Справа № 452/1786/13 Головуючий у 1 інстанції: Мачук І.С.
Провадження № 22-ц/783/646/14 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 48
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,
секретаря Гацій І.І.,
з участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів, -
встановила:
Позивач ОСОБА_2 в травні 2013 року звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 з про зміну розміру аліментів (а.с. 1-2).
В обгрунтування позовних вимог покликалася на те, що разом із відповідачем є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Рішенням Самбірського міськрайонного суду від 30.06.2009 року вирішено стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку. Після відкриття виконавчого провадження відповідач звільнився з роботи, на даний час офіційно не працює, сплачує аліменти в мінімальному розмірі, приховуючи свої реальні доходи. За період часу з дати відкриття виконавчого провадження і по даний час розмір аліментів, які сплачує відповідач складає від 176,10 грн. до 275,10 грн. За останні два роки відповідач виїзджав у Швецію на роботу, останній раз перебував у Швеції з березня по вересень 2012 року. Вважає, що оскільки майновий стан відповідача змінився, що пов"язано із його працевлаштуванням за кордоном, розмір аліментів слід збільшити і визначити в твердій грошовій сумі. Просила суд стягувати з ОСОБА_4 в її користь аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.
Вирішено стягувати із ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, аліменти на дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень на дитину щомісячно, з 30.05.2013 року до досягнення нею повноліття в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає в АДРЕСА_2.
Виконавчий лист виданий Самбірським міськрайонним судом Львівської області 30 червня 2009 року визнано недійсним.
Стягнуто із ОСОБА_4 в дохід держави 229 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_4
Вважає, що суд ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що з рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30.06.2009 року, яким вирішено стягувати з нього аліменти в розмірі 1/4 частин всіх його доходів погоджується, оскільки батько зобов'язаний сплачувати аліменти на свою дитину. Суд відкинув та не взяв до уваги його аргументи щодо неможливості сплати аліментів у розмірі, в якому просить позивач. Не надав значення суд і документам відділу ДВС Золочівського РУЮ, які підтверджують, що апелянт не являється злісним боржником по сплаті аліментів.
Крім цього, стверджує, що суд не намагався дослідити його реальні доходи, при цьому виніс рішення про збільшення удвічі від попередньої суми розмір аліментів, немаючи доказів про покращення його матеріального стану.
Просить скасувати рішення міського суду та провадження у справі закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача на підтримання доводів апеляційної скарги, а також пояснення позивачки та її представника на заперечення таких, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, зазначений законами України.
Статтею 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до переконання, що дане рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що матеріальне становище платника аліментів, його стан здоров'я, дозволяє йому утримувати дочку, відтак він може надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, оскільки є працездатним, інших осіб на утриманні не має, має доходи, проти чого і сам не заперечував.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 27 серпня 2009 року (а.с. 12).
У шлюбі в сторін народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживає з матір»ю (а.с. 11).
Рішенням Самбірського міськрайонного суду від 30.06.2009 року вирішено стягувати з ОСОБА_4 аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму залежно від віку дитини щомісячно, починаючи з 21.05.2009 року до досягнення нею повноліття. На підставі вказаного рішення судом 17.07.2009 року видано виконавчий лист (а.с. 5).
12.08.2009 року відділом державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-749 від 17.07.2009 року. (а.с. 3-4).
З матеріалів справи вбачається, що станом на 15.07.2013 року у відповідача була наявна заборгованість у розмірі 1004,60 грн. (а.с. 32, розрахунок заборгованості).
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи зазначені норми закону та роз'яснення, викладені у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для збільшення розміру аліментів, які слід стягувати на утримання дочки ОСОБА_5.
Зокрема, судом встановлено, що станом на день подання позовної заяви відповідач ОСОБА_4 офіційно ніде не працював, тимчасово виїжджає на роботу в Швецію.
Незважаючи на заперечення вказаної обставини ОСОБА_4 в судовому засіданні, як суду першої інстанції, так і в апеляційному суді, про своє перебування у Швеції на тимчасовій роботі ОСОБА_4 розповідав під час засідання комісії з питань захисту прав дитини при Самбірській РДА 06.12.2013 року (а.с. 11), під час розгляду його заяви про участь у вихованні дочки ОСОБА_5.
Таким чином, у відповідача ОСОБА_4 змінилося матеріальне становище, що відповідно до ст. 192 СК України є підставою для зменшення або збільшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення для справи.
Змінивши розмір аліментів та ухваливши стягувати такі в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» на 2013 рік на дитину віком від 6 до 18 років з 01.01.2013 року прожитковий мінімум становить 1210 гривень.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено у 2014 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня - 1218 грн., з 01 липня - 1320 грн., з 01 жовтня - 1373 грн.
Колегія суддів вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено того, що він не в змозі сплачувати аліменти у розмірі, визначеному судом першої інстанції, оскільки стан його здоров"я задовільний, протипоказань у працевлаштуванні у нього немає, інших дітей або непрацездатних осіб на його утриманні немає.
Не приймається до уваги колегією суддів покликання апелянта ОСОБА_4 на ситуацію, яка склалась в державі, оскільки зазначене не позбавляє його обов'язку надавати утримання своїй малолітній дочці.
Разом з тим, резолютивна частина рішення викладена без покликання на зміну розміру аліментів, які стягуються відповідно до рішення Самбірського міськрайонного суду від 30.06.2009 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити, абзац другий резолютивної частини рішення слід викласти в наступній редакції: збільшити розмір аліментів, які стягуються відповідно до рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2009 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини із всіх видів заробітку відповідача щомісячно на тверду грошову суму 800 грн. на дитину щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Крім цього, в резолютивній частині рішення суд першої інстанції зазначив визнати недійсним виконавчий лист виданий Самбірським міськрайонним судом Львівської області 30 червня 2009 року.
Відповідно до ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Такий спосіб захисту прав особи, як визнання недійсним виконавчого листа, чинним законодавством не передбачено.
Відтак в цій частині рішення підлягає зміні, шляхом виключення абзацу третього із резолютивної частини рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступні редакції.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються відповідно до рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 30 червня 2009 року з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 в користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини із всіх видів заробітку відповідача щомісячно на тверду грошову суму 800 (вісімсот) грн. на дитину щомісячно, починаючи із дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Виключити абзац третій із резолютивної частини рішення.
В решті рішення суду залишити без змін
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: Ю.Р. Мікуш
О.Ф. Павлишин