Єдиний унікальний номер (справа №) 216/8604/13-ц

Номер провадження у суді 2/216/450/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

.

24 лютого 2014 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М., при секретарі судового засідання Марущак І.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики у солідарному порядку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив суд стягнути з відповідачів у солідарному порядку 589401,66 гривень заборгованості за договором позики від 25.06.2010 року, з яких 199825 гривень - основний борг, 389576,66 - проценти за користування позикою.

Позов в уточненій редакції (а.с. 11-14) мотивовано наявністю між сторонами спору позикових відносин, які підтверджуються розпискою від 25 червня 2010 року (а.с. 7).

В судове засідання позивач не з'явився. Його представник позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, додатково акцентував увагу суду на те, що розписка є безумовним доказом наявності позикових правовідносин між сторонами спору та факту виконання договору позики позикодавцем позичальнику шляхом передачі грошових коштів. Пояснив, що вимога про стягнення у солідарному порядку, а не у будь-якому іншому, витікає із відносин, які фактично склались.

Представник відповідача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти позову заперечив з тих підстав, що не можливо встановити кому саме і в якому розмірі (пропорціях) надавались грошові кошти у позику, хто і в якому розмірі має їх повертати. ОСОБА_3 підпис на розписці поставив так як товаришу ОСОБА_7 - ОСОБА_8 були потрібні гроші на розвиток бізнесу і саме ОСОБА_7 просив гроші в борг для ОСОБА_8 Зазначену розписку, він, ОСОБА_3, вважав договором про наміри. ОСОБА_3 пояснив, що особисто йому гроші не передавались і він не бачив чи вони передавались будь-якій особі. Вважає, що з ним договір позики не укладався.

Відповідач ОСОБА_7 пояснив, що 25.06.2010 року він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взяв у борг 25000 доларів США у позивача ОСОБА_6 При цьому обумовили виплату відсотків за користування грошима у розмірі 5-ти відсотків на місяць. Розписку підписали усі три відповідачі. Вважає, що позовні вимоги слід задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю з таких підстав.

Відповідно до тексту розписки ми, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 взяли у ОСОБА_6 двадцять п'ять тисяч доларів під 5 відсотків в місяць. 25.06.2010. Інших слів розписка не містить. Містить три підписи (а.с. 7).

Відповідно до ч.1 ст.1046 (Договір позики) ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно цієї норми істотними умовами договору позики є:

- сторони: позикодавець та позичальник;

- передача грошових коштів у власність;

- обов'язок повернути грошові кошти.

Оцінюючи розписку, суд не вбачає істотних умов договору позики, оскільки:

- в цьому документі не зазначено у якому правовому статусі виступили сторони: у якості позикодавця та позичальника чи в іншому статусі. В тексті зазначено, що три особи (відповідачі) взяли у однієї особи (позивача) кошти. Не зазначено, що позивач є позичальником, тобто є власником грошових коштів. Не зазначено, хто саме із трьох осіб є позичальником. Не можливо розмежувати на яких умовах між собою ці три особи взяли кошти, на умовах позичальників чи інших умовах. Чинне законодавство не передбачає інституту «солідарних позичальників»;

- умова про передачу грошових коштів у власність відсутня. Із розписки невідомо правовий статус отриманих коштів: у власність чи у користування;

- умова про обов'язок повернути грошові кошти та кому саме у розписці відсутня. Відсутня також умова про розмір грошових коштів, які необхідно повернути. Відсутня умова про розмежування зобов'язань між трьома одержувачами коштів: хто і який розмір має повертати.

Таким чином, істотні умови договору позики, які обов'язкові в силу ч.1 ст.1046 ЦК України судом не встановлені.

Інших доказів сторонами не надавалось.

Відповідно до ч.1 ст.545 (Підтвердження виконання зобов'язання) ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Таким чином, розписка може надаватись у підтвердження будь-якого зобов'язання (н-д, за договором зберігання згідно абз.3 ч.1 ст.937 ЦК України), а не виключно у підтвердження виконання договору позики (ч.2 ст.1047 ЦК України).

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Із тексту розписки суд не має змоги встановити момент передачі коштів, оскільки не зрозуміло кому з трьох осіб (відповідачів) і який розмір коштів передав позивач.

Суд також позбавлений можливості встановити, що означає словосполучення «під 5 відсотків в місяць». Зміст розписки не конкретизує, що це за відсотки. Чи це проценти за користування позикою чи це розмір пені тощо.

Відповідно до ч.1 ст.541 ЦК України (Солідарне зобов'язання) солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Оскільки умови розписки не передбачають умов про солідарний обов'язок, то позовна вимога повинна базуватись на нормах матеріального права - на нормах закону.

Позивачем не наведено норм закону, які передбачають солідарний обов'язок відповідачів у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.1 ст.540 ЦК України (Виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників) якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

При обговоренні в судовому засіданні суду питання солідарного обов'язку, а також можливості застосування ст.540 ЦК України у спірних правовідносинах, представник позивача не заперечував можливості задоволення позову у рівних частках на підставі ст.540 ЦК України, пояснив, що таке судове рішення влаштувало б позивача.

В той же час суд не вважає за законне застосовувати ст.540 з власної ініціативи, оскільки визначення підстав позову є виключною прерогативою позивача. Суд розглядає спір в межах пред'явленого позову, тобто в межах заявлених правових та фактичних підстав.

Позивачу до початку розгляду судом справи по суті роз'яснювалась норма ч.2 ст.31 ЦПК України, відповідно до якої крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 ЦПК України, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову. Позивач ні предмет (з солідарного на часткове стягнення) ні підставу (обґрунтування з посиланням на норми матеріального права) не змінював.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову з правових підстав, заявлених позивачем.

Позивач не виконав обов'язок доказування згідно ст.60 ЦПК України в обсязі необхідному та достатньому для задоволення позовних вимог.

На основі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики у солідарному порядку відмовити повністю.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 03 березня 2014 року.

Суддя В.М. Мазурчак