УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/340/14Головуючий суду першої інстанції:Короткова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"25" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.

СуддівАвраміді Т.С. Приходченко А.П.

При секретаріПомазан В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Крименерго» про визнання незаконними дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ПАТ «Крименерго» про визнання незаконними дій щодо відключення електроенергії, мотивуючи вимоги тим, що співробітники Керченського РЕМ починаючи з 2002 року систематично з різних причин вимагають у неї гроші, безпідставно відключають електропостачання у квартирі.

Після чергової перевірки показань спожитої електроенергії в квартирі АДРЕСА_1, робітниками ПАТ «Крименерго» було обірвано пломбу на електролічильнику і відключена електроенергія, оскільки, як пояснили представники відповідача, квартира значиться відключеною.

Однак, коли ОСОБА_6 звернулась до відповідача з приводу відновлення електропостачання у квартирі, в неї почали безпідставно вимагати гроші за підключення. Позивачка зазначає, що в квартирі вона мешкає разом із неповнолітніми дітьми, за послуги з електропостачання сплачує, заборгованості не має, без електроенергії обходися не може, оскільки всі побутові прилади є електричними.

Тому, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про метрологию та метрологичну діяльність», ПКЕЕН, просить суд визнати дії представників відповідача з відключення від електромережі квартири АДРЕСА_1 та вимагання грошей за підключення незаконними.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 17 грудня 2013 року позовну заяву ОСОБА_6 залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а саме для сплати суми судового збору в розмірі 229,40 грн.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року у зв'язку із невиконанням ухвали суду від 17.12.2013 року, позовну заяву ОСОБА_6 визнано неподаною та повернуто позивачу.

На зазначену ухвалу ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 посилається на те, що висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм процесуального права; спірні правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», згідно якого споживачі звільняються від сплати судового збору, що проігноровано місцевим судом.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить розглянути справу без її участі. ПАТ «ДТЕК Крименерго» надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а в подальшому у зв'язку із її не виконанням, повертаючи позовну заяву ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить вимоги немайнового характеру, які потребують сплати судового збору у розмірі 229,40 грн., доказів, які б свідчили про підстави звільнення позивачки від сплати судового збору, не надані.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є необґрунтованими і не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статтях119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, а також пільги щодо сплати судового збору, встановлені ст. 5 цього Закону.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються, зокрема, споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Крименерго» з метою захисту своїх прав як споживача у правовідносинах між юридичною особою, що надає послуги з електропостачання і громадянином, що використовує вказані послуги для власних потреб, обґрунтовуючи свої вимоги положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відношення між споживачами товарів, робот та послуг і виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт та надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики в сфері захисту прав споживачів.

У ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте суд першої інстанції на вказані положення закону уваги не звернув і дійшов хибного висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами не регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин, висновок суду про залишення без руху та повернення позову без врахування положень Закону України «Про захист прав споживачів», нормами якого позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є помилковим, а вимога про сплату судового збору суперечить стстатті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 312 ЦПК України, внаслідок порушення судом першої інстанції порядку, встановленому для вирішення питання про відкриття провадження у справі тощо, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Керченського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року про повернення позовної заяви ОСОБА_6 підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року - задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 13 січня 2014 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.В.Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко