Справа № 22-ц-5622 / 2008 р. Головуючий 1 інст. Демченко І.М.
Категорія: видача судового наказу. Доповідач: Кірсанова Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2008 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Карімової Л.В.,
суддів: Кірсанової Л.І., Зазулинської Т.П.
при секретарі Коршун І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк (далі ЗАТ КБ) «ПриватБанк» на ухвалу судді Куп”янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2008 року по справі за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1,-
ВСТАНОВИЛА:
23 вересня 2008 року ЗАТ КБ „ПриватБанк” звернувся до Куп”янського міськрайонного суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1заборгованості за кредитним договором, укладеного між ними 27.01.2006 року на суму 5000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки.
Посилався на те, що на порушення умов цього договору боржник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 25.08. 2008 року має заборгованість у розмірі 3456,01 грн., яка складається: з заборгованості за кредитом в сумі 2114,67 грн.; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 1341,34 грн..
На підставі наведеного заявник просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1нна користь ЗАТ КБ „ПриватБанк” 3456,01грн. - заборгованості за кредитним договором, 25,50 грн. судового збору (державного мита) та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Ухвалою судді Куп”янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2008 року в прийнятті заяви ЗАТ КБ „ПриватБанк” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1заборгованості за кредитним договором відмовлено на підставі ст. 100 ЦПК України.
Ухвалою судової колегії апеляційного суду Харківської області від 27 листопада 2008 року ЗАТ КБ „ПриватБанк” за його заявою поновлено строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ „ПриватБанк”, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вважає неврахованим суддею, що вимога Банку про стягнення з ОСОБА_1заборгованості ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі та відповідно до вимог закону заявник вправі достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Вказує також, що від боржника не надходило ніяких заперечень чи заяв щодо наявності спору про право, тому твердження суду про наявність спору про право, ґрунтується на припущеннях суду без урахувань Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні, підготовленим Верховним Судом України, та висновку науково-правової експертизи від 09.11.2007 р., проведеної експертами Академії правових наук України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи ЗАТ КБ „ПриватБанк” в прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, суддя відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України виходив з наявності між сторонами спору про право, який повинен розглядатися у порядку позовного провадження.
З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 укладений договір кредиту на умовах його повернення, строковості та цільового характеру використання, виходячи з чого до цього договору згідно ст. 1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики, у тому числі правила ст. 1051 ЦК України щодо оспорювання боржником договору як в частині суми кредиту так і відсотків за користування кредитом, а також нарахування штрафних санкцій.
За таких обставин судова колегія вважає, що висновок судді грунтується на законі і відповідає обставинам справи.
Посилання апелянта на те, що ніяких заяв чи заперечень від боржника щодо наявності спору про право не надходило не може свідчити про неможливість такого спору між сторонами за договором, оскільки в наданих до суду розрахунках заявника про стягнення грошових сум не міститься будь-яких відомостей про згоду боржника з такими розрахунками.
Відсутність такої згоди боржника потребує відповідно до ст. 212 ЦПК України додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами наданих заявником документів.
Посилання апелянта на необхідність врахування судом першої інстанції висновку науково-правової експертизи щодо можливості видачі судового наказу за кредитним договором за вказаною вимогою ЗАТ КБ „ПриватБанк” не є доказом у справі, оскільки така експертиза не призначалася судом та містить вирішення правових питань, що є тільки правом суду.
Посилання апелянта на наявність Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні, підготовленим Верховним Судом України, також не є правовою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки зазначене узагальнення є окремою думкою судді (суддів) і згідно ст. 8 ЦПК України не є нормативно-правовим актом, відповідно до якого суд вирішує справу.
Судова колегія розглянула всі доводи апеляційної скарги і вони висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскільки суддею районного суду постановлено ухвалу з додержанням вимог закону, відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п.1 ч.1 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити.
Ухвалу судді Куп”янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді : підпис підпис
Згідно оригіналу
Суддя