ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2014 р. Справа № 6/156-06

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Лакізи В.В.

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників:

від апелянта - не з'явився;

від кредиторів - не з'явились;

від боржника - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі (вх. № 3279/2)

на ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2013р.

у справі № 6/156-06

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації", м. Шостка

про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 17775 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.09.2013р. у справі № 6/156-06 (суддя Гордієнко М.І.) відмовлено у задоволенні заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області до боржника Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 17775 грн. 56 коп. (а.с.62,63 матеріалів оскарження ухвали).

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що постанова про визнання боржника банкрутом прийнята 29.04.2013р., а отже у банкрута в силу вимог ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань перед УПФУ в м. Шостці та Шосткинському районі з відшкодування наукових пенсій за серпень 2013 року. Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі №6/156-06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області до боржника ВАТ "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 17775 грн. 56 коп. з відшкодування наукових пенсій за серпень 2013 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" допускає виникнення (збільшення) в ліквідаційній процедурі у боржника поточної заборгованості, яка повинна бути пред'явлена до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідації боржника як юридичної особи.

19.02.2014р. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області подано до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, у зв'язку відсутністю коштів та неможливістю забезпечення свого представника в судовому засіданні. Вказане клопотання підлягає до задоволення колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду як таке, що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу.

Ліквідатор та інші кредитори належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою господарського суду Сумської області від 29.04.2013р. припинено процедуру санації у справі № 6/156-06 про банкрутство ВАТ «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації»; визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації» ; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута ВАТ «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації» арбітражного керуючого Ховріна Юрія Андрійовича та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах. 30.07.2013р.

10.09.2013р. Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області звернулось до місцевого господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що уповноваженою особою боржника отримано повідомлення від 12.07.2013р. №124553/02-16 та від 07.06.2013р. №10675/02-16 про відшкодування наукових пенсій разом із списком громадян, яким призначено пенсію у відповідності до ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» за серпень 2013р., проте вказана сума боржником сплачена не була. Внаслідок порушення боржником вимог ст.24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. N 372, у боржника утворився борг перед УПФУ України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області за серпень 2013року в сумі 17775,56грн. (а.с.26,27 матеріалів оскарження ухвали).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі №6/156-06 відмовлено у задоволенні заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області до боржника Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації» про визнання поточних кредиторських вимог з підстав, зазначених вище (а.с.62,63 матеріалів оскаржування ухвали).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами пункту 1-1 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011р. N 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою місцевого господарського суду від 29.04.2013р. визнано банкрутом ВАТ «Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації» та відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи вимоги перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р., до спірних правовідносин слід застосовувати Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011р. N 4212-VI, який набрав чинності 18.01.2013р. (далі - Закон про банкрутство).

За приписами ст.2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закон про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З аналізу наведеної норми вбачається, що в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникнути виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, і порядок їх виконання визначений спеціальним Законом про банкрутство.

Нормами Закону про банкрутство встановлено, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 38 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 8 статті 41 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

За приписами частини 2 статті 41 вказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

В пункті 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. N 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. N 4212-VI)» визначено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

У зв'язку з цим здійснюється капіталізація платежів за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Що ж до витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, то їх капіталізація чинним законодавством не передбачена. У ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише ті вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.

З наведених норм вбачається, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. N 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Отже, різниця між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується підприємствами, установами, організаціями.

Проте, при здійсненні процедури банкрутства боржника (підприємства, у станови, організації) до правовідносини, які виникли між ним та іншими господарюючими суб'єктами, юридичними або фізичними особами, а також органами доходів і зборів та іншими державними органами, застосовується Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним Законом та має перевагу серед інших нормативно-правових актів, в тому числі, пов'язаних із застосуванням норм податків і зборів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки суми витрат на виплату пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на них розповсюджується положення ст. 38 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при перегляді постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. у справі №6/156-06 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткінському районі Сумської області, м. Шостка до боржника Відкритого акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут магнітних носіїв інформації", м. Шостка про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 16846 грн.67 коп., суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що заборгованість з відшкодування наукових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зазначив, що в ліквідаційній процедурі в банкрута не з'являється ніяких додаткових поточних зобов'язань зі сплати обов'язкових платежів, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів. У зв'язку з цим відповідні нарахування боржнику можуть здійснюватись лише до моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду від 23.10.2013р. у справі №5021/1639/2011, від 28.05.2013р. у справі № 11/Б-1042(377/7-10), від 18.09.2013р. у справа № 6/108-09.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі №6/156-06 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області (вх.№ 3279С/2) залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2013р. у справі № 6/156-06 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 25.02.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.