Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 764/6218/13-а
26.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Козловська С. О.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі,
від відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі) Магомедова Заріят Алісултанівна, довіреність № 244/07-12 від 22.10.13
від відповідача (Військового комісаріату Автономної Республіки Крим): не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя (суддя Кукурекін К.В. ) від 16.12.13 по справі № 764/6218/13-а
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі (вул. М. Музики, 54, м. Севастополь, 99007)
Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 152, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95493)
про оскарження дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень щодо відмови в перерахунку пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.12.2013 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі, Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про оскарження дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень щодо відмови в перерахунку пенсії - відмовлено (арк. с. 51-52
Рішення мотивовано тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі місячного грошового забезпечення, яка передбачена наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, має тимчасовий характер, виплата якої дозволена окремій, прямо визначеній категорії війсковослужбовців Збройних сил України, за наявності підстав тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі МО для грошового забезпечення військовослужбовців у 2010 році, в зв'язку з чим встановлення такої винагороди не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії. Заміна розміру винагороди як в сторону його збільшення, так і в сторону його зменшення не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії, за винятком тих випадків, коли новий розмір або новий вид винагороди встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк. с. 56-60).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в том, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595, є винагородою, яка має постійний характер та відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; судом першої інстанції не було враховано, що оскільки для посади, яку займав позивач на момент звільнення встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 100 % місячного грошового забезпечення, тому відповідач повинний здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії, обчисливши її розмір з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», висновок суду щодо застосування до даних спірних правовідносин постанови Верховного суду України від 15.10.2013 є помилковими; згідно частини третьої статті 63 Закону № 2262-Ш усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством; перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону; згідно п. 5 Постанови КМУ від 13 лютого 2008 р. N 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами) з урахуванням таких його видів: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; його війскова частина А 4515 і посада є в переліку війскових частин постанови КМУ № 889, яким введена вказана додаткова грошова винагорода, яка входить до складу додаткових видів грошового забезпечення, що є підставою для проведення перерахунку пенсії.
В судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній, надав для долучення до матеріалів справи листи Міністерства Юстиції України від 10.01.2014 № П-20366/11, Міністерства Соціальної політики України від 16.12.2013№ 117/13/155-13, департамента фінансів Міністерства оборони України від 20.12.2013 № 248/3/9/1/910, в яких на його думку роз'яснено характер спірної виплати, що дає підстави для включення її в суму грошового забезпечення для розрахунку пенсії (арк. с. 74-77).
В судовому засіданні представник відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі) заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, звернув увагу судової колегії, що надані листи - роз'яснення не відносяться до нормативно - правових актів, які регулюють спірні правовідносини і крім того ні в одному з них не міститься положень чи тверджень про те ., що ці суми повинні включатись в грошову винагороду для розрахунку пенсії. (арк. с. 78-81).
В судове засідання, призначене на 26.02.2014 відповідач (Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим) явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
29.09.2011 Наказом № 183 командира військової частини А 4515 майора ОСОБА_2, заступника командира - батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення з озброєння, ВОС-4617003, звільнено з військової служби у запас за пунктом „в" частини шостої статті 26 Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу", (у зв'язку із закінченням строку контракту), з правом носіння військової форми та одягу, наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 01.08.2011 № 502, вважати таким, що справи та посаду здав та виключити зі списків особового складу частини з 29 вересня 2011 року (арк. с. 8).
ОСОБА_2 є пенсіонером Збройних сил України і отримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262- XII.
Позивач звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі про перерахунок пенсії згідно постанови КМУ «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 № 889 та наказу МОУ № 595 від 15.11.2010.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі від 06.06.2013 № 200-П/02 повідомило позивача з питання перерахунку пенсії в якому зазначило, що станом на 01.06.2013 ОСОБА_2 перебуваєте на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Севастополі як отримувач пенсії за вислугу років, розмір якої обчислений згідно з Законом України № 2262 від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та складає 2894,70 грн. Відповідно ст. 43 вищевказаного Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення') та премії в розмірах, установлених законодавством. Оскільки такий вид виплати як додаткова щомісячна грошова винагорода не передбачений нормами ст. 43 вищевказаного Закону, тому у органів Пенсійного фонду України законних підстав для здійснення перерахунку йому пенсії з урахуванням вищевказаної винагороди немає (арк.с.11).
Згідно з довідкою військової частини А 4515 від 23.07.2013 № 191/81 грошове забезпечення за посадою, заступник командира батальйону з озброєння, станом на 01.06.2013 становить: оклад за військовим званням - 125,00 грн.; Посадовий оклад - 1052,00 грн.; надбавка за вислугу років 40% - 470,00 грн.; надбавка за класну кваліфікацію 4% (8% х 50%=4%); 42,08 грн.; надбавка за таємність 15% -157,80 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%» 823,90 грн.; премія 90% - 946,80 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода 100% - 3618,38 грн. всього: 7236,76 грн.
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі та до Військового комісаріату в АР Крим в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність ГУ ПФУ у місті Севастополі щодо нездійснення перерахунку пенсії позивачу у зв'язку із введенням з 24.10.2012 щомісячної додаткової грошової винагороди для військовослужбовців, які займають посади наземних авіатор них спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та у військових частинах Збройних Сил за переліком згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ у місті Севастополі здійснити з 01.11.2012 року перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії позивачу, обчисливши її розмір з урахуванням стовідсоткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 р. у стовідсотковому розмірі, встановленому п. 2.1. Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди;
- зобов'язати Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим надати довідку до ГУ ПФУ в місті Севастополі про грошове забезпечення позивача за останньою посадою, яку він займав на час звільнення, за відповідною формою з дотриманням стовідсоткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 у стовідсотковому розмірі, встановленому п. 2.1. Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є пенсіонером Збройних сил України і отримує пенсію відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; на підставі Постанови КМУ "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22 вересня 2010 року № 889 (надалі - Постанова), встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода для категорії військовослужбовців, до якої раніше відносився позивач; незважаючи на збільшення грошового забезпечення, з якого має здійснюватися розрахунок пенсії позивача, відповідач ГУ ПФУ у м. Севастополі від здійснення цього ухилився та його відповідний запит у здійсненні вказаних дій відмовив.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII), Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" (далі - постанова № 889), Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - наказ № 595, Інструкція відповідно),
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 1 постанови КМУ № 889 установлено, що з 1 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення. Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На реалізацію положень постанови КМУ № 899, Міністр оборони України 15 листопада 2010 року видав наказ № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди".
Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, - до 20 % місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 2.4 цієї Інструкції для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах льотного складу у військових частинах, установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище і виконували у минулому місяці польоти за планами бойової (навчально-льотної) підготовки у складі екіпажів літаків, вертольотів щомісячну додаткову грошову винагороду встановлено в розмірі до 100 відсотків місячного грошового забезпечення.
Тобто, законодавством визначено лише граничні розміри додаткової грошової винагороди без обумовлення мінімальної межі здійснення таких виплат та надано право визначати їх розмір Міністру оборони України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів та наявного фонду фінансового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Інструкції виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, та припиняється з дня, наступного за днем звільнення від обов'язків за посадою.
У пункті 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації), а командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) про виплату винагороди військовослужбовцям, які проходять військову службу на посадах льотного складу в установах, військових навчальних закладах (навчальних центрах, на курсах), на підприємствах і в організаціях, а також у штабах і управліннях з'єднань і вище, є витяги з журналів хронометражу польотів або копії польотних листів про здійснення польотів за планами бойової (навчально-льотної) підготовки, а також витяги з льотної книжки військовослужбовця.
Верховний Суд України в постанові від 15.10.2013 у справі № 21-368а13 дійшов такого правового висновку: щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 29.08.2013 у справі № К/9991/85155/11, від 16.10.2013 у справі № К/9991/30403/12, від 14.11.2013 у справі № К/800/14640/13.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 щодо встановлення додаткової грошової винагороди військовослужбовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010, яка має тимчасовий характер, виплата якої обмежена бюджетними асигнуваннями на відповідний бюджетний період, тому вказаний наказ не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу. Заміна розміру винагороди як в сторону його збільшення, так і в сторону його зменшення не може бути підставою для проведення перерахунку пенсії, за винятком тих випадків, коли новий розмір або новий вид винагороди встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України. Таким чином Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі правомірно відмовило ОСОБА_5 в задоволенні заяви про перерахунок пенсії, оскільки відповідач при прийняті рішення керувався положеннями чинного законодавстві та діяло в межах наданих повноважень.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.12.13 у справі № 764/6218/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Ленінського районного суду м. Севастополя від 16.12.13 у справі № 764/6218/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 03 березня 2014 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна