ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2006 Справа № 16/214
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Шваб О.А.
за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 07.12.2006 року:
позивача: Галіко Л.В.- директор
відповідача: Новак А.В.- предст., дов.№5 від 05.12.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „РА Галерея” (м. Кіровоград) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.10.2006 року по справі №16/214
за позовом: приватного підприємства „РА Галерея” (м. Кіровоград)
до: комунального підприємства „Міськреклама” (м. Кіровоград)
про: відшкодування збитків в сумі 49306,18 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2006 року (підписано 26.10.2006р.) по справі №16/214 (суддя Коротченко Л.С.) було відмовлено у позові приватного підприємства „РА Галерея” (м. Кіровоград) до комунального підприємства „Міськреклама” (м. Кіровоград) про стягнення збитків в сумі 49306 грн. 18 коп. як вартості витрат на відновлення пошкоджених відповідачем металевих конструкцій.
Позивач –приватне підприємства „РА Галерея” (м. Кіровоград), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2006 року по справі №16/214 і прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. У апеляційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права. Скаржник зазначає, що в жовтні 2005 року йому стало відомо, що 15.10.2005 року, 20.10.2005 року і 21.10.2005 року відповідачем були пошкоджені та зрізані чотири рекламних щита, які належали позивачу та були розташовані на певних місцях на підставі відповідних дозволів. Позивач мотивував заявлений позов про відшкодування збитків як ст.224 ГК України, так і ст.1192 ЦК України, яка передбачає способи відшкодування шкоди, яка була завдана майну потерпілого, але суд не надав оцінки цій обставині і взагалі не згадав про обґрунтування позову. Крім того, суд не врахував, що демонтаж щитів проводився відповідачем без дотримання відповідних правил: металеві конструкції не демонтувалися, а розрізалися зварювальним апаратом і рубалися на шматки, що підтверджується відповідними актами. Позивач вимагав повернення йому майна, але відповідач майно не повернув і докази передачі майна на зберігання також відсутні. Відсутність майна підтверджується також листами відповідача та відповіддю слідчого прокуратури. Скаржник зазначає, що збитки були заподіяні незаконними діями відповідача, оскільки рішення про демонтаж надано не було, а протоколом від 29.09.2005 року засідання комісії з питань зовнішньої реклами була надана лише рекомендація про демонтаж конструкцій, які не мають дозволів. На момент проведення демонтажу строк дії дозволів був приведений у відповідність до закону, що є доказом незаконності дій відповідача по демонтажу рекламних щитів. При цьому, заявник посилається на чинний у момент проведення демонтажу Порядок демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності, який був затверджений рішенням №535 від 13.04.2005 року (п.2.4).
Відповідач –комунальне підприємство „Міськреклама” –вважає рішення суду обґрунтованим з підстав, зазначених у судовому рішенні.
11 грудня 2006 року до суду надійшли заперечення позивача на пояснення відповідача, у яких позивач не погоджується із доводами відповідача і надає пояснення щодо дії дозволів і незаконності дій відповідача.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 15.40 19 грудня 2006 року.
Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між комунальним підприємством “Міськреклама” та приватним підприємством “РА Галерея” (розповсюджувач) був укладений договір №79 від 21.06.2004 року на тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності м. Кіровограда для розміщення рекламних засобів.
Згідно з пунктом 2.1 договору КП “Міськреклама” надала розповсюджувачу в тимчасове користування місця, які перебувають у комунальній власності, згідно додатків, які є невід’ємною частиною цього договору, для розташування рекламних засобів, які зазначені у дозволі, без права зміни їх місця та розміру рекламного засобу. Сторони обумовили, що під тимчасовим користуванням розуміється платне використання розповсюджувачем місць, які перебувають у комунальній власності з метою встановлення на них рекламних засобів, які знаходяться у розповсюджувача на законних підставах для розміщення реклами.
Місця надаються на термін дії встановленого робочим органом пріоритету та/або дозволів на розміщення зовнішньої реклами (п.2.2. Договору). Відповідно до п.п. 3.1.3; 3.1.4 договору №79 КП “Міськреклама” має право здійснювати перевірку додержання розповсюджувачем умов цього договору і здійснювати за рахунок розповсюджувача демонтаж рекламних засобів у випадку невиконання ним зобов’язання згідно підпункту 3.4.8 цього договору, яким сторони встановили, що розповсюджувач зобов’язується у разі втрати пріоритету на місце та/або припинення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами у відповідному місці, протягом 5-ти днів від дати втрати пріоритету на місце та/або припинення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами у відповідному місці демонтувати за власний рахунок рекламний засіб та передати місце розташування рекламного засобу КП ”Міськреклама” в належному стані за актом прийому - передачі.
Управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних ресурсів на підставі рішення виконавчого комітету №244 від 25.02.04 р., відповідних засідань комісії з питань зовнішньої реклами та листів-замовлень видано ПП “РА Галерея” дозволи строком на один рік на розміщення зовнішньої реклами. У вказаних у дозволах місцях позивачем були встановлені рекламні щити, що підтверджено матеріалами справи.
29 вересня 2005 року відбулося засідання комісії з питань зовнішньої реклами, на якому було вирішено рекомендувати КП „Міськреклама” демонтувати рекламоносії, які не мають дозволів на їх розміщення після направлення у встановленому порядку повідомлень відповідно до чинного законодавства та діючих рішень міськвиконкому.
Відповідач 06.10.2005 року за №95 направив позивачу повідомлення про демонтаж рекламних конструкцій з пропозицією здійснити самостійно їх демонтаж. Факт направлення зазначеного повідомлення на адресу позивача встановлений постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 року по справі №5/263, у якій брали участь ті самі сторони, що в силу ч.2 ст.35 не потребує повторного доказування. Позивач спірні рекламні щити не демонтував. У зв’язку з закінченням строків дії дозволів на розміщення рекламних конструкцій, відповідач, керуючись п.3.1.4; 3.4.8 договору №79, демонтував спеціальні конструкції, які були встановлені позивачем по вул. Московській, Кропивницького, вул. Полтавській, по вул. Героїв Сталінграда –Яновський, про що складено відповідні акти.
Подаючи позов, позивач вважав, що дані дії відповідача є незаконними, що є підставою для відшкодування збитків.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що при розгляді справи у місцевому господарському суді було правомірно встановлено, що термін дії дозволів №117 закінчився 15.06.2005 року, №246 та №247 закінчився 1.10.2005 року, тому розповсюджувач відповідно до п. 3.4.8 Договору №79 був зобов'язаний протягом 5 днів від дати припинення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами у відповідному місці демонтувати за власний рахунок рекламний засіб та передати місце розташування рекламного засобу КП "Міськреклама" в належному стані за актом прийому-передачі, а саме: у строк відповідно до 21.06.2005 року та до 06.10.2005 року. Дане зобов’язання не було виконано позивачем.
Проводячи демонтаж щитів, відповідач керувався умовами договору, протоколом комісії з питань зовнішньої реклами Кіровоградської міської ради і Порядком демонтажу, обліку, зберіганню і реалізації спеціальних конструкцій, встановлених на місцях, які перебувають у комунальній власності, який затверджений рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №535 від 13.04.2005 року, які діяли у момент здійснення демонтажу.
Правомірним є також висновок господарського суду, що того, що термін дії вказаних дозволів продовжено вже після закінчення строку терміну, на який ці дозволи були видані, оскільки у рішенням суду від 21.04.2006 р. у справі № 5/263 було встановлено, що на дозволах на розміщення зовнішньої реклами зазначено напис: Термін дії дозволів продовжено (приведено у відповідність до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженого постановою КМУ від 29.12.03 №2067) і дата вчинення цього напису на кожному дозволі не зазначена.
Оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а при розгляді справи №5/263 був встановлений факт відсутності дати, якою було здійснено продовження строку дії договору, то саме позивач повинен довести факт продовження строку дії дозволів до демонтажу рекламних щитів. При розгляді справи №5/263 до матеріалів справи були додані дозволи без дати продовження їх строку. Це підтверджується також паспортами на розміщення зовнішньої реклами, які були надані позивачем, і у яких не зазначений термін, з якої дати продовжений строк дії дозволів. Суд також правильно оцінив лист позивача про продовження строку дії дозволів, який направлений з порушенням строків, встановлених п.29 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067. При цьому Дніпропетровський апеляційний господарський суд зазначає, що особа, яка бажає продовжити строк дії дозволу, повинна керуватися порядком, встановленим п.29 цих Правил, незалежно від того, чи правомірно був встановлений первісний строк дозволу, чи ні, оскільки законодавець іншого порядку не встановив.
За таких обставин висновок місцевого господарського суду, що відповідач набув права здійснювати демонтаж рекламних щитів, належних позивачу, обґрунтованим. За таких обставин відсутні підстави вважати, що відповідач порушив господарські зобов’язання і повинен відшкодовувати збитки.
Судом правомірно зазначено, що позивачем не було також надано належних доказів які б свідчили про втрату, пошкодження або знищення майна, на яке в позові вказує позивач, а саме: чотири рекламні щити розміром 3х6, один з яких є двохстороннім, позивачем до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні. Виготовлення ж за рахунок позивача нових металоконструкцій - щитів згідно договору №24.10-05 від 24.10.2005 року не може слугувати доказом наявності збитків, спричинених відповідачем у зв'язку з порушенням останнім господарських зобов'язань. Укладаючи договір з ПП "Русі" без достатніх відомостей про те, що демонтовані відповідачем рекламні щити пошкодженні або знищені, позивач діяв на свій власний ризик, а тому відсутні підстави вважати наявними у позивача збитків.
Крім того, позивач своїм правом витребування свого майна від відповідача не скористався і можливість така існує, враховуючи те, що відповідно до змісту складених відповідачем актів проведення демонтажу спеціальних конструкцій демонтована спеціальна конструкція може бути повернута її власнику після звернення до КП "Міськреклама" на підставі таких документів: заяви на ім'я заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади про повернення демонтованих спеціальних конструкцій; документа, що підтверджує право власності (інше законне володіння) на демонтовану спеціальну конструкцію; документа, що підтверджує оплату витрат КП "Міськреклама", пов'язаних з демонтажем спеціальних конструкцій та їх зберіганням; документи, що підтверджують право особи, яка звернулася до КП "Міськреклама", одержати демонтовані спеціальні конструкції. В позові позивач визнає факт отримання ним актів демонтажу, однак до КП "Міськреклама" з переліком визначених у акті документів для повернення демонтованих рекламних щитів позивач не звертався.
Як вбачається із матеріалів справи демонтовані у позивача рекламні щити дійсно знаходяться у відповідача і на підставі укладеного між відповідачем та ТОВ "Укрреклама" договору зберігання від 08.09.2005 р. передані на зберігання зберігачу. Однак позивач у судовому порядку до відповідача з відповідними вимогами про витребування майна не звертався.
За таких обставин рішення прийнято господарським судом обґрунтовано з урахуванням заявлених позовних вимог і фактичних обставин справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства „РА Галерея” (м. Кіровоград) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2006 року у справі №16/214 залишити без зміни.
Головуючий: О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
19.12.2006р.