ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/7710/13-к
Провадження № 1-кп/116/42/14
18.02.2014 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: Тімофеєвої Г.О.,
при секретарі: Рожаєвій Ю.Г.,
с участю прокурора: Міряйкіна Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Карши, Кашкардар’їнської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому: 01.08.1996 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 183-3, 43 КК України (за редакцією 1960 року)
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
17.10.2013 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1, знаходився за адресою: АДРЕСА_2 з раніше знайомою ОСОБА_2. ОСОБА_1, побачивши, що ОСОБА_2 заснула, реалізуючи свій раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав з сумки ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Nokia» модель « 1280», вартість якого згідно висновку експерта № 11/506 від 15.11.2013 року складає 145 гривень 00 копійок та окуляри, вартість яких згідно висновку експерта № 11/507 від 15.11.2013 року складає 143 гривні 50 копійок, чим заподіяв матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 288 гривень 50 копійок. З місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, не оспорюючи вартість викраденого, у скоєні злочину щиро покаявся, та показав, що з ОСОБА_2 він сидів на квартирі АДРЕСА_3, випивали. До цього вони з нею зустрілися на вулиці, пішли відпочивати до бару, пили вино. Вона була нетвереза, з ними ще були ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Всі знаходилися у нетверезому стані. Пізніше вона заснула, та він із сумці, яка належала останній взяв окуляри та телефон. Крім того, він пояснив, що окуляри ОСОБА_2 вже розбила у барі та він не бажав їх продавати на вулиці, а лише давав їх міряти. Він сам був нетверезий, тому пам'ятає лише, що продав окуляри водію маршрутки.
Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується:
- показаннями свідка ОСОБА_3, який пояснив, що він 17.10.2013 року зустрівся із ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та вони сумісно у тітці ОСОБА_8 відпочивали та випивали у с. Молодіжне. Прийшли до неї десь приблизно о 19 годині, до цього вони вже пили. Всі разом вони відпочивали до 22 години. Він пішов додому, а ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ще залишалися. На наступний день він зустрів ОСОБА_1 і він розповів йому, що ОСОБА_2 забула окуляри та телефон, але приблизно через тиждень ОСОБА_2 розповіла йому, що у неї вкрали окуляри та телефон. Більше він нічого не знає;
- показаннями свідка ОСОБА_4, яка показала, що знає проживає сумісно з ОСОБА_1 1 рік за адресою: АДРЕСА_1. Вона працює медсестрою, та коли у той день вона прийшла додому після 18 годині, ОСОБА_1 був вже дому. Окуляри жіночі були на полиці, та коли вона запитала про них, ОСОБА_1 відповів, що взяв їх у жінці. Стосовно телефону він їй нічого не розповідав, але в подальшому він його продав;
- показаннями свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні пояснив, що проживає з сім'єю у одній секції з ОСОБА_1 та молодшою сестрою його дружини за адресою: АДРЕСА_1. Коли це все сталося він не пам'ятає, але увечері постукав ОСОБА_1 та коли зайшов додому запропонував поміряти йому окуляри. ОСОБА_5 поміряв, але вони йому не підішли, після чого ОСОБА_1 похвалявся сірим телефоном, який у нього був. Раніше у нього не було телефону, але ОСОБА_5 нічого не запитував більше;
- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 від 26.10.2013 року;
- даними постанови про залучення в якості речового доказу окуляри в корпусі чорного кольору;
- даними товарознавчої експертизи за № 11/507 від 15.11.2013 року, згідно висновку якої ринкова вартість окулярів, за умови цілісності скла, станом на 17.10.2013 року, могла становити 143,50 гривні;
- даними судової товарознавчої експертизи № 11/506 від 15.11.2013 року, згідно висновку якої ринкова вартість досліджуваного мобільного телефону марки «Nokia» модель « 1280», за умови задовільного технічного стану і працездатності, станом на 17.10.2013 року, могла становити 145 гривень;
- даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 19.11.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_2 впізнала окуляри для зору під номером 2.
Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування і досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка).
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, виходячи з вимог ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості, розмір шкоди, яка завдана потерпілій внаслідок вчинення злочину, з урахуванням думки потерпілої, а також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який за місцем проживання характеризується задовільно, на момент скоєння злочину офіційно не був працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, раніше судимий.
У відповідності зі ст. 66 КК України в якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире розкаяння у вчиненні злочину.
У відповідності зі ст. 67 КК України в якості обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд вбачає скоєння правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
З урахуванням усіх зазначених обставин суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначено покарання у вигляді громадських робіт.
Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов по справі не був заявлений.
По справі є судові витрати за проведені судові-товарознавці експертизи у розмірі 586,80 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави.
Даних про застосування по справі заходів забезпечення кримінального провадження суду не представлено, а тому підстав для прийняття рішення щодо таких заходів у суду не має.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 373-374 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 200 (двісті) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судові витрати за проведення судових-товарознавчих експертиз у розмірі 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 80 (вісімдесят) копійок.
Речові докази по справі - окуляри, переданні під схороню розписку ОСОБА_2, залишити їй за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: