Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 121/3948/13-а

17.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2 ОСОБА_5 довіреність № 2736 від 03.10.12;

представник відповідача, Масандрівської селищної ради - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А. ) від 13.06.13 у справі № 121/3948/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Масандрівської селищної ради (вул. Стаханівська 21,смт. Масандра,м. Ялта, АР Крим, 98650)

за участю представника позивача:

ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)

про скасування рішення від 21 травня 2010 року № 29,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Масандрівської селищної ради, в якому просить суд скасувати рішення 37-ї сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради від 21 травня 2010 року №29 «Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялти на п. 2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради №12 від 24 червня 2008 року».

Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що 24 квітня 2008 року він звернувся до Масандріської селищної ради з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки. Додав всі передбачені Земельним кодексом України документи. Пунктом 2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року йому надано дозвіл на розроблення проекту відводу земельної ділянки площею 0,0600 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_2 Однак, рішенням 37-ї сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялти на п. 2. 59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року» задоволено протест прокурора та скасовано п.2.59 рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року про надання йому дозволу на складання проекту землеустрою.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2013 у задоволенні позову ОСОБА_2 про скасування рішення 37 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради від 21 травня 2010 року № 29 "Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялти на п.2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року", - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_5 (діє в інтересах позивача на підставі довіреності від 031012 за № 2736) звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.06.2013 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм права, що є підставою для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Процесуальним правом на участь у судовому розгляді справи відповідач не скористався, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, що за приписами статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 24 квітня 2008 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Масандрівської селищної ради з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки. До заяви він надав усі необхідні документи, що визначені у статті 118 Земельного кодексу України (а.с.8).

24 червня 2008 року пунктом 2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради №12 позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту відводу земельної ділянки площею 0,0600 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

На виконання зазначеного рішення, ОСОБА_2 був укладений договір з ТОВ «Інститут землевпорядження й проектування» на виконання проекту відводу земельної ділянки.

Проект землевпорядження по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель був виконаний та погоджений відповідно до норм діючого законодавства: з Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів (а.с. 14), Комітетом з охорони культурної спадщини, (а.с.20), управлінням державної екологічної інспекції Південно-Кримського регіону (а.с.19),Управлінням головного архітектора м. Ялта (а.с. 15-16), Ялтинською міською СЗС (а.с. 17), відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

24 грудня 2008 року виконком Масандрівської селищної ради своїм рішенням № 783 затвердив генеральний план земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23).

Судом достеменно встановлено, що до теперішнього часу рішення про затвердження генерального плану земельної ділянки позивачу ніким не оскаржено та не скасовано у встановленому законом порядку.

23 квітня 2010 року на адресу Масандрівської селищної ради надійшов протест заступника прокурора м. Ялти, в якому він вимагав скасувати п. 2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року з тих підстав, що місце розташування земельної ділянки, яка проектується позивачу до відведення, вказане на ситуаційному плані у висновку головного архітектору м. Ялти № 05/2195, не співпадає з місцем розташування вказаним на ситуаційному плані доданому до заяви про передачу у власність земельної ділянки (а.с.28).

Оскаржуваним рішенням 37-ї сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року був задоволений протест заступника прокурора м.Ялта та скасований п.2.59 рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року про надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою (а.с.27).

Відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що Масандрівська селищна рада мала право скасовувати власне рішення за протестом прокурора з тих підстав, що на час його прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу спірної земельної ділянки не приймалося.

Колегія суддів із правовою позицією суду першої інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

В межах даної справи предметом правової оцінки є обставини правомірності прийняття Масандрівською селищною радою оскаржуваного рішення з приводу реалізації її повноважень у сфері земельних правовідносин.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Оцінюючи та перевіряючи правомірність прийнятого відповідачем рішення, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, та яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти. Тому, вирішуючи з урахуванням вищенаведеного спір по суті, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частинами 1, 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Разом з цим на Прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України «Про прокуратуру», прийнятий до набуття чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію‚ прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя‚ четверта статті 21 Закону України «Про прокуратуру»).

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України «Про прокуратуру» порядку з одночасним зверненням до суду. Тобто, способом захисту порушеного права в цьому випадку має стати звернення прокурора до суду в інтересах держави про скасування рішення органу місцевого самоврядування -Масандрівської селищної ради.

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий у частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

На думку колегії суддів, визначальним фактором для вирішення вказаного спору є з'ясування всіх обставин даної справи з метою правильного визначення норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняття обґрунтованого і законного судового рішення.

Як вже зазначалося вище, 24 червня 2008 року пунктом 2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради №12 позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту відводу земельної ділянки площею 0,0600 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_2.

На виконання зазначеного рішення, ОСОБА_2 був укладений договір з ТОВ «Інститут землевпорядження й проектування» на виконання проекту відводу земельної ділянки.

Проект землевпорядження по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель був виконаний та погоджений відповідно до норм діючого законодавства: з Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів (а.с. 14), Комітетом з охорони культурної спадщини, (а.с. 20), Управлінням державної екологічної інспекції Південно-Кримського регіону (а.с. 19), Управлінням головного архітектора м. Ялта (а.с. 15-16), Ялтинською міською СЗС (а.с. 17), відповідно до вимог ст. 118 Земельного кодексу України.

24 грудня 2008 року виконком Масандрівської селищної ради своїм рішенням № 783 затвердив генеральний план земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що станом на момент винесення оскаржуваного рішення Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року, територіальними органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини було надані позитивні висновки про можливість відведення земельної ділянки.

Крім цього, матеріалами справи підтверджується факт виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки та погодження його зі всіма встановленими законом державними органами й службами, висновки яких нікім не були оскаржені, та передачі вказаного проекту землеустрою 08 квітня 2009 року у Масандрівську селищну раду для його затвердження та видачі державного акту на право власності на земельну ділянку. Про вказані обставини свідчить звернення позивача у 2009 році до Ялтинського міського суду з позовом до Масандрівської селищної ради про визнання дій незаконними та визнання затвердженим у встановленому законом порядку проекту відведення у власність (а.с.29).

Втім, як було з'ясовано судом під час апеляційного розгляду справи, рішення про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_2 Масандрівською селищною радою так прийнято і не було, що підтверджується відповіддю на запит суду за вих. № 02-19/57 від 13.01.2014 (а.с.230).

За встановлених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки пункт 2.59 рішення ради № 12 від 24 червня 2008 року, який є актом ненормативного характеру, тобто актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом його виконання, тобто виготовленням проекту землеустрою земельної ділянки, а відтак він не може бути скасований органом місцевого самоврядування після його виконання.

Як свідчать матеріали справи, підставою для винесення заступником прокурора м. Ялта протесту було встановлення порушення норм земельного законодавства України під час прийняття Масандрівською селищною радою рішення № 12 від 24 червня 2008 року, а саме, ним було встановлено, що місце розташування земельної ділянки, яка проектується позивачу до відведення, вказане на ситуаційному плані у висновку головного архітектору м. Ялти № 05/2195, не співпадає з місцем розташування вказаним на ситуаційному плані, доданому до заяви про передачу у власність земельної ділянки, а тому відповідно до ст.21 Закону України "Про прокуратуру" був винесений протест на зазначене рішення.

В той же час, в подальшому, відповідачем під час прийняття спірного рішення № 29 від 21 травня 2010 року навіть не було перевірено ту обставину, чи дійсно мало місце невідповідність місця розташування земельної ділянки, яка проектується позивачу до відведення, вказана на ситуаційному плані у висновку головного архітектору м. Ялти № 05/2195 з місцем розташування вказаним на ситуаційному плані, доданому до заяви про передачу у власність земельної ділянки, не надано таких доказів і під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи вищезазначені положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, судом було витребувано у відповідача, Масандрівської селищної ради та Прокуратури м. Ялта належним чином засвідчені документи, які слугували підставою для винесення протесту заступником прокурора м. Ялта, а в послідуючому стали підставою для прийняття відповідачем рішення 37 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради від 21 травня 2010 року № 29 "Про розгляд протесту заступника прокурора м. Ялта на п.2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року".

Між тим, з огляду на відсутність жодного із зазначених доказів, які були витребувані судом у відповідача та у Прокуратури м.Ялта, про що суд було повідомлено письмово листом за № 119-17859 вих.13 від 04.11.2013 (а.с.187), колегія суддів критично ставиться до протесту заступника прокурора м.Ялта під час реалізації ним своїх повноважень щодо здійснення прокурорського нагляду, передбачених Законом України «Про прокуратуру» та відповідно до рішення ради, яке було прийнято відповідачем на його підставі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на підставі рішення Масандрівської селищної ради Автономної Республіки Крим № 12 від 24 червня 2008 року виникли правовідносини, пов'язані із реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивача зокрема, права на безоплатне отримання у власність із земель комунальної власності земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, а також, в наступному, права власності, яке пов'язано з отриманням державного акту на право власності на цю земельну ділянку, а тому колегія суддів приходить до висновку, що Масандрівська селищна рада, скасовуючи своє попереднє рішення, діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституцією та законам України.

Виходячи з наведеного, рішення 37 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м.Ялта на п.2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року» прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України з перевищенням радою своїх повноважень, оскільки остання, отримавши протест прокуратури, повинна була з'ясувати усі зазначені обставини в протесті та звернутися до суду з вимогою про скасування цього рішення в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, вказана норма встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростовувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Також слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 72 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведених норм процесуального закону відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження законності та правомірності прийнятого ним рішення, також не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову, в той час як надані позивачем докази переконливо свідчать про обґрунтованість його вимог, а тому колегія суддів погоджується з доводами адміністративного позову та апеляційної скарги позивача стосовно того, що рішення ради № 29 від 21 травня 2010 прийнято безпідставно, поза межами повноважень.

Приймаючи до уваги встановлені факти та відповідні їм правовідносини, оцінюючи наведені сторонами докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог та скасування рішення 37 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м.Ялта на п.2.59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року» з підстав його невідповідності вимогам діючого законодавства та порушення прав та законних інтересів позивача.

Оцінюючи та перевіряючи правомірність рішення відповідача через призму вищезазначених критеріїв, закріплених у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є помилковим.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А. ) від 13.06.13 у справі № 121/3948/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення 37 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 29 від 21 травня 2010 року «Про розгляд протесту заступника прокурора м.Ялта на п.2 59 рішення 20 сесії 5-го скликання Масандрівської селищної ради № 12 від 24 червня 2008 року».

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 24 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль