СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 901/3905/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Заплава Л.М.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Орлов Ігор Вікторович, довіреність № 0211-07/435 від 17.06.13, Ялтинська міська рада;

представник відповідача, не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Аквастайл".

розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської міської ради

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Тітков С.Я.) від 09.01.2014 у справі № 901/3905/13

за позовом Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Аквастайл" (вул. Блюхера, буд.17,Ялта,98600)

про визнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Ялтинська міська рада звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектраль Аквастайл" про визнання укладеним між сторонами договору про зміну договору оренди земельної ділянки зареєстрованого від 04.01.2005 № 040500100001, площею 1,8000 га, за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Блюхера (в районі гуртожитку Інтуриста) (кадастровий номер № 0111900000:021:0073) на умовах направленого Ялтинською міською радою проекту договору від 29.07.2013.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 січня 2014 року у справі № 901/3905/13 відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на статтю 188 Господарського кодексу України.

В судове засідання, яке було призначене на 26.02.2014 відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, які не з'явилися.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

Рішенням Ялтинської міської ради 22-ї сесії 24 скликання від 28.07.2004 за № 216 Товариству з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Аквастайл" передано в оренду земельну ділянку площею 1,8000 га для будівництва та обслуговування критого Аквацентру за адресою: м. Ялта, вул. Блюхера в районі гуртожитку Інтурист.

16.11.2004 між сторонами по справі укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, кадастровий номер 0111900000:021:0073, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку згідно Українського класифікатора цільового використання землі, розташовану по вул. Блюхера в м. Ялта.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7 113 514, 51 грн.

При цьому, орендна плата встановлюється орендодавцем в сумі 124 480, 20 грн. на рік (не включаючи суму податку на додану вартість) і вноситься орендарем щомісячно у строк до 15 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до пункту 4.3 договору оренда плата може переглядатися у випадках зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни функціонального призначення земельної ділянки, зміни грошової оцінки земель м. Ялти, індексації грошової оцінки м. Ялти внаслідок інфляційних процесів, зміни застосованого коефіцієнту до ставок земельного податку для розрахунку орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Ялта, погіршення стану орендованої земельної ділянки не за виною орендаря, що підтверджено документально тощо.

Позивач направив на адресу відповідача екземпляри договору про зміни договору оренди земельної ділянки, але згоди стосовно підписання такого договору сторони не дійшли, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання укладеним між сторонами договору про зміну договору оренди земельної ділянки, зареєстрованою 04.01.2005 № 040500100001 площею 1, 8000 га за адресою: вул. Блюхера, м. Ялта в районі гуртожитку Інтуриста (кадастровий номер 0111900000:021:0073) на умовах направленого Ялтинською міською радою проекту договору від 29.07.2013.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є визнання укладеним між сторонами договору про зміну договору оренди земельної ділянки на умовах направленого Ялтинською міською радою проекту договору від 29.07.2013.

Суд враховуючи наведені положення закону, які передбачають способи захисту порушеного права вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.

Законодавство регламентує використання землі на умовах оренди.

За допомогою договору оренди сторони цих відносин можуть чітко визначити і закріпити саме ті умови, що будуть взаємовигідні для всіх.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачено статтею 188 Господарського кодексу України, якою встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2012 № 01-06/1821/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначено, що недотримання вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє особу права звернутися до суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну його умов (постанова від 20.11.2012 N 28/5005/640/2012).

Слід зазначити, що якщо одна із сторін ухиляється від укладення договору, то вказаний спір може бути вирішено відповідно до вимог ст. 187 Господарського кодексу України і предметом такого спору може бути зобов'язання сторони до укладання договору. Проте спонукання до укладання договору можливе тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування (у тому числі державного замовлення) який видано компетентним органом.

У разі ухилення суб'єкта господарювання від оформлення договору, що ґрунтується на державному замовленні або укладення якого є для нього обов'язковим через пряму вказівку закону, господарський суд за позовом іншої сторони виносить рішення про спонукання до укладення договору чи про його укладення на певних умовах.

У тому випадку, коли договір, що укладається, не ґрунтується на обов'язковому для суб'єктів господарювання державному замовленні або не є обов'язковим для укладення через пряму вказівку закону, спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору (в межах річного строку, визначеного ч.1 ст.182 Господарського кодексу України).

Крім того, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у встановлених договором або актом цивільного законодавства межах, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Така ж позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30 січня 2014 року у справі № 922/660/13-г.

З огляду на викладене, при апеляційному перегляді справи доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження, а тому немає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Ялтинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 у справі № 901/3905/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 у справі № 901/3905/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді Л.М. Заплава

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектраль-Аквастайл" (вул. Блюхера, буд.17,Ялта,98600)