ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2006 Справа № А38/254-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача),
суддів: Тищик І.В., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Шуненко Н.Ю., довіреність №31 від 26.06.06, юрисконсульт
від відповідача: Клименко М.Г., довіреність №1474/10/08-09-15 від 29.08.06р., головний державний податковий ревізор-інспектор
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.06р. у справі № А38/254-06
за позовом відкритого акціонерного товариства “Завод “Дніпропрес”, м.Дніпропетровськ
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ВАТ “Завод “Дніпропрес”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську №0000678811/0/11891 від 11.05.06р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (з урахування клопотання №2131 від 13.09.2006р. а.с.53-54).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.06р. у справі №А38/254-06 (суддя Бишевська Н.А.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення №0000678811/0/11891 від 11.05.2006р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення валютного законодавства. З СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську на користь ВАТ “Завод “Дніпропрес” стягнуто 3,40грн. витрат по сплаті судового збору.
Постанову суду обґрунтовано наступним: відповідачем не доведено, що здійснений сторонами за контрактом взаємозалік зустрічних вимог (тобто припинення зобов’язань зарахуванням зустрічної однорідної вимоги), суперечить чинному законодавству в сфері зовнішньоекономічної діяльності; ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не визначена виключність грошової форми розрахунків за зовнішньоекономічними договорами; посилання відповідача на ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України щодо неможливості застосування цивільного законодавства до правовідносин, що виникли під час виконання зобов’язань сторонами за контрактом, є безпідставними; оскільки застосовані відповідачем штрафні санкції не є податковим зобов’язанням, то вимоги п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” до даного виду платежу не можуть застосовуватись.
Не погодившись з постановою господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом винесена постанова з неправильним застосуванням норм матеріального права; штрафні санкції застосовані правомірно, відповідно до чинного валютного законодавства.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач посилається на безпідставність і необґрунтованість доводів відповідача, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову господарського суду –без змін.
Відповідно до ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ "Завод "Дніпропрес" з питання повноти та своєчасності розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні експортного контракту № 44-184/03700/240-15 від 17.12.2004 р. за період з 01.12.2004р. по 01.04.2006р., за результатами якої складений акт № 166-08-02/1-0574877 від 28.04.2006 р.
Актом перевірки встановлено, що між ВАТ "Завод "Дніпропрес" та ДП ВО "Тяжпромэкcпорт" (Москва, Росія) 17.12.2004р. укладено контракт №44-184/03700/240-15 на поставку продукції –охолоджуючі плити доменної печі металургійного комбінату для Єгипетської металургійної компанії на умовах CFR порт Олександрія, АРЕ, (Інкотермс 2000). Загальна сума контракту 635053,51 дол. США. Валюта контракту і платежу –дол. США. Оплата за окрему партію продукції проводиться прямим банківським переводом впродовж 30 днів з дня надання рахунків.
На виконання умов контракту у період з грудня 2004 року по серпень 2005 року ВАТ "Завод "Дніпропрес" відвантажило вищевказану продукцію згідно з вантажно-митними деклараціями на загальну суму 659228,79дол.США (3403321,10грн.).
Оплата за відвантажену продукцію надійшла на рахунок ВАТ "Завод "Дніпропрес" не у повному обсязі. Станом на 01.04.2006р. перевіркою встановлена прострочена дебіторська заборгованість у сумі 29825,73дол.США, термін погашення якої 02.11.2005р.
За висновками перевірки ВАТ "Завод "Дніпропрес" порушено вимоги ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у частині несвоєчасного та неповного надходження валютної виручки на рахунок Заводу по експортному контракту №44-184/03700/240-15 від 17.12.2004р. з ДП ВО "Тяжпромэкcпорт" ( Росія). На підставі ст.4 вказаного Закону підприємству нарахована пеня.
На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську прийнято рішення №0000678811/0/11891 від 11.05.2006р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 79725,11 грн.
Згідно ст.1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст.4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що 14.10.2005р. ДП ВО "Тяжпромэкспорт" та ВАТ "Завод "Дніпропрес" уклали додаткове погодження №3 до контракту №44-184/03700/240-15 від 17.12.2004р. про можливість зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом заліку. 17.10.2005р. сторонами за контрактом №44-184/03700/240-15 від 17.12.2004 р. укладений акт звірки взаєморозрахунків, яким здійснено взаємозалік зустрічних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Згідно до абзацу другого частини першої ст.14 вищезазначеного Закону всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Згідно ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
В основі висновків Відповідача покладено доводи про те, що припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги суперечить чинному законодавству України, зокрема, ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Проте, дана стаття не передбачає неприпустимість припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги. Тобто, твердження Відповідача про незаконність зарахування однорідної зустрічної вимоги на підставі даної статті є необґрунтованими.
Посилання Відповідача на неможливість застосування інших форм розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Посилання відповідача на ч.2 ст.1 ЦК України щодо неможливості застосування цивільного законодавства до правовідносин, що виникли під час виконання зобов'язань сторонами за контрактом колегія суддів вважає безпідставними.
Стаття 1 ЦК України визначає відносини, що регулюються цивільним законодавством. Так, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до змісту ст.1 ЦК України правовідносини між учасниками експортного контракту носили саме цивільно-правовий характер, тому застосування норм цивільного законодавства у даному випадку є цілком правомірним.
Щодо доводів скаржника стосовно виникнення у Позивача податкового зобов’язання у відповідності до норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та стосовно правомірності проведення Відповідачем невиїзної документальної перевірки, то треба зауважити, що першочерговим в даному випадку є встановлений судом факт відсутності порушення термінів розрахунків.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.06р. у справі № А38/254-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
Суддя Т.А.Верхогляд
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець