час законодавства в частині вилучення земельної ділянки у радгосп-заводу Лівадія для будівництва та експлуатації рекреаційного комплексу на земельній ділянці, що не може використовуватись у таких цілях з урахуванням встановленої законом 100 метрової санітарної зони в яку земельна ділянка включена всією площею.

З огляду на викладене, рішення 36 сесії 23 скликання Сімеїзської селищної ради від 04.04.2001 № 7 "Про надання земельної ділянки ПП "Крилан" у постійне користування для будівництва і експлуатації рекреаційного комплексу" прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, що регулює земельні відносини в Україні.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Крилан" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 у справі № 801/7572/13-а -залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.13 у справі № 801/7572/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта