ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2006 Справа № 12/300-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Шваб О.А.
за участю представників:
позивача: Чигрін А.О.- предст., дов. від 17.07.2006 року
відповідачів: 1. ОСОБА_1- фізична особа -підприємець
ОСОБА_2- предст., дов.НОМЕР_1
2. ОСОБА_3- фізична особа -підприємець
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2006 року у справі №12/300-06
за позовом: приватного підприємства “Світлана-2000” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
до: 1. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
2. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
про: зобов'язання звільнити нежитлове приміщення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2006 року по справі №12/300-06 (суддя Жукова Л.В.) був задоволений позов приватного підприємства “Світлана-2000” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) і фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) про зобов'язання відповідачів звільнити нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 і передати його позивачу. Зазначеним рішенням стягнуто також 85 грн. по сплаті державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1(м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) -відповідач-1, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2005 року по справі №12/300-06 і припинити провадження по справі. Скаржник вважає, що господарським судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема, рішення суду основується на свідоцтві про право власності від 30.08.2001р. -документі, який не має юридичної сили. Суд в рішенні вказав, що на підставі даного свідоцтва приватному підприємству «Світлана-2000»за рішенням виконкому Дніпродзержинської міської ради від 28.08.2001р. №361 на праві приватної власності належить нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1. Вказане свідоцтво видавалося на весь торгівельний комплекс в цілому. Проте, судом не досліджено, що у 2003р. зазначений торгівельний комплекс був поділений на окремі складські приміщення і відповідно до рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 18.08.2003р. №473 та наказу від 22.08.2003р. №04/77 на окремі об'єкти нерухомості торгівельного комплексу, а саме: склади ІНФОРМАЦІЯ_1 були видані окремі свідоцтва із зазначенням площі окремо кожного складу. Підтвердженням наявності окремого свідоцтва про право власності на кожну складську будівлю служить також і довідка Дніпродзержинського БТІ від 22.06.2004р. №677. Крім того, судом першої інстанції не вказано яке саме складське приміщення слід звільнити і передати позивачу.
У запереченнях на апеляційну скаргу і у судовому засіданні позивач -приватне підприємство “Світлана-2000” (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) - пояснив, що позивач має підтвердження права власності як на торгівельний комплекс в цілому, так і на окремі його приміщення, а скаржники не мають жодних правовстановлювальних документів на вищезазначені об'єкти. Хоча строк договорів суборенди, що були укладені між орендарем та відповідачами, закінчився, відповідачі не звільняють займані ними приміщення. Щодо акту обстеження приміщень, то він був складений на всі приміщення торговельного комплексу
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) -відповідач-2 -відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні зазначив, що погоджується із доводами апеляційної скарги у повному обсязі.
В судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що приватне підприємство „Світлана-2000” є власником торговельного комплексу, який розташований уАДРЕСА_1 і складається із 6 (шести) будівель, що підтверджується свідоцтвом на право власності (а.с. 15).
01 вересня 2001 року між приватним підприємством „Світлана” (орендодавець) і приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір НОМЕР_2 оренди нежитлового приміщення, відповідно до якого позивач передав ПП ОСОБА_4 у строкове платне використання нежитлові приміщення за адресою:АДРЕСА_1 на строк з 01.09.2001 року по 31.12.2002 року з правом передачі приміщень у суборенду (а.с. 12). 31.12.2002 року і 31.12.2003 року між сторонами були підписані додаткові угоди до договору оренди НОМЕР_2, якими продовжувався строк оренди приміщень відповідно до 31.12.2003 року і 01.07.2004 року.
01.07.2004 року позивач направив фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 лист НОМЕР_3 (отриманий останнім 01.07.2004 року), у якому повідомляв про припинення дію договору НОМЕР_2 від 01.09.2001 року і просив звільнити орендовані приміщення у строк до 02 липня 2004 року.
02 серпня 2006 року фізична особа -підприємець ОСОБА_4 повідомив позивача, що 01.01.2004 року між ним і фізичними особами -підприємцями ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були укладені договори суборенди ІНФОРМАЦІЯ_2. Оскільки строк договору суборенди не може перевищувати строк договору оренди на адресу суборендаря направлений лист з вимогою негайно повернути орендоване нерухоме майно, але відповіді він не отримав, а фізичні особи -підприємці ОСОБА_1 і ОСОБА_3 продовжують займати приміщення і відмовляються їх повертати.
10 серпня 2006 року комісією у складі директора ПП „Світлана-2000” Кузьміча С.М., головного бухгалтера підприємства Сидорової В.М., юристів адвокатської фірми Дніпропетровської обласної колегії адвокатів „Династія” ОСОБА_5 і ОСОБА_6 був складений акт, у якому зазначено, що 10 серпня 2006 року було обстежене нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить приватному підприємству „Світлана-2000” на підставі Свідоцтва про право власності від 30.08.2001 року. В результаті обстеження комісією виявлено, що у нежитловому приміщенні фактично перебувають та здійснюють торгівлю фізичні особи -підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які не надали жодних документів на право володіння чи користування нежитловим приміщенням.
У зв'язку з цими обставинами позивач на підставі ст.ст. 16, 319, 391, 774, 785 ЦК України просив зобов'язати відповідачів звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передати його позивачу.
Як вбачається із наданого позивачем свідоцтва про право власності на торговельний комплекс зазначений комплекс складається з шести будівель.
Відповідно до наказу Фонду комунальної власності міста Дніпродзержинська №04/77 від 22.08.2003 року „Про видачу свідоцтв про право власності на окремі об'єкти нерухомості торгового комплексу приватного підприємства „Світлана-2000” було вирішено видати приватному підприємству „Світлана-2000” свідоцтва про право власності на новозбудовані окремі об'єкти нерухомості торгового комплексу: будівлі туалету -АДРЕСА_2 та склади ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подаючи позов про зобов'язання звільнення нежитлових приміщень позивач не зазначив, які саме приміщення займають відповідачі, їх площу та місцезнаходження і взагалі не надав доказів щодо знаходження відповідачів за відповідною адресою. Такий висновок Дніпропетровського апеляційного господарського суду базується на тому, що нова нумерація об'єктів присвоєна після їх побудови, тобто з 22.08.2003 року, тому свідоцтво про право власності на весь торговельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 і наявність можливого права власності на об'єкти, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 по провулку АДРЕСА_3 (свідоцтва про право власності на зазначені об'єкти позивачем не надавалися) є не виділенням об'єктів із всього комплексу, а встановленням права власності на самостійно побудовані об'єкти, які мають інші адреси.
Посилаючись на ст.391 ЦК України позивач зазначав, що він як власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. При цьому, власник повинен зазначити, яке його майно незаконно використовується іншою особою. Такі дані до суду надані не були. Посилання позивача на акт обстеження приміщення також не дають можливість ідентифікувати приміщення, які займають відповідачі, оскільки в акті відсутні ознаки майна, яке використовується відповідачами. Крім того, невідомо, чи займають підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 одне приміщення, чи різні, оскільки згідно тексту акта обстеження (п.1) було обстежене тільки одне нежитлове приміщення.
Надана у судове засідання фотокопія договору оренди нежитлового приміщення №5 «со входа в рынок»взагалі не містить будь-яких ознак особи, що орендує приміщення, ознак цього приміщення, його площі, місця розташування, тощо і не має посилань на те, що цей договір є договором суборенди.
Не заперечуючи проти наявності у позивача права власності на торговельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що у задоволенні позову про зобов'язання повернення майна слід відмовити у зв'язку з недоведеністю обставин, які зазначив позивач у позовній заяві.
За таких обставин рішення прийнято місцевим господарським судом по недоведеним обставинам, що мають значення для справи, і які суд визнав встановленими, що є підставою для скасування судового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2006 року у справі №12/300-06 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з приватного підприємства „Світлана-2000” (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, 1-й провулок Артема, 51, ЗКПО 21879404) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 42 грн. 50 коп. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 25.12.2006 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
25.12.2006р.