ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" грудня 2006 р. Справа №10/6856-А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області м. Нетішин
до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин
про стягнення 241,32 грн. заборгованості
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Матущак В.В.
Представники сторін:
позивача Полудняк А.Г. -за довіреністю №5083/07 від 03.11.2006р.
відповідача не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог ст.ст.11,14,15,17-20, п.4 ч.8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 45 Закону України “Про державний бюджет України на 2005р” №2285 стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 241,32 грн.
В підтвердження вимог надав акт про розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частин фіксованого податку, вимогу про сплату заборгованості, картки особового рахунку платника.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, письмових заперечень щодо позовних вимог не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи (повістка та ухвала вручена 27.11.2006р. згідно поштових повідомлень про вручення).
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :
ОСОБА_1 м Нетішин, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1, відповідно до ст.ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно поданої заяви 11.04.1994р., І кварталі 2005р. знаходилася на спрощеній системі оподаткування та сплачував фіксований податок за ставкою 25 грн., що підтверджено довідкою податкового органу НОМЕР_2.
Позивачем проведено розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частини фіксованого податку, про що складено акт від 11.10.2006р., яким встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2005р. по 31.03.2005р. здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, сплачувала фіксований податок, тому за І квартал 2005р. зобов'язана сплатити фіксований розмір страхового внеску в сумі 241,32 грн.
Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем виставлена відповідачу вимога від 11.10.2006р. про сплату 241,32 грн. заборгованості, яка вручена відповідачу 19.10.2006р. згідно поштового повідомлення про вручення.
Оскільки заборгованість до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин сумі 241,32 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі -Закону №1058), визначено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст.1 Закону) .
Відповідно до п.3 ст. 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці в тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Статтею 17 Закону №1058 на страхувальника покладено обов'язок подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.п.4 п.8 Прикінцевих положень Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Статтею 45 Закону України “Про державний бюджет України на 2005р.” №2285 від 23.12.2004р. встановлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ,які обрали особливий спосіб оподаткування ( фіксований податок, єдиний податок) та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.4 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” №2505-IV від 25.03.2005р. визначено, що сплата та зарахування до бюджетів і державних цільових фондів сум єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва та фіксованого податку здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2005 року. Вказана норма набрала чинності з 31.03.2005р.
Відповідно до ст.1 Закону України №1058 та п. 1.3 ст.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663), надалі -Інструкція №21-1, передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, установлених Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Згідно ч.3 п.11.12 Інструкції №21-1 передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року” №3583 від 16.03.2006р. передбачено, що суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" не вважати заборгованістю.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України звітності не подавала, проте сплачувала фіксований податок за ставкою 25 грн.
При цьому, позивачем було зменшено заборгованість до Пенсійного фонду України на суму сплаченого приватним підприємцем фіксованого податку в І кварталі 2005р. на суму 7,50 грн. та проведено розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску із врахуванням частини фіксованого податку, про що складено акт від 11.10.2006р.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом враховується, що відповідач не сплатив заборгованість в сумі 241,32 грн., а вимога в установленому законом порядку не оскаржувалась та не скасована, доказів про сплату заборгованості суду не подано.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Нетішин про стягнення 241,32 грн. заборгованості задоволити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин, Пр-т Незалежності,12, а/с169 (код ЄДРПОУ 14150571) 241,32 грн. (двісті сорок одна гривна 32 коп.) заборгованості страхових внесках..
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.