УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/5/14Головуючий суду першої інстанції:Мурзенко М.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"18" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріПомазан В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Комунальне підприємство «Феодосійське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, визнання заповіту частково недійсним, припинення права спільної власності, розподіл домоволодіння та визначання порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 23 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, в якому, з урахуванням уточнень, просила суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_10, посвідчений приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_9 15.03.2012 року за реєстровим № 442 в частині заповідання житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, визнати право власності на ? частку у спільному майні подружжя, виділити ? частку в спільній сумісній власності на житловий будинок з надвірними спорудами та визначити порядок користування земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначений будинок.

Вимоги мотивовані тим, що позивачка в період з 26 липня 1975 року по 13 вересня 2001 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу за договором купівлі-продажу від 06.06.1991 року ними було придбано житловий будинок з відповідними надвірними спорудами по АДРЕСА_1, який набув статус спільного майна подружжя. За життя ОСОБА_10 склав заповіт, яким заповів зазначений будинок та земельну ділянку ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_12,чим порушив право позивача на частку у спільній сумісній власності на будинок. У зв'язку із чим ОСОБА_6 звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 23 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Визнано недійсним заповіт ОСОБА_10, посвідчений 15 березня 2012 року приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_9, реєстраційний № 442, в частині заповідання житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Виділено у власність ОСОБА_6 ? частку житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Також у власність ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на 1/2 частку житлового будинку з відповідними надвірними спорудами, виділені конкретні приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 різницю вартості часток в сумі 45875 грн. 00 коп.

Припинено право спільної власності ОСОБА_6 на житловий будинок з відповідними надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,705 га по АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На зазначене рішення суду відповідач ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

18 лютого 2014 року при розгляді справи судом апеляційної інстанції сторони надали спільну заяву і заявили клопотання про затвердження мирової угоди, що підписана ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за умовами якої вони дійшли згоди про визнання за позивачкою ОСОБА_6 права власності на ? частку житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, як на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_10

ОСОБА_6 за умовами мирової угоди відмовляється від позовних вимог, що викладені в уточненій позовній заяві від 13.06.2012 року, а саме про:

- визнання частково недійсним заповіту, складеного ОСОБА_10 та посвідченого 15.03.2012 року приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий № 442, на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в цілому на домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_1;

- припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та виділення належної позивачу ? частки з домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою домоволодіння у відповідності до частки у нерухомому майні.

Сторони домовилися про те, що судові витрати, витрати по оплаті послуг адвокатів і будь-які інші витрати сторін сторонами друг другу не відшкодовуються.

ОСОБА_6, її представник ОСОБА_15, ОСОБА_7, її представник ОСОБА_16 в судовому засіданні просили визнати мирову угоду, що укладена між ними і закрити провадження у справі.

Відповідачка ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась надала заяву, в якій просить визнати мирову угоду, що укладена між сторонами за її відсутністю і закрити провадження у справі.

Обговоривши доводи заяви, вислухавши пояснення сторін по справі та їх представників, приватного нотаріуса Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про визнання мирової угоди підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 174 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки даної процесуальної дії. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України сторони мають права укласти мирову угоди відповідно до загальних правил підсудності незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Згідно п.3 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Частиною 1 ст. 310 ЦПК України передбачено, що рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Учасникам процесу роз'яснюються наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 3 ст. 206 ЦПК України, якою встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи, що зміст мирової угоди, яка укладена між сторонами, не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторонам роз'ясненні наслідки укладення мирової угоди та закриття провадження по справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання мирової угоди, що укладена між сторонами.

На підставі положень п.4 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Керуючись наведеним, положеннями статей 174, 205, 306, 310 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,

У Х В А Л И Л А:

Визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за умовами якої:

1. Визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частку житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1;

2. ОСОБА_6 відмовляється від позовних вимог, що викладені в уточненій позовній заяві від 13.06.2012 року, про:

- визнання частково недійсним заповіту, що складений ОСОБА_10 та посвідчений 15 березня 2012 року приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий № 442, на ім'я ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, в цілому на домоволодіння та земельну ділянку АДРЕСА_1;

- припинення права спільної часткової власності на домоволодіння та виділення в натурі ? частки з домоволодіння АДРЕСА_1, визначення порядку користування земельною ділянкою домоволодіння у відповідності до права власності на частку у нерухомому майні.

3. Судові витрати сторонами один одному не відшкодовуються.

4. Сторони претензій один до одного не мають.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 23 травня 2013 року - скасувати, провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи - Комунальне підприємство «Феодосійське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Відділ опіки та піклування Виконавчого комітету Феодосійської міської ради про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, визнання заповіту частково недійсним, припинення права спільної власності, розподіл домоволодіння та визначання порядку користування земельною ділянкою - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Самойлова О.В. Авраміді Т.С. Приходченко А.П.