Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
Справа № 112/2412/13-а
28.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кучерука О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлякова В.М. ) від 12.11.13 у справі № 112/2412/13-а
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Лісова, 5,Нижньогірський,Автономна Республіка Крим,97100)
про спонукання до виконання певних дій з обліку трудового стажу роботи та перерахунку призначеної пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду в Нижньогірському районі АР Крим про спонукання до виконання певних дій з обліку трудового стажу роботи та перерахунку призначеної пенсії - задоволено частково.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі АР Крим зарахувати ОСОБА_3 у трудовий стаж за період праці у кооперативі "Нижньогірський" з 01.01.1994 року по 11.12.1996 року та здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням трудового стажу за період праці у кооперативі "Нижньогірський" з 01.01.1994 року по 11.12.1996 року, з 01.05.2013 року.
Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання 28.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 02.04.2012 звернувся до відповідача с заявою про призначення пенсії, що підтверджується довідкою за вих. № 133/21-06-35 від 05.09.2013 року, оригінал якої є в матеріалах справи (арк. с. 13).
Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок робітників, затвердженої спільним наказом Міністерства Юстиції України, Міністерства труда України та Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58, «Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню». Тобто при призначенні пенсії трудовий стаж підтверджується саме трудовою книжкою.
Згідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, підтверджуючим стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 зі змінами затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки чи відповідних записів у ній.
При відсутності трудової книжки, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, навчання, служби, а також архівними установами. Документи, які подаються для підтвердження трудової діяльності повинні бути підписані посадовими особами та завірені печаткою.
Позивачем була загублена трудова книжки, у зв'язку з чим на момент звернення до УПФУ з заявою про призначення пенсії ним, наявність трудового стажу підтверджувалася довідками, у тому числі про заробітну плату.
При призначенні пенсії УПФУ позивач був зарахований трудовий стаж за періоди: з 27.08.1969 по 29.04.1970, з 03.05.1970 по 09.05.1972р. з 19.04.1974 по 15.07.1976 р., з 26.07.1976 по 04.02.1980р., з 19.02.1980 по 04.05.1981р., з 07.05.1981 по 08.07.1985р., з 27.08.1985 по 03.11.1990р., з 15.11.1990 по 15.12.1992р., з 15.02.1993 по 15.11.1993р., з 12.03.1997 по 31.09.1997 р., з 01.06.2008 по 30.05.2011р., що підтверджується протоколом № 2043 від 15.05.2012 року.
Згідно до даних вищезазначеного протоколу трудовий стаж за період з листопада 1993 по грудень 1996 року за період працевлаштування позивача у кооперативі «Нижньогірський» УПФУ не врахований.
Рішенням Нижньогірського районного суду від 11.12.1996 року по справі 2-928 був встановлений факт звільнення позивача з кооперативу «Нижньогірський» по п.1 ст. 40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства. (а.с.14)
Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 15.02.2012 року по справі № 114/236/2012р. втрачене судове провадження за заявою позивача про встановлення юридичного факту звільнення з кооперативу «Нижньогірський» у зв'язку з ліквідацією підприємства за ч.1 ст.40 КЗпП з 11.12.1996 року відновлене. (а.с.11)
10.10.2013 року Нижньогірським районним судом АР Крим постановлено додаткове рішення за справою № 114/236/2012 яким рішення від 15.02.2012 року доповнено датою звільнення, а саме датою 11.12.1996 року.(а.с.12)
Посилання відповідача на розпорядження Нижньогірської РДА № 291 від 04.06.1996 року «Про припинення діяльності суб'єктов підприємницької діяльності» як на факт відсутності господарської діяльності підприємства кооператив «Нижньогірський» та відсутність сплати податків і як слідство відсутність робітників, змоги за цей час працювати, та мати заробітню платню необґрунтоване та не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вищенаведеним розпорядженням була лише ініційована процедура ліквідації кооперативу «Нижньогірський».
Згідно до статті 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на звільнених працівників боржника поширюються гарантії, встановлені законодавством України про працю та про зайнятість населення.
Згідно до вимог вищезазначеного закону звільнення працівників боржника може здійснюватися після порушення провадження у справі про банкрутство та не має граничного терміну і тому може проводитися о моменту закінчення ліквідаційної процедури.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність розрахункових відомостей на заробітню платню робочий кооперативу «Нижньогірський» за 1994 -1996 роки не переданих у архівний відділок Нижньогірський РДА на зберігання не може бути доказом того, що протягом з 01.01.1994 року до часу звільнення з кооперативу фактично протягом 3 років, позивач не мав заробітної плати. Відповідальність за належне ведення, зберігання та передачу документів особистого складу, термін зберігання яких складає 75 років покладається на керівника підприємства і у зв'язку з неналежним виконанням вимог діючого законодавства не може обмежувати права іншої особи, яка працювала у підприємстві за трудовим договором. Факт працевлаштування та інші обставини маючи суттєве значення до розгляду справи у сукупності з іншими доказами був предметом розгляду справи у 1996 році за результатом якої судом постановлене рішення від 11.12.1996 року, яке набуло законної сили.
На час розгляду даної справи у суду не має підстав ставити під сумнів зазначене рішення.
Згідно зі статтею 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону.
Відповідно до статті 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також бажання пенсіонера провести йому перерахунок, та роз'яснення УПФУ про неможливість прийняти у якості доказів рішення Нижньогірського районного від 15.02.2012 року про відновлення втраченого судового провадження та необхідність звернення до суду повторно за встановленням факту звільнення з кооперативу, суд дійшов висновку, що позиція відповідача щодо неприйняття у якості документу підтверджуючого період роботи, а саме рішення Нижньогірського районного суду про відновлення втраченого судового провадження та встановлення юридичного факту звільнення позивача з кооперативу «Нижньогірський» з 11.12.1996 року у зв'язку з ліквідацією підприємства неправомірна.
За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 у справі № 112/2412/13-а - залишити без задоволення.
2. Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.13 у справі № 112/2412/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта