ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 20-12/192-4/261 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"14" грудня 2006 р. 14:30 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді Остапової К.А.,
при секретарі судового засідання –Соловей Ю.В.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства „Соріус” (вул. Сенявіна, 3, місто Севастополь, 99011)
до відповідачів:
- Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул.Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011),
- Управління державного казначейства у місті Севастополі (проспект Героїв Сталінграда, 64, місто Севастополь, 99059),
за участю Прокурора міста Севастополя (вул. Павличенко, 1, місто Севастополь, 99011)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №000006235/0 від 07.08.2006, спонукання подати належні документи до державного казначейства для бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок ПП “Соріус” за квітень 2006 року в сумі 12375,78 грн., яке виникло за договором комісії № USE –31-200-D/K від 10.06.2005,
суддя Остапова К.А.,
За участю прокурора та представників:
Від позивача: Логутев В.М., юрисконсульт підприємства, довіреність № б/н від 17.08.06,
Від відповідачів: Турчин Д.С., довіреність № 10-004/222 від 03.08.06 (від ДПІ у
Ленінському районі м. Севастополя);
не з’явився (від УДК України міста Севастополя);
прокурор: Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 438 від 20.02.06,
Суть спору:
Приватне підприємство „Соріус” звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №000006235/0 від 07.08.2006, спонукання подати належні документи до державного казначейства для бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок ПП “Соріус” за квітень 2006 року в сумі 12375,78 грн., яке виникло за договором комісії № USE –31-200-D/K від 10.06.2005.
Позивач вважає необґрунтованими висновок відповідача про завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ на суму 12375,78 грн., оскільки він оснований на тлумаченні відповідачем терміну “Фактично сплаченої”, застосованого в п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, без врахування положень діючого законодавства України, що регулює комісійні взаємостосунки. У зв’язку з цим позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 000006235/0 від 07.08.2006 порушує законні права та інтереси позивача на ведення господарської діяльності відповідно до законодавства України.
Відповідач у письмових запереченнях та в ході попереднього та судового розгляду справи проти задоволення позовним вимог заперечує. Відповідач вважає, що позивач має право на бюджетне відшкодування у формі зменшення податкових зобов’язань по ПДВ в наступних податкових періодах, а не перерахуванням на розрахунковий рахунок, оскільки фактична оплата комісійної винагороди ПП “Соріус” на адресу ДК “Укрспецекспорт” актом перевірки не підтверджується, тому що фактично розрахунки зроблені між сторонами шляхом погашення взаємних вимог по зроблених послугах комісіонера на адресу комітента, в той час, як норми п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачають такі умови бюджетного відшкодування, як: фактична оплата одержувачем товарів (послуг) постачальникам за такі товари (послуги); оплата зроблена в попередньому податковому періоді.
Ухвалою суду від 12.09.2006 (суддя Харченко І.А.) справу призначено до судового розгляду 21.09.2006.
20.09.2006 до суду надійшла заява прокурора м. Севастополя про представництво інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя.
Ухвалою від 21.09.2006 (суддя Харченко І.А.) суд за клопотанням відповідача залучив до участі у справі в якості співвідповідача Управління державного казначейства в м. Севастополі.
Співвідповідач у відзиві на позовну заяву та у судовому засідання зазначив, що Управління державного казначейства здійснює безпосередньо повернення сум з бюджету, не здійснюючі контролю за органами державної податкової служби і не ведуть облік податкових зобов’язань і надходжень платників, тобто є безпосереднім виконавцем по цім категоріям спорів, а тому він залишив розгляд спору на розсуд суду.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду міста Севастополя № 82 від 02.10.2006 у зв’язку із відбуттям судді Харченко І.А. у щорічну чергову відпустку справу передано до провадження судді Остапової К.А., яка прийняла її до свого провадження ухвалою від 03.10.2006.
Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15 травня 2003 року), статті 3 Декларації прав національностей України (від 1 листопаду 1991 року № 1771), статті 10 Закону України «Про судовий устрій»від 7 лютого 2002 року, статті 18 Закону України «Про мови»від 28 жовтня 1989 року, статтям 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23 грудня 1998 року № 350), статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанню представників сторін, прокурора вони давали пояснення по справі на російській мові.
Відповідно до статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України перед початком слухання справи представникам сторін, прокурору була вручена пам'ятка про права і обов'язки сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, прокурора, суд
в с т а н о в и в:
28.07.2006 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя (далі –ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) здійснена виїзна позапланова перевірка Приватного підприємства “Соріус” (далі – ПП “Соріус”) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: квітень, травень 2006 року.
В ході перевірки встановлено, що ПП “Соріус” в порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 68/97-ВР (із змінами та доповненнями) завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року на суму 12375,78 грн., про що складений акт № 70-23-5/22285658/15713/10
Перевіряючими в акті встановлено наступне.
Відповідно до договору комісії від 10.06.2005 № USE-31-200-D/K-05 між ПП “Соріус” (Комітент) та ДК “Укрспецекспорт” (Комісіонер) здійснено постачання корабельних запчастин для Об’єднаного штабу Міністерства оборони (ВМС) Індії в лютому 2006 року.
Факт проходження товару підтверджується вантажною митною декларацією від 07.02.2006 № 100000012/6/982131, виданою Київською регіональною митницею. Митна вартість товару складає 141258,84 дол. США (в гривневому еквіваленті 713357Ю14 грн.) На вантажній митній декларації зроблена відмітка про перетинання митної границі України 08.02.2006.
На розрахунковий рахунок ПП “Соріус” у грудні 2005 року надійшла сума передоплати за товари в розмірі 86664,0 дол. США ( в гривневому еквіваленті 437653,20 грн.), що підтверджується даними бухгалтерського обліку. Залишок суми в розмірі 54594,84 дол. США (в гривневому еквіваленті 275703,94 грн.) не перерахований ДК “Укспецекспорт”.
Вказана операція підтверджується регістрами бухгалтерського обліку по рахунку 361. Дебіторська заборгованість ДК “Укрспецекспорт” станом на 01.03.2006 перед ПП “Соріус” склала 276158,44 грн.
ДК “Укрспецекспорт” 17.03.2006 надало на адресу ПП “Соріус” звіт Комісіонера та податкову накладну від 17.03.2006 № 206 на суму 61878,92 грн., ПДВ –12375,78 грн. Відповідно до пункту 3.2.3 Договору, витрати Комісіонера на організацію та реалізацію продукції склали 201449,25 грн., що в еквіваленті складає 39890,94 дол. США.
Кінцеві розрахунки між ПП “Соріус” та ДК “Укрспецекспорт” здійснені 17.03.2006 шляхом погашення взаємних вимог по наданим послугам.
Податкова накладна від 17.03.2006 № 206 правомірно відображена в розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних в березні 2006 року і відповідно у складі податкового кредиту в стр. 17 податкової декларації по ПДВ за березень 2006 року.
Таким чином перевіряючими у акті перевірки зроблений висновок про виникнення у ПП “Соріус” права на податковий кредит в березні 2006 року.
ПП “Соріус” в стр. 3 Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ (Розрахунок бюджетного відшкодування) за квітень 2006 року включило суму ПДВ по вищевказаній податковій накладній в розмірі 12375,78 грн. як фактично сплачену, що на думку перевіряючих є безпідставним.
Так, в акті зазначено, що в ході перевірки встановлено, що за даними рахунків бухгалтерського обліку ПП “Соріус” 311 (рахунки в банках) и 301 (каса) відсутня операція, яка підтверджує оплату комісійної винагороди на адресу ДК “Урспецекспорт” за Договором комісії від 10.06.2005 № USE-31-200-D/K-05, отже не підтверджений факт оплаченого податкового кредиту в сумі 12375,78 грн. з комісійної винагороди 74254,70 грн., що належав до сплати постачальнику послуг ДК “Укрспецекспорт”
У зв’язку з чим, з врахуванням вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п. 5.12 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, в редакцій наказу від 15.06.2005 № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982, в акті зроблений висновок про неправомірність включення ПП “Соріус” до Розрахунку бюджетного відшкодування в строку 3 суму ПДВ в розмірі 12375,78 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року на суму 12375,78 грн.
Також перевіряючими в акті зазначено, що ПП “Соріус” має право включити до складу податкового кредиту наступного податкового періоду вищевказану суму податку на додану вартість.
За результатами перевірки, на підставі акту перевірки від 28.07.2006 №00070/235/22285658 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування в розмірі 12376,00 грн. (податкове повідомлення-рішення № 000006235/0 від 07.08.2006).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя за захистом порушеного права.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” (далі –Закон) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд не може погодитись із висновком ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування шляхом перерахування у зв’язку із відсутністю по даним рахунків бухгалтерського обліку ПП “Соріус” операції, підтверджуючої оплату комісійної винагороди, доводами про необхідність такої умови виникнення права на бюджетне відшкодування у формі перерахування як фактична оплата, в даному випадку комісійної винагороди, саме шляхом операції з передачі грошових коштів від ПП “Соріус” на адресу ДК “Укрспецекспорт”.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії має відплатний характер. Згідно зі статтею 1013 Кодексу комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Статтею 1020 вказаного Кодексу передбачено, що комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента.
Тобто вказаним Кодексом передбачений обов’язок комітенту оплатити надані комісіонером послуги, але при виконанні даного виду договорів особа, послуги якої належить оплатити, може самостійно відрахувати належну йому суму комісійної винагороди. Це правило спрямовано на забезпечення інтересів комісіонера.
Відповідно до умов договору комісії від 10.06.2005 № USE-31-200-D/K-05, укладеного між ПП “Соріус” (Комітент) та ДК “Укрспецекспорт” (Комісіонер) за виконання доручення, зазначеного у даному Договорі, Комісіонер отримує комісійну плату у розмірі різниці між ціною продажу продукції, встановленою Комісіонером самостійно та за якою він укладає контракт, погодженою Комітентом ціною продукції, а також понесених Комісіонером витрат. Визначений таким чином розмін комісійної винагороди включає в себе ПДВ. Комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього від покупця. Інший порядок виплати комісіонерові комісійної плати вказаним договором не передбачений.
Матеріалами справи підтверджується, що Комісіонер –ДК “Укрспецекспорт” виконав свої обов’язки за договором, перерахував на рахунок позивача всі належні йому за договором комісії кошти, надав позивачеві звіт, отримав право на належну йому за договором оплату наданих ним послуг та утримав у березні 2006 року, відповідно до умов договору, комісійну винагороду в сумі 74254,70 грн., у тому числі ПДВ в сумі 12375,78 грн. З викладеного випливає, що ДК “Укрспецекспорт” отримало оплату своїх послуг в порядку, встановленому діючим законодавством та договором комісії та надало позивачеві податкову накладну від 17.03.2006 № 206.
Таким чином, суд вважає, що позивач має право на бюджетне відшкодування перерахуванням на розрахунковий рахунок за квітень 2006 року в сумі 12375,78 грн. та обґрунтовано включив його до Розрахунку бюджетного відшкодування як фактично сплачену.
В підпункті 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону).
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування 7.7.5.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Враховуючі викладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя № 000006235/0 від 07.08.2006.
3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Севастополя надати належні документи до державного казначейства для бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок Приватного підприємства “Соріус” за квітень 2006 року в сумі 12375,78 грн., яке виникло за договором комісії від 10.06.2005 № USE-31-200-D/K-05.
4. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
28.12.2006
Розсилка:
1. позивач –ПП “Соріус” (99011, м. Севастополь, вул. Сенявіна, 3)
2. відповідач –ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)
3. відповідач –Управління державного казначейства в м. Севастополі (м.Севастополь, вул. Героїв Сталінграда, 64)
4. Прокуратура м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Л.Павліченко, 1)
5. справа
6. наряд.