Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 763/5354/13-а
03.02.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Кукти М.В. ,
Єланської О.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя (суддя Гаврилова О.В. ) від 05.09.13 у справі № 763/5354/13-а
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя (пр. Гер. Сталінграду, 56,Севастополь,99059)
представник позивача Адвокат ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)
про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 05.09.13 адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії, - задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя щодо відмови ОСОБА_3 у поновленні виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя поновити та виплачувати ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставах, визначених пенсійним законодавством, починаючи з дня його звернення, тобто з 28.05.2013 року.
Не погодившись з постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 05.09.13, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 05.09.13 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в позові.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХП від 05.11.1991р., яку ОСОБА_3 отримував до 1996 року.
У травні 1996 року позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачу був виплачений аванс пенсії за 6 місяців та в подальшому виплата пенсії була припинена.
28.05.2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя із заявою про поновлення виплати пільгової пенсії за Списком № 1 з дня подання заяви.
Відповідач листом від 05.06.2013 року відмовив позивачу у поновленні виплати пенсії, обґрунтовуючи свою відмову тим, що ОСОБА_3 пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 1 була призначена відділом соціального захисту населення Гагарінського району м. Севастополя та при зверненні позивачем не доведений факт одержання пенсії у Пенсійному фонді України в Гагарінському районі м. Севастополя, також позивачем не були надані документи, які засвідчують місце проживання (реєстрації) ОСОБА_3 у Гагарінському районі м. Севастополя, а також інші документи, зазначені у п. 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року, № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, у тому числі й паспорт громадянина України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно пункту 2 частини першої статті 49 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно статті 51 вказаного Закону № 1058, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 N25-рп/2009 визнано неконституційними пункт 2 статті 49 та друге речення статті 51 Закону № 1058.
У відповідності з частиною третьою статті 2 Протоколу N 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За таких обставин, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що із визнанням неконституційними положень пункту 2 статті 49 та статті 51 Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зникли перешкоди для реалізації позивачем своїх прав на пенсійне забезпечення.
Позивач як громадянин України, незалежно від країни свого проживання, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі і на пенсійне забезпечення, а тому відсутні законодавчі перешкоди для виплати пенсій.
Аналіз наведених норм свідчить, що після прийняття рішення Конституційним Судом України, Законом №1058-1V не встановлено підстав для припинення пенсії в разі перебування пенсіонера за кордоном.
Відповідно до частини другої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Зважаючи на наведене заява пенсіонера від 28.05.2013 року є підставою для поновлення виплати пенсії позивачу, а дії відповідача щодо відмови позивачу у відновленні нарахування та виплати пенсії за віком, яку він отримував до виїзду на постійне місце проживання за межі України є протиправними.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Гагарінського районного суду м. Севастополя від 05.09.13 у справі № 763/5354/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис М.В. Кукта
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук