УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/284/14Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"11" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріПомазан В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, Держави України в особі Головного Управлінні Державної казначейської служби України в АР Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду із позовом до Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, Держави України в особі ГУ Державної казначейської служби України в АР Крим про стягнення на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 1333,50 грн. та моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. на користь кожного з позивачів.

Вимоги мотивовані тим, що 17 травня 2013 року ОСОБА_7, який на підставі довіреності керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номер НОМЕР_1 та рухався у напрямку Феодосія - Судак, зупинили працівники Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, які після проведення перевірки на вживання алкоголю водієм, відмовили йому у проведенні медичного огляду в медичній установі і склали протокол про адміністративне порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України, автомобіль вилучено і направлено на штрафний майданчик. Під час складання протоколу працівники ДПС в грубій формі принижували позивача та знущались над ним.

В подальшому постановою Феодосійського міського суду від 10 червня 2013 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 за ч.1 ст. 130 КпАП України було закрито в зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Тому позивач вважає, що в результаті незаконних дії інспекторів ДПС йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн.

20 травня 2013 року власник автомобіля - ОСОБА_6 звернувся до Феодосійського управління ДАІ з вимогою повернути автомобіль, однак отримав відмову. Можливість забрати автомобіль зі штрафного майданчика у нього виникла лише після сплати послуг в сумі 1333,50 грн., вважає, що оплачена ним сума повинна бути стягнута з відповідача.

ОСОБА_6 зазначає, що увесь час перебування автомобілю на штрафному майданчику він був вимушений пересуватися пішки, що суттєво змінило його ритм життя, спричинило йому незручності, в наслідок чого він зазнав моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 грн.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України відмовлено у відкритті провадження по даній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апелянти посилаються на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, висновок суду про те, що спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, є хибним, оскільки позовні вимоги заявлені на захист порушених прав шляхом стягнення майнової та моральної шкоди, тобто спір є приватно - правовим, а отже підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутністю представників відповідачів, які належним чином повідомлені про час, місце і день розгляду справи, що не перешкоджає розглядові справи за їх відсутністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, оскільки вони стосуються оскарження дій посадових осіб органу державної влади, які здійснюють владні управлінські функції.

Погодитися з такими висновками суду, колегія суддів не може виходячи з такого.

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору про право цивільне, по-друге, суб'єктний склад такого спору, у якому, як правило, однією із сторін є фізична особа.

З урахуванням наведеного, при визначенні юрисдикційності справи потрібно виходити не тільки із суб'єктного складу, а й враховувати характер спірних правовідносин, прав та інтересів, на захист яких позивачі звернулися до суду.

Положення ст. 122 ЦПК України визначають, що суддя вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі, перевіряє не тільки відповідність позовної заяви вимогам, встановленим процесуальним законом, а й з'ясовує питання, чи поширюється на спірні правовідносини юрисдикція суду по розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ст. 8 Конституції України, особа має право звернутись до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

З матеріалів цивільної справи слідує, що позивачі звернулись до суду з вимогами до Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, Держави України в особі Головного Управлінні Державної казначейської служби України в АР Крим про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконними діями працівників Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачі звернулися до суду з вимогами про стягнення матеріальної та моральної шкоди, яка спричинена в результаті неправомірних дій посадових осіб Державної автоінспекції, що є підрозділом органу внутрішніх справ.

Таким чином, позов спрямований на відновлення порушеного цивільного права внаслідок неправомірного притягнення до адміністративної відповідальності і незаконної затримки автомобіля, та не стосується оскарження дій суб'єкта владних повноважень. Отже, такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте, місцевий суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, в порушення вимог статті 15 ЦПК України, залишив поза увагою вищенаведені обставини та дійшов помилкового висновку про те, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 312 ЦПК України, внаслідок порушення судом першої інстанції порядку, встановленому для вирішення питання про підсудність тощо, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Феодосійського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року - задовольнити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року скасувати і питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.В.Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко