№ справи:104/83/14-ц Головуючий суду першої інстанції:Борісенко Є.В.

№ провадження:22-ц/190/1657/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Онищенко Т.С.,

суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С.

при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_6 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_7, Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим, виконавчого комітету Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим, голови Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим Перелович Галини Яношевни і Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_9 на ухвалу Білогірського районного суду АР Крим від 16.01.2014, -

в с т а н о в и л а :

Заявник - ОСОБА_6 02.07.2013 звернувся до суду з даною заявою і просив в порядку окремого провадження встановити наступні факти, що мають юридичне значення: факт протиправного використання головою Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим Перелович Галиною Яношевною та виконавчим комітетом Ароматнівської сільської ради Білогірського району АР Крим висновку БТІ в якості підстави прийняття рішення №88 від 19.08.2009; факт вчинення дій, бездіяльності і прийняття рішення усіма заінтересованими особами сумісно (у співучасті), що спричинило позбавлення його права спільної сумісної власності на спірний будинок і оформлення права власності на будинок на ОСОБА_7 одноосібно /арк. с. 1-2/.

Ухвалою Білогірського районного суду АР Крим від 16.01.2014 відмовлено у відкритті провадження у справі за даною заявою /арк. с. 70-71/.

Не погодившись з даною ухвалою, заявник - ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білогірського районного суду АР Крим від 16.01.2014 та направити справу до суду першої інстанції для розгляду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення судом першої інстанції норм процесуального права /арк. с. 74-75/.

Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника-апелянта, а також заінтересовану особу - ОСОБА_7 та її представника перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що із заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, вбачається спір про право.

Однак, такого висновку суд дійшов з порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положеннями статті 234 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з частиною 2 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 4 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, зазначив, що із доданих до заяви документів вбачається, що між заявником та вказаними в заяві заінтересованими особами існує спір про право, а саме: щодо визнання, розподілу спільної сумісної власності подружжя нерухомим майном.

Однак, судом першої інстанції не вказано з яких саме документів вбачається наявність між заявником і заінтересованими особами спору про право.

Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви, при зверненні заявника до суду ним до цієї заяви були додані наступні документи: фотокопія посвідчення заявника та п'ять копій самої заяви.

Крім того, суд першої інстанції у порушення вищезгаданих вимог закону, відмовивши у відкритті провадження, не роз'яснив право подати позов на загальних підставах.

За таких обставин, ухвала, яка є предметом апеляційного оскарження, прийнята судом першої інстанції з порушенням вимог процесуального закону, які передбачені наведеними нормами Цивільного процесуального кодексу України, що призвело до неправильного вирішення питання.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на зазначене, відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів скасовує ухвалу суду з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Ухвалу Білогірського районного суду АР Крим від 16.01.2014 скасувати з передачею питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: